Біч "Газпрому"? Як Коболєв доводить свою незамінність
Сам себе не похвалиш...
21 січня в Брюсселі мали відбутися тристоронні переговори з газового питання з участю України, Росії та Європейської комісії. На них повинно обговорюватися майбутнє газового транзиту через Україну - тобто залучення української ГТС для постачання російського природного газу в Європу.
Суть проблеми в тому, що чинний контракт на транзит російського газу в ЄС, підписаний в 2009-м, закінчується 1 січня 2020 р. Якщо "Газпром" вирішить його не продовжувати, понадіявшись на альтернативні маршрути, то Україна втратить дуже великий обсяг валютної виручки - надходження від продажу послуг з перекачування газу через свою територію.
Саме цьому питанню присвятив свою прес-конференцію 18 січня голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв. Він вважає, що переговори в Брюсселі можуть не дати ефекту, і відсутність нового контракту з 2020 р. російський "Газпром" може припинити транзит газу через Україну.
При цьому глава НАК всіляко давав зрозуміти журналістам, що саме його зусилля можуть привести до того, що Україна на переговорах з Росією зможе зберегти транзит через свою територію після 2019 р.
Зокрема, за словами Коболєва, Європейський парламент під головуванням Румунії може винести рішення, яке зупинить будівництво другої нитки газопроводу "Турецький потік" і "Північного потоку-2".
"Я багато разів розмовляв з європейськими парламентаріями, там є чітке розуміння, що "Північний потік-2" є ексклюзивним інтересом Німеччини і навряд чи інтересом інших країн ЄС. Тому я вважаю, що якщо це питання буде піднято в Європарламенті, то є ймовірність позитивного для нас рішення", - стверджує Коболєв.
В цілому ж голова НАК "Нафтогаз України" використав прес-конференцію для того, щоб розповісти ЗМІ, від яких нещасть він і його команда врятували Батьківщину. За словами Коболєва, за період до 2014 р. Україна остаточно втратила близько $32 млрд щодо газових контрактів з Росією. Ця цифра складається з переплати, штрафів, інших компонентів контракту 2009 р. (підписані тодішнім прем'єр-міністром Юлією Тимошенко).
За його оцінкою, в перерахунку на кожну українську сім'ю це 61 тис. грн. "Якщо говорити про те, що вдалося врятувати завдяки Стокгольмського арбітражу, - це $94,7 млрд", - додав Коболєв. В основному - за рахунок скасування умови "бери або плати".
Тут Коболєв мав на увазі гучну перемогу "Нафтогазу" у Стокгольмському арбітражному суді, коли компанія домоглася компенсації в сумі $4,63 млрд за недопоставку "Газпромом" узгоджених обсягів газу для транзиту. За результатами двох арбітражних проваджень в Стокгольмі "Газпром" повинен виплатити на користь "Нафтогазу" $2,56 млрд.
Ця прес-конференція Андрія Коболєва не викликала б особливого інтересу у ЗМІ, однак двома днями раніше з приводу доходів всіх топ-менеджерів НАК "Нафтогаз" жорстко висловився прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Точніше, спершу були оприлюднені доходи Коболєва ($1,8 млн за 2018 р.) і його команди управлінців (214 млн грн), а також їх премії за "перемогу над Газпромом) - $7,9 млн Коболєва і $6 млн комерційного директора компанії Юрія Вітренко.
В той же день, відкриваючи засідання Кабміну, Гройсман заявив, що уряд перегляне умови контракту з менеджментом НАК "Нафтогаз України". Тобто скоротить розмір виплат і поставить їх у пряму залежність від результатів роботи. Було названо два критерії: зростання зростання видобутку власного українського газу і успішність інтеграції ГТС України з 1 січня 2020-го в європейську газову систему.
Нагадаємо, що контракт Андрія Коболєва з НАК "Нафтогаз" закінчується 22 березня, і тепер у Кабміні не хочуть продовжувати контракт на таких умовах, вимагаючи від Коболєва погодитися на істотне зниження зарплати.
Насправді до Коболєва за останні півтора року накопичилася маса питань, пов'язаних з доходами його самого і його соратників. В основному - після лютого 2018-го, коли керівництво "Нафтогазу" отримало понад $46 млн премій за виграний суд за другий суперечки з "Газпромом". До того ж ці питання звучали надто голосно в умовах виборчої кампанії, даючи політичних опонентів чинної влади в руки занадто багато козирів.
Видати дійсне за бажане
Намагаючись зберегти себе в кріслі голови "Нафтогазу" (як мінімум), а також свої особисті фінансові надходження (як максимум), Андрій Коболєв зараз намагається зробити все, щоб громадськість сприйняла збереження транзиту російського газу через Україну його, Коболєва, особисту заслугу. Ось тільки розрахунки показують, що росіяни в будь-якому випадку не зможуть у найближчі роки обійтися без українського транзиту - навіть якщо буде побудовано "Північний потік-2".
Так, якщо у РФ все-таки вийде (незважаючи на опір США, Польщі та багатьох інших сил) "домучить" "Північний потік-2", то транзит через нашу ГТС різко скоротиться (до 30-40 млрд кубів, за різними оцінками, з нинішніх 87 млрд) з подальшим падінням обсягів в найближчі роки.
Навіть при такому розкладі ГТС України буде рентабельною. Ось висновки, зроблені експертами Центру енергетики Московської школи управління СКОЛКОВО: "Навіть при експорті з рівномірним завантаженням і в рамках проектних потужностей газопроводів, до 20 млрд куб. м українського транзиту просто необхідні для забезпечення обсягів експорту на рівнях 2018 р., до тих пір, поки друга нитка "Турецького потоку" не побудована. Але навіть після запуску другої нитки необхідність в українському транзиті збережеться.
Але крім цього, залишається ще й фактор нерівномірності поставок, а також необхідність хоч якогось "запасу міцності". Загалом, ті самі 40 млрд куб. м щорічного транзиту, про яких говорить українська сторона як про необхідному мінімумі для економічно рентабельної роботи ГТС, виглядають як обсяг, який цілком може стати відправною точкою для тристоронніх переговорів".
Власне, це ж саме підтвердив реальний начальник "Газпрому", а на додачу ще й президент РФ Володимир Путін. 18 січня він сказав: "до Речі кажучи, збережеться в тому числі і транзит через Україну з урахуванням зростаючого обсягу поставок нашого природного газу в Європу". Путін також заявив, що РФ "завантажить не тільки обидва "Північних потоку", не тільки "Турецький потік", але при такому обсязі поставок європейським споживачам зберігаються можливості транзиту газу через Україну". Звичайно, все це можна списати і на хитрі росіяни гри із Заходом, проте, і за іншими оцінками фінансових аналітиків, "український транзит російського газу, швидше за все, збережеться. Хоча, звичайно, відкриття південних транзитних маршрутів ("Турецький потік" і TANAP) призведе до втрати транзитної виручки української ГТС в розмірі від $300 млн до $1 млрд у рік.
З іншого боку, в минулому році "Газпром" не раз хвалився тим, що назаключав договорів з європейськими споживачами на рекордні обсяги поставок газу. А значить, перекачувати в Європу в 2019-2015 рр. доведеться набагато більші обсяги газу, ніж сьогодні. Так що без української ГТС не обійтися, як не крути.
Резюмуємо. Сьогодні у керівництва "Нафтогазу" головна мета - інформаційний шум навколо своєї бурхливої діяльності по захисту національних інтересів. Але транзит російського газу через Україну все одно не зникне.
