Безкоштовно на курорт. Що за сертифікати на подорожі придумав уряд

Держпідтримка на 200 млн грн

У планах Мінекономіки виділити 200 млн грн на активізацію подорожей українців по країні. Для цього передбачається ввести туристичні сертифікати, які можна буде використовувати для часткової компенсації витрат на подорожі в межах України.

Отримати сертифікати зможуть категорії населення — молодь або пенсіонери, яких держава буде стимулювати більше подорожувати, повідомила "РБК-Україна" голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) Мар'яна Олеськів.

Деталі майбутньої програми ще опрацьовуються, тому відповідей на багато питань про те, як саме будуть діяти сертифікати, як їх отримати і чи будуть вони покривати всю вартість турпоїздки або тільки частину, — поки невідомі. Ми ж спробуємо спрогнозувати ефект, який дана ініціатива справить на турбізнес, якщо буде реалізована.

"Треба зрозуміти, як буде здійснюватись туристична підтримка: це буде якась грошова виплата, ваучер на певні послуги або універсальна туристична карта, якою можна буде скористатися практично в будь-якому готелі і закладі. Сподіваємося, що до кінця цього року будуть певні напрацювання в цьому напрямку, і вже у 2022 р. запустимо перший пілотний проєкт", — підкреслила голова ДАРТ.

Туркомпаніям грошей може не дістатися

Поки не ясні всі деталі майбутньої програми, говорити з високою часткою ймовірності про її ефективність не представляється можливим. Однак певний ефект від кампанії допомоги турбізнесу все ж можна прорахувати.

Валерія Овсяник, головний редактор Turprofi.com.ua, оцінила три варіанти можливої дії сертифікатів.

Варіант перший: якщо сертифікати спочатку неможливо буде реалізувати або використовувати через туркомпанії, то останні просто випадуть з процесу отримання допомоги від держави.

Варіант другий: українці отримуватимуть сертифікат з формулюванням "візьми і поміняй в туркомпанії на відпочинок". В такому випадку туристичні агентства отримають за свою працю посередників з продажу номерів у готелях в кращому випадку 20 млн грн з 200 млн. І це буде максимум за умови, що сертифікати реалізуються виключно через туристичні компанії та тільки на покупку номерів в готелях без жодних знижок.

Варіант третій, коли туристи зможуть використовувати сертифікати без жодних застережень і обмежень: обміняти їх як на путівку в туркомпанії, так і (минаючи їх) відразу на оплату поїздки і номерів в готелі. При такому варіанті туркомпанії суттєвої допомоги від держави не отримають. Валерія Овсяник пояснила, що внутрішній туризм в статистиці агентських продажів займав протягом року всього 1%. Хоча він і виріс через закриті кордони, але на організованих поїздках це не позначилося — такий туризм у нас переважно самостійний.

Далі вступає в силу проста арифметика. Організовані поїздки (тобто через туркомпанії) в Україні займають 1%. Значить, через турагентів пройде тільки 2 млн грн (1% від 200 млн грн), які будуть перераховані далі готелям і транспортним компаніям. Дохід турагента при дуже хорошому розкладі може бути від 5 до 10%, що від 2 млн грн складе від 100 тис. до 200 тис. грн.

Скільки турагентів в Україні зараз — незрозуміло, так як багато працювали "вільними стрілками". До настання карантину називалася неофіційна цифра в 20 тис. — це разом з фрілансерами і сезонними менеджерами. Офіційно говорилося про 8 тис., але при цьому близько 30% з них за час карантину припинили свою діяльність.

"Якщо допустити, що в Україні залишилося 5 тис. турагентств і розділити на них 100 тис. грн комісійних, то вийде в середньому по 20 грн на кожного. Звичайно, ці 20 грн отримає не кожен турагент, гроші розподіляться нерівномірно. Хтось, може бути, заробить пристойні суми. Але в цілому для галузі ці гроші — не суттєва сума", — сказала Валерія Овсяник.

Цю тезу підтверджують і дані статистики. За даними Держстату, в 2019 році в Україні було 520 тис. внутрішніх туристів — тобто тих, хто купив путівки через туристичні компанії або агентства. Якщо розділити 200 млн на кожного організованого туриста, то отримаємо трохи більше 380 грн на людину. Начебто цифра відчутна, але готелям це не принесе додатково значних грошей, оскільки організованих туристів (тих, хто купує путівки, а не їде сам) — тільки 1%. Фактично тільки кожен сотий турист своїм сертифікатом принесе готелям додатково ці 380 грн.

