Відкладений обвал. Чому українцям краще не радіти зміцненню гривні
Інфляція в який раз не вклалася в прогнози НБУ. Зростання цін в річному вимірі в липні порівняно з попереднім місяцем зросло з 9 до 9,1%. Але і в цей раз Нацбанк відмежувався від проблеми: мовляв, інфляція прискорилася з незалежних від нього причин. Адже впливати на динаміку цін на продукти регулятор не може. А саме цей фактор, як стверджують в центробанку, розкрутив інфляційний маховик.
А був овочевий дефіцит?
ЗМІ проковтнули цю інформацію, не задавши головних питань: чи дійсно інфляція підігріта виключно зростанням цін на овочі і фрукти? Чи Правда, що ціни на них ростуть із-за неврожаю? І чи варто вірити НБУ, який стверджує, що не має ніякого відношення до зростання цін? "ВД" вирішила розібратися в ситуації.
Поки динаміка споживчих цін не повинна викликати особливих побоювань. Дійсно, за останні 12 місяців вони зросли на 9,1%. Але за сім місяців цього року інфляція становила лише 3%, а за січень-липень минулого року - 3,6%. Більше того, в липні 2019-го статистика другий місяць поспіль фіксував дефляцію: порівняно з червнем ціни знизилися на 0,6%.
Що ж тоді не так? НБУ очікував, що ціни влітку будуть просідати більш активно. Однак, як зазначає регулятор, цьому завадило активну подорожчання окремих сирих продуктів харчування. У липневому інфляційному звіті Нацбанк спрогнозував, що в цьому році "ціни на сирі продовольчі товари будуть зростати досить помірними темпами - 3-4%". За фактом у липні ціни на ці товари прискорилися в річному вимірі до 10,3%. Крім того, активно зростали ціни на м'ясо-молочну продукцію і цукор, сповільнилося зниження цін на яйця. Іншими словами, підкачали ціни на продукти харчування. Серед головних причин НБУ називає неврожай.
Стрімке зростання цін на продовольство (причому не тільки в минулому місяці) - факт. Наприклад, ще в червні голова української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в Facebook повідомив, що з початку 2019 р. овочевий кошик в Україні подорожчала на 86%, а в травні - на 21%. Він також уточнив, що рекордсменами подорожчання в поточному році стали овочі.
Але варто валити всю провину на несприятливі погодні умови та неврожай, як це робить Нацбанк? Ціни на овочі та фрукти аномально зростають з весни. Але в минулому році з урожаєм було все в порядку. Так, в серпні минулого року асоціація "Укрсадпром" заявляла, що підприємства в 2018 р. сподіваються на збільшення валового врожаю фруктів до 10-30% порівняно з 2017-м. Тоді ж проект "АПК-Інформ: овочі і фрукти" повідомляв, що суттєвих змін в обсягах виробництва борщового набору (картопля, цибуля, капуста, морква, буряк) не передбачається. Більше того, до моменту, коли запаси старого врожаю почали виснажуватися, овочі стали активно імпортувати.
В цьому році в України є всі шанси отримати рекордний урожай овочів. За словами економіста інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Ярмака, в новому сезоні фермери збільшили площі не тільки під цибулею та картоплею, але і практично під усіма овочами борщової групи. А тому експерт прогнозував перевиробництво і низькі ціни.
Більше того, та ж офіційна статистика не підтверджує наявності дефіциту продовольства на внутрішньому ринку. Так, за даними Держстату, фізичний обсяг сільгосппродукції, реалізований підприємствами у січні-липні 2019 р. виріс на 22,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року (продукції рослинництва - на 28,2%, тваринництва - на 3,4%). Тому причина зростання цін на продукти зовсім не в їх дефіциті.
За що дійсно споживачі переплачують
Так чому ж виробники все-таки підвищують ціни? Відповідь проста - бажання зберегти норму прибутку. Цього літа курс гривні повернувся до значень трирічної давності. Якщо в першому півріччі відхилення фактичного обмінного курсу від закладеного в бюджеті-2019 (28,2 грн/$) склало близько 5%, то в кінці липня воно вже перевищило 10%. А це означає суттєві втрати для експортерів.
За даними МЕРТ, за шість місяців нинішнього року Україна експортувала товарів на суму $24,4 млрд., А це означає, що загальні втрати наших підприємств, що здійснюють поставки на зовнішні ринки, за цей період склали близько $1,5 млрд. При цьому аграрії активно нарощували експорт. За даними Держстату, експорт агропродовольчої продукції в січні-червні 2019-го збільшився майже на 20% порівняно з минулорічними показниками відповідного періоду і досяг $10,3 млрд. тобто агрокомпанії від зміцнення гривні втратили як мінімум $500 млн.
