Відмовитися від перемоги в Стокгольмі. Чому Кабмін Гончарука готовий обговорювати ультиматум "Газпрому"

Ці переговори ми чекали. Не так, як чекають патрони або пошту на передовій, але все ж... Тому що рік закінчується, а питання про те, чи продовжиться транзит газу до Європи через українську ГТС, як ми обговорювали два роки тому, так обговорюємо і сьогодні. Причому приблизно з такою ж результативністю - то є майже нульовою. І всі міркування - приблизно як про ймовірність зустріти динозавра, вийшовши на вулицю. 50%: або зустріну, або не зустріну. Транзит з 1 січня або буде, або ні.

Однак поки переговори йдуть зовсім не про транзит. А про можливу здачу Україною таких своїх здавалися непорушними позицій, як відмова від закупівель російського газу і вимога стягнути з "Газпрому" гроші, виграні в міжнародному суді.

Під час переговорів з Росією і ЄС про транзит газу через територію України обговорювалося питання про перегляд рішення Стокгольмського арбітражу: нагадаємо, ця інстанція прийняла сторону "Нафтогазу" у суперечці з "Газпромом", і тепер російський газовий монополіст повинен заплатити Україні $2,6 млрд. Про те, що РФ, Україна і ЄВРОКОМІСІЯ обговорили пакетний договір, що включає судові спори і обсяги прямих поставок, а транзит газу з цим не пов'язаний, заявив журналістам глава Міненерго України Олексій Оржель за підсумками переговорів у Брюсселі 28 жовтня.

"Ще один важливий момент, який сьогодні був прийнятий в увагу - це все-таки певні позиції російської сторони щодо арбітражів і обсягів прямої поставки. Це так званий елемент пакетної позиції, - сказав Оржель. - Це буде окрема розмова, ми стоїмо на позиції захисту інтересів України. Це не може бути одностороння відміна рішень арбітражів. Найближчим часом ми проведемо консультації, які приведуть до певних результатів".

Це при тому, що перед тристоронніми переговорами в Єврокомісії відзначали, що вони будуть зосереджені на наступних питаннях: як відобразити енергетичні правила Євросоюзу в майбутньому рамковій угоді, тривалість контракту на транзит російського газу по Україні, необхідні обсяги і тарифи.

Тобто Росія таки нав'язує Україні свій "пакет": мовляв, хочете збереження транзиту, - погоджуйтеся і на закупівлі газу у нас. А гроші, які ми вам повинні за рішенням Стокгольмського арбітражу, ми вам все одно не виплатимо - так давайте і це питання заодно знімемо. Щоб не загострювати.

В принципі, досить відомий переговорний прийом: підмінити порядку, висунути неприйнятні умови, і наполягати на їх обговоренні. А якщо інша сторона відмовляється таке обговорювати, то показувати всьому світу: "Дивіться, вони не йдуть на діалог. Вони недоговірноздатні!"

Прийом відомий, ось тільки протистояти йому, особливо у виконанні Росії, - не простіше, ніж лому. Для цього треба мати сталеві нерви і витримку. Тим більше, що Москва вміло тисне на всіх фронтах, завдає по кілька ударів одночасно. Не випадково ж все інформагентства повідомили, що рівно в той час, коли в Брюсселі йшли тристоронні переговори по газу, "канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Російської Федерації Володимир Путін у ході телефонної розмови обговорили питання про продовження транзиту російського газу до ЄС через територію України після 2019 р."

Про що конкретно вони говорили, не уточнюється. Але посил відмінно зрозумілий і без змісту переговорів. Німеччина прямо і більше за всіх зацікавлена в поставках газу з РФ. І готова домовлятися з Путіним про все - від добудови "Північного потоку - 2" і до ослаблення санкцій. При цьому Німеччина - найвагоміший член Євросоюзу, так що при всій показною консенсуальности європейської політики, вона цілком здатна нав'язати свою волю переговірників від Єврокомісії.

Поки що речі своїми іменами називає тільки виконавчий директор НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко. В інтерв'ю "24 каналу" він заявив, що РФ на газових переговорах вимагає від України піти на принизливі поступки, і при цьому російська сторона навіть не називає переговорами тристоронні консультації за участю Євросоюзу і України.

