Від кого насправді треба захищати споживачів фінпослуг
Вчора споживачів фінпослуг приголомшили щасливою новиною. Парламентський комітет з фінансової політики і банківської діяльності вирішив підтримати законопроект №2456-д "Про захист прав споживачів фінансових послуг" і рекомендувати Верховній Раді прийняти його в цілому. Враховуючи хаос, який панує в банківській системі, депутати обрали вельми цікавий спосіб захистити права клієнтів фінустанов. Зокрема, вони пропонують встановити єдині вимоги до реклами фінпослуг, а також зобов'язати банки надавати споживачам повну інформацію про умови договорів. Тих, хто порушить такі вимоги, чекають гігантські штрафи в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1,7 тис. грн.).
У Національному банку прийдешнім новацій відверто ради. "Володіючи достовірною та повною інформацією, споживачі зможуть приймати зважені фінансові рішення і уникати ризикованих операцій. Це позитивно вплине на стабільність фінансової системи і довіру суспільства до банків", - прокоментував наслідки прийняття законопроекту замістити глави НБУ Яків Смолій.
Дивлячись на таку реакцію, можна подумати, що саме підступність банкірів, злокозненно приховують інформацію від клієнтів, і є головна причина безладу, який вже котрий рік діється на ринку. За даними опитування Центру Разумкова, 82,9% українців категорично не довіряють комерційним банкам. Рівень проникнення їх послуг за останній час різко скоротився. Вже після кризи 2009 року кредитування населення різко зійшло нанівець. А за останні 2 роки цей сегмент остаточно "помер".
Вибір фінустанови для розміщення депозиту зараз нагадує "російську рулетку". Який з банків регулятор незабаром закриє, передбачити неможливо. Ще влітку минулого року глава НБУ Валерія Гонтарєва заявляла, що етап "чистки" пройдено - всі великі порушники виведені з ринку, але банки продовжують пачками закриватися. Тільки за останній місяць в Лету канув "Хрещатик", з мовчазної згоди НБУ кинутий напризволяще акціонерами, банк "Юнісон", який регулятор визнав непрозорим.
Клієнтам багатьох нині збанкрутілих фінустанов на Інститутській обіцяли захист і підтримку, або запевняли, що ситуація в них "стабільна". Глава НБУ міркувала про те, що "Фінанси і кредит" пішов на поправку, буквально за місяць до визнання банку неплатоспроможним. Що стосується іншого гіганта - системного Дельта Банку в останніх числах лютого 2015 року в НБУ ще говорили про його націоналізації. А через тиждень, 3 березня, в "Дельту" ввели тимчасову адміністрацію. Інакше вийшло з банком "Хрещатик": звістка про його закриття грянуло, як грім серед ясного неба. Про те, що у фінустанові були проблеми, в НБУ заявили лише після визнання його неплатоспроможним.
Так дійсно споживачі зможуть приймати "зважені фінансові рішення і уникати ризикованих операцій", якщо законопроект №2456-д буде прийнятий? Про яку довіру до банківської системи можна в принципі говорити після похорону більше семи десятків банків і втрат юросіб і великих вкладників, які оцінюються в сотні мільярдів гривень? Так вже важливо розписувати інформацію про послуги, якщо не тільки клієнти, але і самі банкіри бояться, що через місяць-інший банк виявиться в "братській могилі"? Можливо, в законопроекті краще прописати ще одну норму, і зобов'язати НБУ чесно розкривати споживачам інформацію - яке з фінустанов він "покладе" наступним і на якій підставі? А заодно заборонити регулятору водити за ніс населення, розповідаючи про стабілізацію банківської системи, коли на межі банкрутства знаходиться ще не одну фінустанову, включаючи і досить великі.
