Плюс $5 млрд на рік або чорна діра. Чи зростуть інвестиції з податком на виведений капітал
Завдання введення НнВК — стимулювати підприємців реінвестувати доходи. Цей податок повинен замінити собою податок на прибуток, так як якщо гроші обертаються в бізнесі, вони створюють додану вартість, забезпечують робочі місця, наповнюють Пенсійний фонд і дають надходження від інших податків. Вилучати частину прибутку на цьому етапі — дурість з точки зору розвитку економіки.
Реєструйтеся на дискусійний клуб "ДС" 18 грудня на тему "Податок на виведений капітал — стимул для бізнесу або дірка в бюджеті?"
Правила нового податку такі: прибуток, отримана підприємством, не оподатковується. Податок за ставкою 15% "включається", коли прибуток виплачується у формі дивідендів або якийсь інший або сплачуються проценти по кредитах, страхові платежі, інвестиції за межами України, роялті і т. д.
Теоретично все виглядає красиво: ефектом від нового податку має стати зростання інвестицій у виробництво, нові робочі місця, вихід бізнесу з тіні, зростання надходжень по ПДВ, зростання ВВП і т. д. Проблема, однак, у тому, що в українських умовах результат може бути яким завгодно. Тому і прогнози розвитку подій звучать самі різні.
Це той самий випадок, який ілюструє прислів'я: "Експерти з економіки дають прогнози не тому, що знають, як буде, а тому, що їх запитують".
Прихильники введення НнВК апелюють до вдалому досвіду Естонії, де схожа модель діє з 2000 р. Спершу за введенням податку пішов спад надходжень до бюджету, але через три роки показники відновилися і істотно зріс обсяг інвестицій, що і було головною метою реформи. В Україні НнВК повинен вирішити ще одну задачу — сприяти розвитку малого та середнього бізнесу.
За оцінкою видання focus.ua щорічно бізнес виводить з України $10-11 млрд, або близько 10% ВВП. Як мінімум значна частина цих коштів могла б звернутися у внутрішні інвестиції.
За розрахунками Мінекономіки, у 2019-2021 рр. інвестиційна складова ВВП при введенні податку на виведений капітал буде щорічно зростати на 17,4%, тоді як при поточній моделі — на 9,2%. Частка інвестицій у структурі ВВП при НнВК зросте до 21,4% проти 20% зараз.
"Податок на виведений капітал антикорупційний, антиофшорный, що стимулює інвестиції. По-перше, існуючий податок на прибуток обчислюється складно і припускає високу ступінь дискреции (високий вагу власної думки) податкового інспектора, що породжує корупцію, — сказав у коментарі для "ДС" віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Валерій Пекар. — По-друге, великий бізнес ухиляється від нього з допомогою офшорів і різних хитрих схем (завищені роялті, наприклад). По-третє, нинішній податок вимиває обігові кошти підприємств, а нам зараз як повітря потрібні інвестиції і нові робочі місця. Податок на виведений капітал вирішує ці три проблеми".
За оцінкою Українського інституту майбутнього, введення НнВК дасть за наступні п'ять років 600-800 млрд грн ($20-25 млрд) тільки внутрішніх інвестицій, 100-150 млрд грн на рік додаткових обігових коштів бізнесу за рахунок скасування податку на прибуток і 5-6% реального зростання економіки на рік (мультиплікативний ефект від інвестицій в перспективі п'яти років).
Природно, зміна податкової моделі призведе до зменшення надходжень до бюджету за конкретною статтею в короткостроковому періоді. У перші два роки реформи сума втрат складе 21-30 млрд грн ($0,7–1,0 млрд) на рік або близько 0,6–0,7% ВВП. При цьому доходи бюджету протягом останніх п'яти років ростуть на 90-160 млрд грн, або на 11-26% в рік (2015-2019 рр..). Витрати збільшуються аналогічними темпами.
Критики нового податку вказують на величезні бюджетні втрати, неминучі в перші роки дії НнВП. Суми за рік називаються різні — від 25 млрд (Адміністрація президента) до 40-50 млрд грн (Офіс великих платників податків ГФС).
"Те, що пропонується у законопроекті з НнВК, означатиме створення чорної діри та вибоїни в доходах бюджету. Навіть у райдужних розрахунках сума втрат бюджету досягала 46-50 млрд грн. Знаєте, чому прихильники законопроекту пропонували компенсувати ці втрати? Податком на прибуток (!) і авансовою оплатою НнВК! За їх розрахунками, "авансом" можна буде стягнути 45 млрд грн, а "перетікання податку на прибуток за четвертий квартал 2018" дасть 23 млрд грн, — каже екс-заступник міністра фінансів України, віце-президент Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів Олена Макеєва. — Тобто розмір дірки складе різницю між майже 100 млрд грн податку на прибуток та 23 млрд грн від НнВК (та й ті не є надійними)".
В цілому ж, на думку експерта, поки немає доведеною причинно-наслідкового зв'язку між НнВК та економічним зростанням. Дуже мало країн вдався до таких експериментів, як скасування податку на прибуток. До того ж потрібно ретельне порівняння обставин, при яких проводилися ці експерименти за кордоном і які є в Україні.