Туристичні сертифікати не будуть суттєвою допомогою і туркомпаніям. Адже в тому ж 2019 році вони продали путівок (в усіх напрямках) на 36 млрд грн, і 200 млн грн, які можуть додатково пройти через них, вони просто не помітять.

Заправте правильно ліжко

За словами Олександра Лієва, голови правління Асоціації індустрії гостинності України, оптимальніше було б спрямувати всі 200 млн грн безпосередньо на підтримку індустрії гостинності — готелів, ресторанів і туроператорського бізнесу. Він пояснив, що в більшості своїй турбізнес в Україні — не системний (коли власник готелю розвиває його, заробляє на цьому і потім будує новий). У нас найчастіше це побічний сімейний бізнес тих, хто заробив гроші зовсім в іншій сфері. Звідси — відсутність належної уваги до самого цього бізнесу, його сервісу і навчання персоналу.

Тому є багато заходів, які можна було б підтримати державними грошима. Наприклад, підвищення рівня сервісу в готелях за рахунок навчання та тренінгів для персоналу. В Україні практично ніхто не вчить людей бути офіціантами або, наприклад, покоївок не вчать, як правильно застеляти ліжко. "У багатьох готелях досі покоївки ставлять подушку на ліжку "куточком" - як в піонертаборі чи в лікарні за радянських часів. Персонал потрібно вчити правильно посміхатися, обходитися з інвентарем, розрулювати конфліктні ситуації з клієнтом. Все це дуже важливо для першого враження клієнта, яке буває тільки один раз. І якщо ми зараз роздамо сертифікати, то люди поїдуть в такі готелі і розчаруються, а в наступний раз сертифікати вже не допоможуть. Тому потрібно в першу чергу приділити увагу індустрії, допомогти їй в сервісі і в інфраструктурі ", — сказав Олександр Лієв.

Наступний приклад раціонального використання коштів — створення конференц-сервісу в Приазов'ї. Там достатньо готелів і номерного фонду, але вони працюють тільки два місяці на рік. Якщо ж обладнати існуючі приміщення під 50-60 конференц-центрів, то вже через рік ці інвестиції окупляться, адже провести конференцію в Приазов'ї буде коштувати в три рази дешевше, ніж в Києві або Львові, і готелі отримають додаткових клієнтів в травні і вересні, коли вони простоюють.

Ще один варіант — направити державні гроші на співфінансування проєктів, які запропонує сам бізнес. "Свого часу в Криму це давало хороший ефект, тому що тоді гроші не витрачаються на всяку нісенітницю, яку люблять чиновники, а йдуть на те, що дійсно потрібно бізнесу. І там, де є гроші бізнесу, там менше крадуть. А це дуже важливий фактор", — сказав він.

Не "зоряним" готелям сертифікати не потрібні

Якщо уряд вирішив підтримувати туристичну галузь за рахунок сертифікатів, то є великі сумніви і в тому, що ця програма буде цікава готелям. На сьогодні механізм компенсації сертифікатів поки незрозумілий, а селити постояльця в обмін на "папірець" готелі навряд чи захочуть: де гарантія, що держава погасить цей сертифікат? При цьому потрібно врахувати, що не всі готелі селять клієнтів офіційно і їм, з точки зору бухгалтерії, зв'язуватися з сертифікатами буде собі дорожче. Показовим є такий факт: в Україні діє близько 5 тис. готелів, але тільки 300 з них мають відповідну категорію (так звані "зірки").

Тому поки що залишається багато відкритих питань щодо програми підтримки туристичної галузі. Цілком можливо, що частина грошей буде направлена і на оплату проїзду тим мандрівникам, хто зможе скористатися державними сертифікатами. І ця ідея вже обговорювалася. Але в такому випадку найбільше шансів зняти "вершки" з програми — у "Укрзалізниці", яка може спочатку каналізувати збір сертифікатів з клієнтів, а потім — централізовано обміняти їх на гроші. Але тоді це вже не буде підтримкою туристичного бізнесу.