Віддайте шапку. Чому кіпріотам Януковича складно буде відсудити $1,5 млрд
Вчора стало відомо, що сім офшорних компаній оскаржили в Апеляційному суді Донецької області судове рішення про конфіскацію $1,5 млрд, які належали втікача президенту Віктору Януковичу та його оточенню. Як повідомив адвокат Дмитро Щербина, який представляє інтереси офшорних компаній в суді, скарга була подана ще в період 12-17 травня.
Конфіскацію цих засобів українські власті називають найуспішнішим справою по поверненню коштів, вкрадених в Україні і виведених за кордон Януковичем і його командою. Офшоркам — формальним власникам облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), належить серйозно напружитися, щоб повернути їх назад. І шанси у них мінімальні.
Після того, як з'явилося судове рішення про конфіскацію $1,5 млрд, генеральний прокурор Юрій Луценко описав схему, за якою здійснювалась легалізація вкрадених коштів. Для початку гроші виводилися на Кіпр або в Латвію. Потім вони заводилися назад в Україну офшорними компаніями і йшли на купівлю ОВДП, рішення про випуск яких приймалося безпосередньо соратниками Януковича. Таким чином, схема дозволяла не тільки виводити вкрадені кошти і заводити в країну вже цілком легальні, але і в добавок купувати державні папери, що дають гарантований державою дохід 8% річних у валюті.
Адвокат Януковича заявив, що конфісковані $1,5 млрд йому (тобто Януковича) не належать, — мовляв, я не я і шапка не моя. При цьому адвокат продемонстрував виписку з рахунків в Ощадбанку, де фігурує лише 28 млн грн, формальним власником яких є екс-президент. Однак це ніяк не доводить, що конфісковані ОВДП насправді не належать Януковичу. У самому справі, не міг же Янукович бути не тільки бенефіціаром схеми виведення і легалізації коштів, але і формальним власником придбаних облігацій! Адже у такому разі його викривала б найменша витік інформації.
Тим не менш офшорним компаніям, які називають себе власниками конфіскованих ОВДП, доведеться серйозно попітніти, щоб домогтися судових рішень на свою користь. По-перше, вони заперечують не саме судове рішення про конфіскацію, а хочуть отримати саму можливість оскаржити це рішення. Справа в тому, що судовий процес у Краматорську по конфіскації "грошей Януковича" був засекречений — ні відеокамер, ні прес-релізів, ні повідомлень від Генеральної прокуратури. Це була кримінальна справа проти Аркадія Кашкина, колишнього генерального директора компанії "Газ України-2020", яку називають попередником знаменитої ВЭТЕК Сергія Курченко. Кашкін уклав угоду з прокуратурою, що і зробило можливим конфіскацію знаменитих $1,5 млрд, — це було прописано в судовому рішенні.
Однак Щербина стверджує, що його клієнти про судовому процесі, який вилився в конфіскацію, нічого не знали і не могли захистити свої активи. Тому зараз в Апеляційний суд Донецької області офшорні компанії подали апеляційні скарги з клопотанням про відновлення строків апеляційного оскарження. Тобто вони намагаються довести, що були порушені їх права на захист їх інтересів у суді. Якщо вони виграють суд, то тільки тоді отримають можливість оскаржити рішення суду, на підставі якого і була проведена конфіскація. Але якщо вони виграють і цей суд, це буде ще не перемога — є наступна інстанція, яку необхідно пройти.
На думку експертів, шанси офшорних компаній повернути назад $1,5 млрд мізерні. За словами фінансового експерта Олексія Куща, кошти "сім'ї" Януковича були конфісковані за порушення вимог фінансового моніторингу та позивачі могли б розраховувати на успішне оскарження рішення в міжнародних інстанціях, але не в Україні.
Думки юристів, опитаних "ДС" на предмет перспектив відсудити назад $1,5 млрд, різняться. Як вважає керуючий партнер юридичної компанії "ВОЛХВ" Олександр Навальнев, офшорні компанії в оскарженні рішення про конфіскацію, по всій видимості, будуть посилатися на норму Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якою "у разі, якщо власник (законний власник) грошей, цінностей та іншого майна, що підлягає конфіскації, було встановлено після застосування спеціальної конфіскації і не знав та не міг знати про їх незаконне використання, він має право вимагати повернення належного йому майна або коштів з державного бюджету, отриманих від реалізації такого майна." Однак, на думку юриста, дуже складним є питання доказування цими компаніями, чи знали вони про походження цих грошей і мають взагалі дані кошти ставлення до засудженого згідно з вироком Краматорського суду. "Сумнівною вбачається перспектива оскарження вироку кіпрськими компаніями, так як вони не були стороною у цій кримінальній справі. Ймовірно, вони підуть по шляху цивільного позову та стягнення конфіскованих коштів з державного бюджету", — вважає Навальнев. Він прогнозує, що цей процес буде тривалим і має шанс стати не юридичним, а політичним. "Відповідно, і можливість повернення конфіскованого залежатиме від розвитку політичної ситуації в країні", — зазначив він.
У той же час керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex, адвокат Віктор Мороз вважає, що у офшорних компаній є дуже хороша перспектива домогтися перегляду судового рішення Краматорського суду, який дозволив конфіскацію. "Справа в тому, що в процесі були порушені правила підслідності і підсудності. Розгляд питання про спецконфискации повинно було відбуватися в Києві, де, за твердженням слідства, знаходиться місце вчинення злочину і де знову ж знаходиться орган досудового слідства, який уклав угоду з обвинуваченим. Проте з незрозумілих причин рішення прийняв саме Краматорський суд. Більше того, з матеріалів справи не вбачається взаємозв'язку обвинуваченого Кашкіна та офшорних компаній, які і були власниками держоблігацій, конфіскованих за краматорському рішенням. Відповідно, не було і підстав для конфіскації", — вважає він.
На думку керуючого партнера юридичної фірми N&D Андрія Довбенко, враховуючи масштабність справи і його розголосу в ЗМІ, суд апеляційної інстанції не знайде підстав для того, щоб поновити строки на апеляційне оскарження, принаймні, якщо основним аргументом для такого відновлення в клопотаннях вказана необізнаність самих компаній про судових процесах. "Для суду це може легко стати причиною відмови у прийнятті апеляційних скарг до розгляду, а також послужить підставою залишення судових рішень першої інстанції в силі", — сказав він.
Сам судовий процес, який зробив можливим конфіскацію $1,5 млрд, проходив у непублічному режимі — ні прес-релізів, ні телекамер, а стало про нього відомо тільки після того, як закінчився строк оскарження рішення. Тепер офшорним компаніям доведеться довести в суді, що їх права були порушені. Ця ситуація нагадує діалог з "Кавказької полонянки": "Я вимагаю, щоб мене судили за нашим радянським законам. — А ти купував її за радянськими законами? Чи, може, за радянськими законами ти її крав?". Тому в Україні, як в кіно: симпатії платників податків на боці позитивних героїв.
