Спертися на воду. Чому українська гідроенергетика має отримати друге дихання

Копійка до копійки

Минулого тижня практично пройшла непоміченою новину про те, що компанія "Укргідроенерго" одержала безумовно позитивний висновок за результатами аудиту її фінансової звітності, який провела міжнародна аудиторська компанія BDO International — п'ята у світі після так званої "великої четвірки" аудиторів. На практиці це означає, що фінансовий звіт ПАТ "Укргідроенерго" формує за міжнародними стандартами (IFRS), об'єктивний і правдивий.

Згідно зі звітом "Укргідроенерго" в минулому році продемонструвала позитивну динаміку виробництва: вироблення електроенергії в порівнянні з 2015 р. збільшилася більш ніж на третину — до 8,7 млрд кВт·год і на цей рік також заплановано зростання обсягів виробництва — до 10,8 млрд кВт·год.

Зростання виробництво багато в чому обумовив і значне поліпшення фінансових показників: минулий рік компанія закінчила з чистим прибутком у розмірі 2,21 млрд грн, тоді як в 2015-му цей показник становив 1,09 млрд грн, а в 2014-м — 0,476 млрд грн. Однак зростання прибутку було досягнуто не тільки за рахунок збільшення вироблення електроенергії. "Ми зосередилися на ефективне використання власних ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і позикових коштів. Ця політика приносить позитивні результати. Прибутковість зростає, незважаючи на зростання витрат внаслідок девальвації гривні, а також значне підвищення обов'язкових податків і зборів", — прокоментував результати роботи компанії генеральний директор Ігор Сирота.

"Укргідроенерго" за минулий рік також поліпшила свою платоспроможність — якщо в 2015 р. коефіцієнт платоспроможності становив 0,36, то в минулому році — вже 0,80. "Ми продемонстрували, що навіть у складних умовах наша компанія може генерувати грошові активи для здійснення всіх необхідних платежів", — сказав Ігор Сирота.

Незважаючи на те що підприємство протягом багатьох років привертає інвестиції на реалізацію проекту "Реабілітація гідроелектростанцій", частка довгострокових зобов'язань у сукупному обсязі пасивів за станом на кінець минулого року становила лише 6,7%, що знижує чутливість компанії до валютних ризиків, повідомила "Укргідроенерго".

Малий золотник, але дорогий

Виробництво електроенергії гідроелектростанціями у загальному обсязі в Україні порівняно невелика: якщо всього в країні було вироблено 154,8 млрд кВт·год, то атомні електростанції виробили 81 млрд кВт·год, теплові — 56,6 млрд кВт·год, а гідроелектростанції тільки на третьому місці з обсягом в середньому 10 млрд кВт·год.
Однак, незважаючи на третє місце за обсягами виробництва, електроенергія від ГЕС і ГАЕС — одна з найбільш затребуваних. Гідроелектростанції використовуються для покриття пікових періодів споживання енергії під час ранкового та вечірнього максимуму, тобто в моменти найбільших навантажень на енергосистему, коли швидкість включення в систему відіграє вирішальну роль.

При цьому ГЕС і ГАЕС можуть більш оперативно відреагувати на зрослий попит, оскільки якщо теплової генерації для включення і видачі в енергосистеми 1 тис. МВт потужності потрібно від двох до чотирьох годин, то гідроакумулюючої станції достатньо всього лише семи хвилин. "Укргідроенерго" — це як раз той золотник, який може дуже оперативно відреагувати на збої в енергосистемі і зберегти її баланс.

При цьому електроенергія гідроелектростанцій дуже конкурентна за ціною в порівнянні з іншими регулюючими потужностями — з квітня тариф на відпуск в ринок електроенергію ГЕС встановлено на рівні 53 коп. за 1 кВт·год, тоді як для теплових електростанцій він становить 190 коп. за 1 кВт·год. Більш активне використання ГЕС і ГАЕС замість теплових блоків (там, де це можливо) вигідно і для кінцевого споживача, зокрема промисловості, оскільки це дозволить випускати конкурентоспроможну продукцію.