Щоб зберегти рівень прибутку, свої втрати вони перекладають на внутрішніх споживачів, банально збільшуючи вартість своєї продукції. До речі, ціни підвищують не тільки експортери. Прив'язують свій прибуток до курсових орієнтирів і ті, хто працює виключно на внутрішній ринок. Адже, враховуючи попередній досвід, всі прекрасно розуміють, що таке сильне зміцнення нацвалюти - явище тимчасове. До того ж таким чином ті, хто працює на внутрішній ринок, підтягують ціни на свій товар до актуальних показниками.
Скільки протримається сильна гривня
Так в чому ж причина такої аномальної ревальвації гривні? НБУ називає три причини. По-перше, це сприятлива експортна кон'юнктура. "НБУ поліпшив прогноз по платіжному балансу з 3,3% ВВП дефіциту на цей рік до 2,6%. Ми бачимо досить низькі ціни на імпорт, нафту і газ", - пояснив заступник глави НБУ Дмитро Сологуб.
По-друге, зростання надходжень від українських гастарбайтерів. Якщо в 2018 р. українці переказали з-за кордону $11,6 млрд, то в нинішньому році ця сума, за прогнозами Нацбанку, може зрости до $12,2 млрд.
Третя причина - менші обсяги виведення дивідендів і покупка інвесторами акцій компаній.
Проте головну скрипку в процесі зміцнення гривні, і це визнає сам НБУ, зіграли масовий захід в Україну спекулятивного капіталу і скупка нерезидентами українських ОВДП. За інформацією Нацбанку, зараз їх вкладення в наші папери становлять приблизно 92 млрд грн. Причому мова йде не тільки про іноземних фондах, але і про гроші наших корупціонерів, раніше виведених за кордон. Ще б, вкладення в ОВДП приносять їм небувалу прибутковість, яка може досягати 22% річних у валюті.
І така прибутковість забезпечується завдяки високим ставкам розміщення, які, в свою чергу, залежать від рівня облікової ставки НБУ. А її регулятор продовжує утримувати на високому рівні. У червні вона була знижена з 18 до 17,5%, в липні - ще на 0,5%. Крім того, нерезиденти заробляють ще й на курсовій різниці. Скажімо, в країну долар заводили в січні за курсом 27,7 грн/$, а зараз можуть "вийти" з паперів і купити долар на міжбанку по 25,2 грн/$.
І поки що НБУ продовжує подавати сигнали ринку про те, що найближчим часом курсові коливання можливі в межах 10%. А в разі загрози значного просідання курсу нацвалюти регулятор має намір підтримати його продажами на міжбанку долари зі своїх резервів. На сьогоднішній день їх обсяг становить $21,84 млрд.
Тому і фінансисти роблять вельми оптимістичні курсові прогнози на найближчу перспективу. В цьому році традиційний початок девальваційного тренду для гривні варто очікувати з невеликою затримкою - з початку жовтня. А до кінця поточного року за умови збереження політичної стабільності та відсутності негативних тригерів долар може відіграти позиції максимум до 27,5 грн/$.
П'ять причин відмовитися від сильної гривні
Багатьох обивателів радує зміцнення гривні. До речі, ці настрої також активно підігріває і НБУ. За даними рейтингу Global foreign exchange rates, опублікованого інформаційним агентством Reuters, наша гривня в цьому році очолила рейтинг найбільш сильно зміцнилися по відношенню до долара валют світу.
Дійсно, сильна гривня завжди була стримуючим фактором для інфляції. Оскільки, згідно з найсвіжішими даними Держстату, серед непродовольчих товарів, реалізованих на внутрішньому ринку, на частку імпорту припадає 68%, серед продовольчих - 18,6% (в цілому за підсумками минулого року імпорт зайняв 46,8% внутрішнього ринку). Відповідно, чим сильніше гривня, тим дешевше завезений товар.
До того ж зміцнення гривні дає привід влади похвалитися зростанням зарплат у доларовому еквіваленті.
НБУ замовчує про інше - за надмірне, не підкріплена економікою зміцнення нацвалюти доводиться розплачуватися не тільки національному виробникові, а й кожному з нас.
Отже, які ж неприємні наслідки, які ми вже починаємо відчувати?
По-перше, це значні недонадходження до бюджету. За даними Рахункової палати, за перше півріччя 2019 р. план доходів загального фонду держбюджету виконано на 28 млрд грн. Реальний курс гривні (26,9 грн/$) був значно нижчий, ніж той, на якому Мінфін верстав бюджет цього року (28 грн/$). Від курсу залежать надходження від ПДВ, який митниця нараховує виходячи з доларової вартості ввезених товарів. Кожна третя гривня, що надходить у бюджет, - від митниці. Враховуючи, що гривня продовжує зміцнюватися, а її сезонне ослаблення відкладається, бюджетний дефіцит буде тільки наростати.