"Вони називають це "розмовами". Росіяни кажуть, що для того, щоб ці переговори почалися, Україна повинна піти на певні поступки. Ці поступки, крім того, що вони певним чином принизливі, абсолютно нелогічні для України. Якщо, наприклад, Україна не буде мати можливості захистити свої права, передбачені контрактом, звернутися в арбітраж і отримати компенсацію у випадку, якщо ми будемо праві, а "Газпром" - не прав, то виникає питання цінності такого контракту. У чому сенс нам відмовлятися від цілком реальних $3 млрд?", - підкреслив Вітренко.

Теоретично домовитися було б можливо. Якщо росіяни не хочуть платити "по Стокгольму", то нам потрібні були б хороші компенсатори - наприклад, знижка на газ у рахунок боргу. Україні-то все одно, що брати - грошима або газом. Але знову ж, вірити Росії не можна - це як сідати грати в карти з шулером, який тебе вже кілька разів обдурив.

Тим більше не можна потрапляти в залежність від дешевого російського газу: ринок ринком, але через кілька років у наших європейських сусідів може вже не бути можливості ділитися з Україною газом (якщо вона зараз припинить закупівлі). Можна не сумніватися, що в Кремлі тут же знайдуть привід підняти ціни на газ в два-три рази. Та/або шантажувати відключенням, у разі чергової відмови, скажімо піти на федералізацію країни або визнати Крим російським. Про те, що "Газпром" - політичний інструмент не в меншій мірі, ніж комерційний, здається, ще не говорив тільки ледачий.

Плюс не сама очевидна, але від того не менш реальна небезпека: Росія може пару років дійсно поставляти Україні газ за дуже низькими цінами, одночасно негласно фінансуючи в нашій країні ті сили, які будуть наполягати на "економічної доцільності" використання в економіці саме дешевого російського газу.

Зрозуміло, в ім'я зниження тарифів і стимулювання промисловості, так.
А за підсумком - спершу буде "вбита" власний газовидобуток і освоєння нових родовищ, а потім - Росія все одно підніме ціни на газ і змусить розплачуватися майном чи землею. Знаємо, проходили вже. Не випадково ж з самого початку нинішнього року про постачання газу з Росії на 25% дешевше від ринкової ціни" в Кремлі демонстративно домовляється Віктор Медведчук. Інколи один, інколи - "в комплекті" з Юрієм Бойком.

До речі, цікавий момент: зараз росіяни всіляко намагаються показати, що задоволені переговорами, що українська сторона пішла у них на поводу і схиляється до того, щоб укласти пакетний договір на умовах Кремля. Це теж елемент "візантійської" манери ведення переговорів: створити у всіх оточуючих враження, що все вже вирішено і мета майже досягнута. Дуже ефективний спосіб тиску на опонента, який мимоволі починає замислюватися про те, що його позиція вже програна. І тут Україні потрібні дійсно сильні політики.

Так от: саме європейці пройшли незадоволені переговорами. Тому що вони бачать, що Україна сама не чинить опір російському тиску і, виходить, вони даремно так довго відстоювали українські інтереси.

Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович висловив це такою заявою: він розчарований результатами тристоронніх переговорів про транзит газу, оскільки сторони не прийшли до конструктивних домовленостей. "Наша мета напередодні переговорів була, незважаючи на політичну волю, знайти позитивні сторони у взаємодії, - сказав він на брифінгу після зустрічі в Брюсселі. - Метою переговорів було також знайти спільне розуміння, що контракт на транзит газу повинен бути укладений за європейськими правилами. Я висунув сторонам пропозиції за обсягом транзиту газу та тарифів на його транспортування, але російська сторона не підтримала його. Я слухав російську сторону також і на попередніх зустрічах, і я зрозумів, що для Росії дуже важливо вирішити питання зі Стокгольмським арбітражем і рішенням Антимонопольного комітету також, як і обсяги газу і тарифи".

Залишається ще одне питання: після такої несподіваної готовність здати позиції, відвойовані раніше по газу, може і Крим буде обговорюватися в якомусь "пакеті" пропозицій?...