Без води — нікуди

Роль гідроелектростанцій все більше зростає в умовах, коли Україна відмовилася від використання газу для вироблення електроенергії через його дорожнечу, а також намагається диверсифікувати поставки вугілля з-за припинення його поставки з окупованих територій. Український уряд вже підняло питання про те, щоб у майбутньому відмовитися від поставок вугілля з Росії, оскільки це джерело дуже ненадійний. Тому більш активний розвиток гідроенергетики здатне заощадити великі обсяги палива. Згідно з Програмою розвитку гідроенергетики до 2026 р. робота тільки трьох гідроагрегатів діючої Дністровської ГАЕС дозволяє вітчизняній енергетиці заощадити в рік 113 млн кубометрів газу і 1 млн т вугілля антрацитової групи. Додаткову економію 125 млн куб. м газу і 0,6 млн т вугілля можуть дати чотири гідроагрегати будується Канівської ГАЕС.

Крім того, гідроелектростанції можуть зіграти провідну роль в розвитку генеруючих потужностей, що працюють на поновлюваних джерелах енергії — сонячних і вітрових електростанцій. Саме гідроелектростанції можуть оперативно включитися в роботу, коли вироблення електроенергії на сонячних або вітрових станціях знижується.

Має працювати як годинник

У сформованих умовах питання про підтримання у працездатному стані гідроелектростанцій — одне з ключових завдань в українській енергетиці. "Укргідроенерго" та Світовий банк ще у 2006 р. розпочали проект реабілітації українських ГЕС. В кінці минулого року був закінчений другий етап програми. Завдяки міжнародним фінансам була проведена реконструкція практично половина потужностей — більше 60 з 100 гідроагрегатів ГЕС. При цьому "Укргідроенерго" повністю виконала всі умови та дорожню карту робіт за проектом, реалізація якого дала можливість збільшити потужності генерації на 10%.

Ще один проект "Укргідроенерго" здійснить спільно з німецькою компаній Andritz Hydro — планується провести реконструкцію трьох агрегатів Дніпровської ГЕС-1, які були введені в експлуатацію ще в 1932 р. і відновлено у 1946-м. Загальна сума проекту складе 53,6 млн євро і 151,5 млн грн, його закінчення заплановане на 2021 р.

Також "Укргідроенерго" підписала з "Турбоатомом" угода про реконструкцію трьох агрегатів на Київської гідроакумулюючої електростанції. Вартість проекту — 562,43 млн грн, його завершення заплановане також на 2021 р.

Однак на цьому розвиток гідроенергетики не зупиниться: у березні цього року Кабмін схвалив техніко-економічне обґрунтування будівництва Каховської ГЕС-2 вартістю майже 13,5 млрд грн. Її зведення буде фінансуватися за рахунок тарифу "Укргідроенерго", власних коштів підприємства, а також кредитів під держгарантії на умовах співфінансування з ЄБРР і з ЄІБ. На думку Міністерства енергетики та вугільної промисловості, нова гідроелектростанція дозволить не тільки заощадити вугілля для ТЕС, а також збільшити виробництво енергії з відновлюваних ресурсів і підвищити стійкість електроенергії об'єднаної енергосистеми України.

За словами співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитра Марунича, гідроенергетика може виступати дієвим важелем для підтримки стабільності енергосистеми, і зі своїм завданням з успіхом справляється, покриваючи піки споживання електроенергії в години ранкового та вечірнього максимуму. Однак на сьогодні потенціал будівництва нових ГЕС на великих річках практично вичерпано, тому єдиний, на думку експерта, шлях — будівництво гідроакумулюючих станцій. І такі проекти вже реалізуються. У березні цього року уряд затвердив проект будівництва четвертого гідроагрегату Дністровської ГАЕС. Будівництво, яке буде розпочато у цьому році, завершиться в 2020-м. Реалізація проекту вартістю майже 2,8 млрд грн дозволить ввести в дію ще 324 МВт потужності.