По-друге, держава фактично підтримує імпортерів, забезпечуючи їм надприбутки. І це в той момент, коли на тлі міжнародних торгових воєн інші держави, навпаки, послаблюють власні валюти. Страждають від цього українські виробники - їм тепер ще важче конкурувати з іноземцями, наприклад, з тим же китайським ширвжитком.
По-третє, сильна гривня за нинішніх світових тенденціях завдає потужного удару по нашим експортерам, які недоотримують прибуток.
По-четверте, у кінцевому підсумку все це призведе до дефіциту валюти. Україна отримує валюти від експорту менше, ніж витрачає на імпорт. Прогноз дефіциту поточного рахунку платіжного балансу на цей рік, за даними НБУ, $3,6 млрд. Зовнішньоторговельний дефіцит за перше півріччя 2019-го, за даними Держстату, перевищив $2 млрд. Міцна гривня погіршить ці показники. Вже зараз негативне сальдо зовнішньої торгівлі майже на 50% більше, ніж за той же період минулого року. В критичні моменти, коли на ринку виникне дефіцит валюти, додаткових її джерел (крім резервів НБУ) в країні вже не буде.
По-п'яте, за сильну гривню в прямому сенсі вже платить кожен з нас. Адже експортери, які недоотримали прибуток на зовнішніх ринках, добирають її на внутрішньому ринку, збільшуючи ціни. Це відбувається і буде відбуватися надалі. В кінцевому підсумку це виллється в розкручування інфляції. І що найнеприємніше, ціни будуть зростати саме на продукти.
Що повинен зробити і не зробить Нацбанк
Зараз завдяки НБУ, який тримає високу ставку рефінансування, і Мінфіну, який активно розпродає нерезидентам ОВДП, всі ми опинилися на гачку у світових спекулянтів і доморощених корупціонерів. Адже іноземцям варто почати масово виходити з наших боргових паперів, скуповувати долар і виводити його з країни, гривню неминуче чекає обвал.
Правда, Дмитро Сологуб спростовує твердження про те, що нерезиденти заводять в Україну короткостроковий капітал. За його словами, "папери з погашення менше року, тобто короткострокові папери, за залишковим терміном погашення становлять лише третину від усіх ОВДП, що перебувають у нерезидентів". А експерти запевняють, що в разі негативних сигналів скинути папери терміном обігу у рік і вище буде складно, оскільки на них не так просто знайти покупця. Але якщо ми говоримо про корупційну схему, то, швидше за все, при бажанні власники-нерезиденти великих пакетів ОВДП за сприяння НБУ зможуть знайти способи це зробити.
Але іноземцям необов'язково йти з України для того, щоб запустити процес зворотного девальвації гривні (причому більш швидкий, ніж було з зміцненням). Їм достатньо просто припинити нарощувати інвестиції в український держборг, і ринок повернеться до колишніх курсових орієнтирів. Втім, це означатиме поступове згортання схеми суперзаработков, відмовитися від чого нерезиденти самостійно не захочуть.
З іншого боку, за сім місяців 2019 р. забезпечений обсяг фінансування бюджетного дефіциту вже склав близько 70 млрд грн - це понад 75% річного плану. Тобто надалі Мінфін повинен скорочувати обсяги запозичень. І, судячи за даними останніх розміщень ОВДП, вже почав це робити.
За підрахунками начальника аналітичного відділу Альфа-Банку України Олексія Блінова, гіпотетичні потреби в нових запозиченнях до кінця 2019 р. складають сумарно максимум 130 млрд грн, або близько $5 млрд. Але це якщо не змінювати розмір бюджетного дефіциту. А збільшити обсяги запозичень з урахуванням недобір до бюджету від митниці є всі підстави. Так що схема отримання надприбутку від вкладень в український борг залишається актуальною.
Щоб система працювала й далі, власникам великих пакетів ОВДП (у тому числі і замаскованим під іноземців нашим корупціонерам) критично важливо, щоб облікова ставка залишалася високою, а гривня - сильною. І НБУ забезпечує збереження цих умов.
Щоб зламати схему, Нацбанку необхідно істотно знизити облікову ставку. Експерти кажуть, що економічно обґрунтованим може бути рівень в 13-14%. Але на такі кардинальні кроки регулятор не готовий. Тим більше що у виправдання знайдеться залізний аргумент. При річному таргете інфляції в 6,3% за підсумками 2019-го реальне зростання споживчих цін буде однозначно вище - близько 8% (таке значення називають більшість економістів). А значить, Нацбанк може і далі дотримуватися жорсткої монетарної політики.
Поки НБУ керують ставленики колишнього головного банкіра країни Валерії Гонтарєвої, яка забезпечувала життєздатність схеми захмарних заробітків на ОВДП, вона буде приносити надприбутки обраним і далі. А забезпечувати їх будемо всі ми.
