Як "оптимізовані" контролери примудрилися оштрафувати бізнес на 94 млрд
У розпорядженні "ДС" виявився аналітичний звіт про діяльність контролюючих органів за 2016 р. Згідно з дорученням прем'єр-міністра від 6 листопада 2013 р. такий моніторинг проводиться щорічно, в тому числі з метою оцінки стану бізнес-середовища в Україні. Результати шокують: широко розрекламована кампанія зі скорочення і реформування самих наглядових органів нічого не дала — контрольні функції від ліквідованих структур не були скасовані, вони перейшли в нові держоргани.
У минулому році, як і в 2015 р., депутати облагодіяли бізнес, прийнявши мораторій на перевірки. Вони внесли зміни в Податковий кодекс та інші закони, які передбачали обмеження на планові перевірки контролюючими органами суб'єктів малого та середнього бізнесу до 30 червня 2016 р. Був також визначено вичерпний перелік підстав, по яких підприємства могли перевіряти поза планом. Проте в законі не було уточнено, які саме держструктур стосується мораторій, внаслідок чого міністерства і відомства трактували його норми по-різному.
Отже, порівняно з 2015 р. загальна кількість позапланових перевірок скоротилася на 45,3%, з більш ніж 286 тис. до 156 тис. Але при цьому на 83% збільшилась кількість позапланових візитів за дорученнями правоохоронних органів, що дає підстави припускати, що робота "за скаргами" стала коником для контролерів.
Але при цьому сума фінансових санкцій (штрафи тощо), застосованих до суб'єктів господарювання за виявлені порушення, зросла у 16 разів — з майже 6 млрд грн в 2015 р. до понад 94 млрд грн! Тобто арифметичне скорочення кола "підопічних" контролери компенсували за рахунок застосування фінсанкцій в набагато більшому масштабі.
В узагальненому топ-3 контролюючих органів як за кількістю проведених рейдів, так і стягнутих санкцій значаться Держпраці, Держнс і ГФС. Держпраці випередила фіскалів, оскільки є реформованої держструктурою, а тому дія обмежень на перевірки на цю Держслужбу не поширювалося, Держнс першою за рахунок перевірок пожежної безпеки — функції, яку міністр Арсен Аваков ще у вересні 2016 р. обіцяв у неї відібрати.
Зазначимо, що тиск контролерів на бізнес могло виявитися ще більш жорстким, якщо б на 2016 р. не припав період активної реорганізації контролюючих структур. Наприклад, Держслужба з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів (Госпродпотребслужба), створена замість п'яти держструктур, розпочала роботу тільки в березні 2016 р. і за фактом формування своїх регіональних управлінь. Тому і перевірок, а значить, і сумних наслідків у вигляді фінсанкцій, призупинення діяльності підприємств було менше.
Ще восени 2014 р. в Україні почалася оптимізація 18 центральних органів влади, серед яких 15 здійснюють контрольні функції. З них у минулому році були скасовані вісім органів, а на ліквідацію ще чотирьох установ держбюджетом-2016 було виділено майже 0,5 млрд грн. Але при цьому з цієї четвірки офіційно скасований лише один контролюючий орган — Держцінінспекція. Як наслідок, недоликвидированные контролери провели в минулому році лише близько 4 тис. перевірок проти майже 61 тис. в 2015 р. Благо? Це ще як подивитися. Адже контрольні функції скасованих держорганів нікуди не зникли, просто відбулося їх перерозподіл між чотирма мегаконтролерами.
Крім вже згаданих Госпродпотребслужбы і Держпраці, це Держслужба з безпеки на транспорті і Держслужба з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Більш того, з-за оптимізаційної чехарди з контролюючими органами не зрозуміло, скільки зараз таких структур в Україні в цілому. Виступаючи в 29 березня на панельній дискусії "Чому бізнес боїться перевірок?" голова ГРС Ксенія Ляпіна зазначила, що зараз функціями з контролю над бізнесом наділені 39 міністерств і відомств. Але це зовсім не все, оскільки поки що не піддаються обліку окремі структурні підрозділи облдержадміністрацій, виконкомів місцевих рад і територіальних громад, яким, згідно із законодавством, делегуються деякі контрольні функції. Так що поки напрошується висновок про незвичайний вплив оптимізації, що призвела до зростання армії контролерів.
