Помилка Ротшильда. Чому популізм Макрона може поховати ЄС
"Франція не реформується країна: багато хто намагався, але ні в кого не вийшло, тому що французи ненавидять реформи", - таким визнанням поділився з румунським колегою французький президент Еммануель Макрон під час східноєвропейського турне, завершився минулого тижня.
Макрон повернувся на батьківщину, щоб почати і завершити справу всього свого президентства - реформування ринку праці Франції. За останні 20 років ні одному французькому президенту не вдавалося змінити трудовий кодекс. Будь-які спроби в цьому напрямку відразу провокували профспілки починати національні страйки, які паралізують країну, і уряду відступали.
Францію чекають страйку у вересні, коли президент представить зміни в трудовий кодекс. Масштаб протестів буде залежати від поточних переговорів уряду з профспілковими лідерами. Поки профспілки призначили тільки дату протестів - перший марш пройде 12 вересня.
Реформа Макрона стосується не тільки внутрішнього ринку праці. Її наслідки відчують більшість країн Євросоюзу, а відгомони докотяться й до України. Для Франції президент готує зміни до процедури найму і звільнення робітників, а також змінює переговорну схему між профспілками і компаніями. Зокрема, пропонується знизити рівень податкових та соціальних зобов'язань для дрібних і середніх фірм, щоб ті охоче наймали більше співробітників. Також буде лімітований обсяг компенсацій, виплачуваних при трудових спорах робочого і компанії. І нарешті: фірмам дозволять погоджувати умови праці з місцевими, а не національними профспілками.
Нововведення не до вподоби профспілкам, але їм подобається інше: обіцянка Макрона навести порядок з східноєвропейськими робітниками, що заселили країну і отбирающими, на думку президента, робочі місця у французів.
Якби ви на будмайданчику де-небудь у Франції, серед тамтешніх робочих ви не побачите француза: будівельники будуть переважно з країн Центральної Європи. На британських полях під час збирання врожаю трудяться в основному поляки, румуни і болгари. Половина далекобійників з Іспанії - також наші західні сусіди брати-слов'яни.
Так на практиці виглядає реалізація права європейця працювати в будь-який з 28 країн ЄС. В теорії малося на увазі трохи інше: свобода працевлаштування дає можливість будь-якому претенденту знайти гідну роботу по його можливостям, а роботодавцю - вибирати з усього розмаїття талантів найяскравіший. Але дійсність виявилася цинічніше: і робочий, і роботодавець пішли на взаємовигідний договір: західний наймач сплачує східноєвропейського робочого більше, ніж би той заробив би у себе на батьківщині, і менше, ніж повинен платити своїм співвітчизникам. І обидва в плюсах. У мінусі залежні від настроїв електорату західні уряду, яких звинувачують у нездатності захистити свого робочого, втрати потенційних податкових зборів та інших гріхах, супутніх напливу іноземної робочої сили.
Захисник робочого класу
Відновити справедливість на європейському ринку праці взявся президент Франції Еммануель Макрон, що почав у середу турне по країнах Центральної Європи. Макрон, ще будучи кандидатом в президенти, обіцяв вирішити проблему, так званих "відрядних робітників", характерну для більшості країн Західної Європи. Схема "відрядження" в цілому працює наступним чином: роботодавець з тієї ж Франції легально працевлаштовує поляка як представника польської фірми, що приїхав у відрядження попрацювати за короткостроковим контрактом. При цьому француз платить йому польську зарплату, плюс витрати, що, відповідно, більше, ніж польська зарплата, але менше, ніж француз платив би будь-якому іншому робітнику, трудоустроенному у відповідності з місцевими законами. Різниця в грошах і для роботодавця, і для робочого досить відчутна: у Франції мінімальна зарплата становить 1480 євро, в Польщі - близько 450 євро. Таких "витрат" у Франції більше 300 тис. чоловік.
Свій візит в Центральну Європу Макрон почав з Австрії, де у нього пройшли зустрічі з президентами Чехії і Словаччини. Президент Франції також відвідав Румунію і Болгарію. Але головна зустріч відбулася у Відні з австрійським канцлером Крістіаном Керн, також великим прихильником припинити "зарплатний демпінг" і прибрати з європейського законодавства дірки, які дозволяють обходити місцеве трудове законодавство і створювати конкуренцію місцевим роботягам.
Крім Австрії ідеї Макрона готова підтримати Голландія. Не варто забувати, що засилля ринку праці іноземними робітниками було одним з ключових чинників, з-за якого британці проголосували за вихід з Європейського Союзу.
Союзники потрібні Макрону, щоб, по-перше, заручитися підтримкою лідерів прогресивної Європи на користь своєї головної ідеї: створити тимчасові обмеження строків для роботи іноземця в чужій країні. Поки мова йде лише про "відрядження": вони не повинні працювати більше одного року в одній країні. По-друге, європейська підтримка необхідна французькому президентові як аргумент на користь правильності затіяної ним реформи ринку праці у себе на батьківщині.
Паралельно з європейським турне Макрона у Франції наближаються до завершення переговори міністра праці Муриеля Пенико з профспілками і бізнес-лобістами щодо змін у трудовому кодексі. Уряд хоче спростити компаніям правила найму, а головне, звільнення працівників. Остаточний варіант кодексу буде представлений у вересні. Частина профспілкових рухів у Франції вже заявила, що реакцією на зміни законодавства будуть масові страйки. Якщо на вулиці вийдуть мільйони робітників, політична репутація Макрона скотиться нижче плінтуса.
Вже зараз рейтинг популярності французького президента скоротився майже на 20 процентних пункту - до 37%, тоді, як після виборів у травні його підтримка становила 57%.
