Орієнтація на місцевості. Чому Україну в рейтингу економічної свободи опустили авансом

Коли в кінці минулого тижня мені запропонували написати матеріал про те, чому Україна опустилася з 128-го на 135-е місце (з 159-й) у рейтингу "Економічна свобода світу: 2016" і як нам це виправити, я спробував віджартуватися і запропонував підкупити укладачів цього індексу, щоб вони підібрали оптимальне для нас методику розрахунку. Насправді мені не хотілося закопуватися в величезний документ на 300 з чимось сторінок, щоб знайти причину, чому ми раптом опинилися в самому низу. Тим більше що саме просте й очевидне пояснення начебто запаздывающей статистики (рейтинг в 2016-му складається на основі даних 2014-го, в 2015-му - на основі даних 2013-го і т. д.), ніяк не тягне на повноцінну аналітику.

Я так би і продовжив відмахуватися від цієї теми як нецікавою і несерйозною, якщо б в той же день не зустрів знайомого ветерана-атошника, який на "реформаторської" хвилі зміг піти на підвищення, стриматися і зараз очолює один із наукових інститутів в Україні. І ось коли цей ходячий приклад реальних зрушень у країні, що випромінює енергію і оптимізм, раптом зітхнув і з гіркотою спитав мене: "Чому ми знову опинилися в ж*пе в цьому рейтингу? Що ми робимо не так?" - я зрозумів, що на вихідних доведеться лізти в таблиці і графіки.

Що вимірюємо?

Індекс показує, наскільки сильно держава і громадські інститути країни підтримують економічну свободу. Легкість виходу на ринок, рівні умови конкуренції, безпека особистості, захищеність приватної власності і вільний обмін - наріжні камені цього індексу.

На що не спишемо

Втрата частини території і війна безпосередньо на рейтинг впливу не мають. Грузія, наприклад, за даними 2005-го року посіла 36-е місце, за даними 2009-го - 33-е, а в самому останньому рейтингу піднялася відразу на 5-е. Не має значення і задушлива політична стабільність, яка анітрохи не завадила обігнати нас і Росії, і Казахстану, і ряду інших не дуже демократичних країн.

На що впливає

У вступній частині автори (12 науковців з різних університетів світу) пишуть, що з моменту появи індексу в 1996 році було встановлено взаємозв'язок між місцем у рейтингу і економічної успішності країни. Чим вище індекс економічної свободи - тим більше інвестицій, швидше економічне зростання і ефективніша боротьба з бідністю.

Як визначається місце України в рейтингу

Для розрахунку індексу використовується трохи більше сорока параметрів, розділені на 5 груп: розмір держави, судова система та захист прав власності, стабільність грошової системи, свобода міжнародної торгівлі та "зарегульованість" економіки. Щоб зрозуміти, що на що впливає, ми порівняємо параметри 2002-го року, коли Україна займала вищу сходинку в рейтингу (112-е місце) і 2014-го, в якому ми опустилися на рекордно низьке 135-е.

Перше, що кидається в очі - значення індексу економічної свободи зросла з 5,39 до 6 (з 10). Фактично це означає, що ситуація в нашій країні в цілому покращилася, просто в інших країнах зміни відбуваються швидше і тому вони нас обганяють.

Що змінилося до гіршого з 2002 по 2014:

- Частка ВВП, яка перерозподіляється державою, зросла з 15% до 25%.
- Знизилася незалежність судової влади.
- Погіршилася ситуація з можливістю захиститися в суді від порушення умов договору.
-Довіру до грошової системи була підірвана високою інфляцією, крім того, на оцінку за цим показником вплинула неможливість для українців законно відкрити банківський рахунок за кордоном.
- Зросли витрати на проведення експортних та імпортних операцій, торгові бар'єри стали вище.
- З'явився чорний ринок валюти.
- Погіршилася ситуація з іноземними інвестиціями.
- Впала частка приватного кредитування.
- Збільшилася зарегульованість ринку праці.
- Збільшилася корупційна навантаження на бізнес.

Що нас тягне на дно

За багатьма показниками Україна залишається в середній частині рейтингу. Наприклад, у нас частка державного споживання (витрати на утримання держави) в 2014 році була нижчою, ніж у Польщі чи Норвегії, у нас - 115-е місце.

За показником "розмір держави" - 75-е місце.
Вниз у 2014-му нас затягнули проблеми з грошовою системою (160-е місце) і обмеження міжнародної торгівлі (137-е місце).
Були і помилки в розрахунках. Наприклад, по одному з параметрів 10 балів ставили країнам, в яких громадяни можуть відкривати рахунки в іноземних банках або у вітчизняних банках в інвалюті, 5 балів, якщо могли відкривати рахунки в інвалюті у вітчизняних банках, і 0, якщо не мали права робити ні того, ні іншого. У підсумку нам вліпили "0", хоча де-юре повинні були поставити "5", а де факто - "10".

Приблизно така ж ситуація і з суворим і незручним для роботодавця трудовим законодавством, яке на ділі ніхто не виконує.

Як би це виглядало зараз

Показники, з-за яких у нас вийшов поганий результат, начебто проблем з інфляцією або торговими обмеженнями, викликаних кризою 2014-го року, вже не так погані, бо ці проблеми на поточний момент подолані. І для приблизної оцінки можна підставити в кінцеву формулу замість двох "кризових" параметрів дані все ще спокійного 2013-го. В результаті ми опинимося на цілком звичайному для України 115-му місці.

Втім, хоча війна безпосередньо не впливає на рівень економічної свободи, низька позиція України пояснюється тим, що при складанні рейтингу використовувалися дані 2014-го року, під час якого країна пережила фінансова криза, що затяглася потім на 2015-й рік. При цьому в наступному вересні українці знову побачать невтішні для себе новини - ми знову опинимося в хвості рейтингу, складеного вже за даними 2015-го року.