Опрозрачнить чорнозем. Коли і як Зеленський добереться до ринку землі

4 липня інформагентства рознесли новину: Володимир Зеленський почав переговори з МВФ про підвищення тарифів і продажу української землі. Про це повідомила прес-служба глави української держави за підсумками його зустрічі з першим заступником директора-розпорядника МВФ Девідом Ліптоном, який 2 липня став виконуючим обов'язки глави Фонду.

"Ми хочемо продовжувати наші відносини з МВФ. Я підкреслюю це", - цитувала слова президента його прес-служба. На зустрічі президент заявив, що Україна налаштована проводити важливі реформи, спрямовані на сталий економічний розвиток. Зокрема, мова йде про реформу правоохоронних органів, енергетичної сфери, великої приватизації, підвищення тарифів і зняття мораторію на продаж землі.
Нагадаємо, що на сьогоднішній день в Україні вже 18 років діє заборона на продаж і відчуження земель сільгосппризначення. Останній (десятий) раз мораторій на продаж землі Верховна Рада продовжила зовсім недавно: 4 лютого 2019 р. Петро Порошенко підписав закон, який говорить, що мораторій діятиме до 1 січня 2020-го. Мораторій дозволяє власникові паю здавати його в оренду або передавати у спадок, але офіційно забороняє продавати земельну ділянку чи передавати пай в залог.

Через дії мораторію власники земельних паїв не можуть вільно розпоряджатися ними - єдиним способом передачі землі у користування іншим особам є договір оренди. Між тим постійне продовження мораторію Європейський суд визнав таким, що порушує права людини.

Передвиборчі і післявиборчі обіцянки

В ході президентської передвиборної гонки питання про ринок землі, звичайно, піднімався, але не дуже активно. Справа в тому, що основні претенденти Петро Порошенко та Володимир Зеленський про відкриття ринку землі в Україні говорили приблизно одне і те ж. Точніше, говорив більше Порошенко: що вільний ринок потрібен, але спершу уряд має представити його концепцію, написану за принципом "І нехай ніхто не піде скривдженим".

На думку Порошенка, Україна готова розпочати земельну реформу, яка зможе стати "потужним локомотивом" для української економіки. Але поки держава не виконує своїх функцій по захисту сільських жителів, і, незважаючи на мораторій, землі селян все одно переходять у користування великих агрохолдингів. Порошенко вважав, що треба дати можливість фермерам скупити від 100 до 200 га землі, щоб підвищити конкурентоспроможність одного гектара.

У свою чергу, Зеленський перед першим туром лише згадував, що "ринок землі повинен бути прозорий". Перед другим туром позиція кандидата стала більш конкретною. Спікер штабу Зеленського Дмитро Разумков під час форуму в Києві 13 квітня заявив, що "відкривати цей ринок однозначно потрібно", але після підготовки відповідного законодавства. "Потрібно створити нормальну юридичну базу, захистити інтереси держави, захистити інтереси власника, інтереси інвестора, а потім відкривати ринок", - говорив Разумков.

Після перемоги команда Зеленського не відразу повернулася до питання ринку землі - вистачало інших проблем. Втім, радник Зеленського, колишній міністр економіки Айварас Абромавічус в одному з виступів сказав, що команда Зеленського виступає за скасування мораторію. При цьому Абромавічус підкреслив, що необхідно проводити зустрічі з аграріями та обговорювати питання відкриття ринку землі, оскільки у кожного учасника своє бачення того, як повинен працювати цей ринок.

Вже після президентських виборів в оточенні нового президента публічно заявили, що ідеологія команди Зеленського, а також партії "Слуга народу" - лібертаріанство. А воно передбачає відкриті, практично не регульовані державою ринки, в тому числі землі. Правда, Зеленський говорив про "прозорий" ринок, що зовсім не означає "нерегульований".

Сам глава держави прояснив свою позицію 20 червня, прямо заявивши, що мораторій на продаж сільгоспземлі може бути знятий з 2020 р. Виступаючи на зустрічі з бізнесом, Зеленський заявив, що Україні потрібно позбутися "нафталинового пострадянського регулювання", яке впроваджувалося для планової економіки. "Наприклад, заборона вільно розпоряджатися своїм майном, а саме землею, валютою або заборона займатися діяльністю, яка не завдає шкоди іншим, наприклад, грати у легальні азартні ігри. Всі ці заборони мають бути скасовані", - заявив Зеленський.

Пізніше в діалозі з головою Dragon Capital Томашем Фіалою президент сказав, що ринок землі може запрацювати з 2020-го. "Якщо у вересні ми сформуємо новий уряд, то до кінця цього року питання буде вирішено", - сказав Зеленський.

Раніше в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофимцева також заявила, що в Україні можуть скасувати мораторій на землю після обрання нового парламенту.

Ринок вільний і не дуже

Треба зауважити, що і президенту, і майбутнього уряду є з чого вибирати: парламентський комітет з питань аграрної політики та земельних відносин вже давно розробив чотири варіанти земельної реформи: регульований ринок, контрольований ринок, поетапний контрольований ринок і ліберальний ринок. Які, до речі, дуже схожі з тими підходами, які були вироблені в Мінагрополітики. Тобто серед професіоналів великих розбіжностей у думках немає.

Проте дві третини українців все ще проти продажу земель сільськогосподарського призначення. Про це свідчать результати спільного соцопитування КМІС, Центру ім. Разумкова і соціологічної групи "Рейтинг", проведеного наприкінці минулого року. Як виявилося, найбільше тих, хто проти введення земельного ринку, серед жителів сіл, тобто тих, хто сам працює на землі. Так, 75% населення в селах проти продажу земель, 11% - за, 13% - не захотіли або не змогли відповісти. У містах проти продажу землі - 70%, за - 14%.

Спираючись саме на результати таких опитувань, багато політики популістського спрямування (Юлія Тимошенко, Юрій Бойко) заявляють, що "народ ще не дозрів для відкриття ринку землі". Не виключено, що Зеленський теж був готовий підіграти народному думку. Але на нього як на президента тиснуть керівництво МВФ та інших міжнародних організацій. Наприклад, не так давно директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен заявила, що земельна реформа буде комплексно впливати на українську економіку і принесе відчутний її зростання - щорічно до $1,5 млрд.

Так що зараз основний земельне питання звучить так: чи піде Зеленський проти своїх виборців або придумає якийсь компроміс за принципом "ні нашим ні вашим"? Втім, є у нього і хороший привід відкласти реформу.

В Україні досі не проведено нормальний аудит сільськогосподарських земель. Держава не розуміє, в чиїх руках і скільки землі перебуває (це стосується і державних земель). Так що спочатку потрібно навести порядок з урахуванням землі.

Нагадаємо, що з 1 січня 2013 р. в Україні працює нова Національна кадастрова система, одним з елементів якої є публічна кадастрова карта. Вперше в історії України була відкрита інформація про землю. Проте до цих пір на карті вказані не всі ділянки, яким присвоєно кадастровий номер, є й безліч інших неточностей. А головне - безліч незавершених судових спорів, пов'язаних з правом власності на земельні ділянки за їх межами, успадкуванням і т. д.

Незавершеність цих суперечок і не дозволяє привести кадастр в робочий вигляд. Як і неможливість кадастрового обліку земель в Криму і ОРДЛО. Все це відкладає завершення роботи над кадастром на невизначений термін. Що може стати великою проблемою в момент зняття мораторію на продаж сільгоспземель.