Супермаркет "Європа"
"Як я можу пояснити французам, чому одні компанії закривають свій бізнес у Франції, щоб відкрити його в Польщі, а ті, що не виїхали, воліють наймати не французів, а польських робітників. Очевидно, що система працює неправильно", - журився Макрон під час великого інтерв'ю напередодні свого центральноєвропейського турне. Він додав, мабуть, адресуючи думка колег зі східної Європи, що "ЄС не супермаркет, де кожен бере те, що йому подобається". Учневі єзуїтів і колишньому працівнику банку Ротшильдів, а нині президента Франції, не варто було б забувати, що в супермаркеті взагалі-то не беруть, а купують...
Лідери країн Центральної Європи не зовсім зрозуміли глибину посилу Макрона. У Польщі, Угорщині та Чехії французького президента вважають як мінімум протекціоністів. Там в подиві, чому Макрон звинувачує у ситуації, що склалася громадян їхніх країн, тоді як проблема криється в законодавчих прогалинах і жадібному бажання роботодавців заощадити на податках і зарплатах. Більш того, які приєдналися до ЄС у 2004 р. десяти нових членів впевнені в тому, що вони мають право конкурувати на ринку праці, так як це чи не єдине їх конкурентну перевагу над розвиненої Західної Європою і спосіб підтримувати темпи економічного зростання. І, нарешті, "відрядження" - це лише 1% зайнятих на європейському ринку праці, так що проблема не така вже й глобальна, як її представляє Макрон.
Брюссель ворушиться
Який би не був масштаб проблеми - вона існує, що підтверджують деякі євродепутати, які представили раніше в Європейському Парламенті докази сумнівних практик на ринку праці. Сюди входять фіктивні фірми на сході, від імені яких можна виїхати в "відрядження", частий переклад співробітників представництва в одній країні представництво в інший, щоб уникнути їх працевлаштування на постійній основі. Також зафіксовані випадки, коли роботодавець змушує працівника реєструватися як самозайнятий, щоб таким чином уникати виплат по соціальних гарантіях. Євродепутати вважають, що подібні практики в першу чергу шкодять самому робітнику, недополучающему зарплату і соціальні виплати.
З іншого боку, все це ні що інше, як гнучкий ринок праці і свобода переміщення праці у межах Євросоюзу, іншими словами, основа основ сучасної Європи.
Торік Європейська Комісія зробила спробу зрівняти в правах "відрядження" робітників і місцевих. Але представник Центральної Європи вважають такий крок Комісії непідготовленим і зажадали доопрацювати пропозиції.
Місцеві розправи
Офіційний Брюссель поки роздумує, як вирішити проблему, щоб при цьому ніхто не постраждав, західноєвропейські країни вже взялися за чистку рядів робочих. Австрія посилила вимоги до найму працівників зі сходу і вже в серпні оштрафувала інженерну групу Andritz на 22 млн євро, за те, що вона від імені хорватського підрядника найняла на "відрядження" контрактам 200 хорватів. Будівельний проект, реалізований Andritz, коштує всього 7 млн євро і група звернулася до профільного лобі за підтримкою. Ті вирішили оскаржувати штраф у суді, вдавшись до залізних аргументів, що покарання суперечить правилам Європейського Союзу.
За аналогічним звинуваченням у найм робітників з Румунії та Польщі через сумнівні рекрутингові агентства була оштрафована на 30 тис. євро одна з найбільших французьких будівельних компанія Bouygues Travaux. Виявилася замішана в неприємний скандал з робочою силою з конкурентною оплатою праці та Electricitede France. З'ясувалося, що в період з 2009 по 2011 рр. приймали участь у будівництві атомної станції в Фламанвиле іноземні робітники не мали медичної страховки. Але меч правосуддя впав на агентство по найму, яке надало робітників. Агентству виписали штраф в 12 млн євро.
В Іспанії асоціація транспортників почала активну кампанію проти далекобійників з Центральної Європи, на частку яких припадає сьогодні половина робочих місць в іспанських транспортних компаніях. Іспанські транспортні фірми переносять своїх хед-офіси на схід, де наймають водіїв, яким платять у вісім разів менше, ніж їм би довелося платити іспанцям.
Які б не були результати центрально-східного турне президента Макрона, він актуалізує питання про реформу європейського ринку праці. Якщо все піде, як того хоче французький президент, то мільйони східноєвропейців повернутися до себе додому, так як роботи на Заході для них вже не буде. Поверненці витіснять українців, які зайняли їх місце в таких країнах, як Польща, Чехія чи Словаччина. В результаті незадоволеними будуть всі: і роботодавці в багатих країнах ЄС, які втратять кваліфіковану та недорогу робочу силу, і країни Центральної Європи, які позбавлятися припливу грошових надходжень, і Євросоюз, який втратить ще одну можливість конкурувати на глобальному світовому ринку.
В кінцевому підсумку сумнівно, що виграє і сам Макрон. Обмежити конкуренцію на ринку праці він ще може спробувати (хоча це удар в основу ЄС), а як бути з висновком підприємств за кордон? Теж заборонити?
Крім того, ще більше дивно виглядають ідеї Макрона на тлі виступів проти закликів Марін Ле Пен обмежити міграцію біженців в ЄС. Виходить, що, з одного боку, східноєвропейців пускати працювати у Францію не можна, тому що це заважає французьким пролетарям вибивати собі більш високу зарплату, а з іншого - треба взяти побільше мігрантів з країн Близького Сходу і Африки, і, головне, виписати їм соціальну допомогу. Нічого не скажеш, геніальна модель!