"Також запитаю, звідки така щедрість — давати можливість відстрочити сплату податку на невизначений час, незалежно від того, чи є поведінка платника соціально бажаним? Наприклад, можна давати пільги тим, хто інвестує, виплачує високі заробітні плати, оновлює обладнання тощо. Для цього може використовуватися прискорена амортизація та інші стимули, які будуть спонукати бізнес інвестувати в оновлення своїх виробництв, — вважає Олена Макеєва. — Спрощена система виглядає більш привабливою з точки зору сплати податків і дешевше у порівнянні з податками на зарплату і НнВК. В результаті схеми ухилення від податків з використанням спрощеної системи стають більш вигідними за умови впровадження запропонованої моделі НнВК, оскільки майже не залишають шансів контролерам оскаржити транзакції з "незв'язаними" спрощенцями".
Як вважає екс-заступник міністра фінансів, податкові пільги і преференції — це те, що створює нерівність серед платників податків. Чинний ПКУ містить більше 300 податкових пільг: їх нівелювання, а не введення НнВК, створить рівні умови оподаткування. Однак НнВК пропонується ввести без перегляду існуючих пільг і преференцій, без скорочення спеціальних режимів оподаткування.
Вообщем є протилежні думки щодо цієї податкової новації кардинально. Аргументи сторін можна почути наживо або у прямому ефірі під час шостого експертного баттла "ДС" - 18 грудня в Києві. Щоб потрапити на гру - достатньо зареєструватись.
З глибоких патріотичних спонукань поділяю мета, яку переслідує проект закону, замінюючи податок на прибуток податком на виведений капітал. Нам всім хочеться жити в процвітаючій державі, у яке інвестуються і реінвестуються ресурси. Дасть проект очікуваний ефект?
Насамперед дуже цікаве порівняння з європейськими неофітами - економічними карликами. Мається на увазі досвід Естонії, Грузії, Латвії. Власне, у Грузії та Латвії досвіду поки немає. Зараз у них відбувається притирання змінився правового поля, до економічних реалій. А ось в Естонії податок на прибуток змінили податком на прибуток розподіляється вже досить давно. І ось що примітно, цієї естонської новацією насамперед скористалися підприємці з РФ і України. Дуже зручно: компанія і банківський рахунок в одній країні, податку на прибуток немає. А розподіляти її ніхто і не збирався.
Прибуток "инвестировалась" в якісь фантомні послуги, товари та інше. Місцевим - складніше. В Естонії дуже жорстке законодавство, що регулює споживання. Громадянину Естонії потрібно надати довідку про доходи при покупці будь-якого товару дорожче мікрохвильовки, не кажучи про автомобілі або оплати навчання дитини.
Таким чином, без відповідного законодавства в Україні щодо контролю за споживанням, на виході отримаємо своєрідний конкурс креативних "на кращу інвестицію". Школа і традиція у вітчизняного бізнесу є.
Але повернемося до історії введення аналогічного податку в зазначених юрисдикціях. Так от, перш ніж ввести податок на споживання замість податку на прибуток, економісти довго розраховували компенсаторну фінансово-фіскальну базу для "згладжування" бюджетної стрес-ситуації. У цих країнах, як і в Україні, частка податку на прибуток в бюджеті країн становила від 15 до 18%. Після введення податку на прибуток розподіляється в цих країнах бюджет просів до 5%. Але були задіяні схеми компенсацій. Починаючи від моделювання надходжень до бюджету з інших джерел: акцизи, мита, збільшення штрафів за податкові порушення (Естонія, Грузія).
Фінансова підтримка ЄЕС (Латвія). У нас хтось бачив публічну інформацію про систему компенсації втрат бюджету від скасування податку на прибуток? Не виключено, що вдарять по бізнесу збільшенням ПДВ: дешево, надійно і практично.
Не варто забувати про такий небезперечний новації, як віднесення до операцій з виведення капіталу виплат пасивних доходів нерезидентам. Якщо оподаткування процентів за нерезидентним кредитами, де є пов'язані особи, ще можна пояснити, то додаткове оподаткування сплачуються роялті і страхових платежів іноземцям викликає питання. Величезна кількість технологічних продуктів, вироблених в Україні, випускаються за ліцензіями, технологій і рецептур, які належать іноземним компаніям. Жодна українська компанія не може взяти на себе повністю ризики, скажімо, атомних станцій, авіаперевізників etc. Вони вдаються до послуг великих міжнародних перестраховиків, і збільшення вартості страховки зважаючи додаткових податків їм вкрай нецікаво.
З усіх трибун лідери думок волають про необхідність подолання Україною комплексу сировинного придатка: мовляв, заробляти треба на доданої вартості, вибудовуючи ланцюжок від поля за кінцевого споживача через переробку. Складно очікувати приплив інновацій в країну при оподаткуванні роялті максимальною ставкою НнВК.
Що ж, у будь-якому випадку міжнародні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування (до компетенції яких належить регулювання податків на пасивні доходи) превалюють над національним законодавством.
