Особа з станом. Навіщо Мінфіну знадобилися декларації 1200 багатіїв
Відомство вирішило посилити податкову дисципліну для багатих, які мають більше можливостей для виведення прибутків з-під оподаткування, але не завжди зобов'язані декларувати свої доходи. Так, мультимільйонерові доведеться звітувати навіть у тому випадку, якщо він офіційно не отримував доходів, що потребують декларування, і жив, наприклад, на майно своїх юридичних осіб. А Державна фіскальна служба зможе отримати дані про обіг коштів на його банківських рахунках і все перевірити. Крім того, ініціатива Мінфіну може стати першим кроком до того, щоб засвітити стан найбагатших українців не тільки для податківців, але і для всього суспільства. А чекати, за планами міністерства, недовго: нові законодавчі норми повинні бути прийняті і запрацювати з 1 січня 2019 р.
Капіталісти і мільйонери
У законопроекті з відповідними змінами до Податкового кодексу та інших документів визначається коло громадян, яких торкнеться нововведення. Офіційно їх назвуть платниками податків з великим статком. До цієї категорії зарахують всіх, хто відповідає хоча б одному з трьох критеріїв:
– є бенефіціарним власником великого платника податків,
– прямо або опосередковано володіє 10% і більше юридичні особи-нерезидента, який задекларував дохід за попередній рік від 10 млн євро,
– отримав за рік оподатковуваний дохід не менше 50 млн грн.
Акцент на володінні великими компаніями зроблений тому, що найбагатші люди отримують більшість доходів від капіталу.
Чому приціл на багатих
У Мінфіні посилаються на світову практику, відповідно до якої застосування спеціальних заходів у роботі з дуже заможними платниками податків дозволяє збільшити надходження в бюджет, адже якщо припинити махінації з великими сумами, то розкриється багато грошей. Крім того, саме власникам великих бізнесів доступні методи розмиття бази оподаткування за рахунок використання відмінних трактувань статусу платників податків, а також скоєних ними угод.
В Україні стан найбагатших платників податків теж вражає. У Мінфіні посилаються на декларації за 2016 р., які показали, що 63 людини задекларували в загальній сумі дохід 7,66 млрд грн. В результаті їм донараховували 225,2 млн грн ПДФО і 26,6 млн грн військового збору.
І що це дасть?
У разі прийняття законодавчих ініціатив Мінфіну, зазначені особи мають щорічно подавати декларації про доходи та майновий стан. Однак на відміну від багатьох найманих працівників, які звільняються від подання декларацій, так як їм платить податковий агент-роботодавець, мільйонери можуть отримувати доходи, які потрібно відображати в декларації. Так що ж для них зміниться?
"Відповідно до норм Конституції україни та Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). І, напевно, мільярдери і мультимільярдери, які не при владі, це роблять. Інша справа, що до таких осіб немає вимог щодо електронного декларування, їх декларацій немає у відкритих реєстрах, а тому нікому, крім фіскальних органів, не відомо, що саме задекларував таку особу і задекларувало взагалі", — пояснив "ДС" керуючий партнер адвокатського об'єднання "СК ГРУП" Марія Аксаитова.
Вона нагадала, що подача декларацій багатими особами не контролюється спеціально уповноваженими органами, а у випадку з чиновниками, а у Державної фіскальної служби обмежені можливості перевірки наданої інформації.
Тепер у Мінфіні якраз і пропонують "встановити підвищений рівень відповідальності за несвоєчасне подання податкових декларацій" багатіїв і дати повноваження ГФС на письмову вимогу отримувати інформацію про обіг коштів на їх банківських рахунках. За несвоєчасну подачу декларації для платника податків з великим станом передбачений штраф в розмірі 10% від суми нарахованого податку на доходи фізосіб.
Проте Марія Аксаитова вважає, що застосування спеціальних вимог до осіб з великими доходами може мати ознаки дискримінації за майновим станом. На її думку, краще розробити механізми, які дозволили б контролювати сумлінність всіх громадян щодо обов'язкового подання декларації.
Додамо, що тепер ті найбільші власники, які захочуть переписати свої доходи і майно "на Юрика" (юридична особа), потраплять під пильну увагу ГФС, тому що повинні будуть все одно подавати декларацію.
Від олігархів до футболістів
Поки незрозуміло, чи будуть, згідно ініціатив Мінфіну, оприлюднені дані декларацій багатої верхівки. У законопроекті йдеться лише про те, що в Держреєстрі платників податків з'явиться нова категорія: обличчя з великим статком.
Однак українці і так знають, що можна очікувати від таких декларацій. Скажімо, в бутність народним депутатом Рінат Ахметов задекларував за 2011 р. 400 млн грн доходу від відчуження цінних паперів і корпоративних прав і ще стільки ж дивідендів з Кіпру. І безсумнівно, крім олігархів та інших великих бізнесменів, серед декларантів можна було б побачити багатьох футболістів, адже зарплата кращих гравців "Динамо" і "Шахтаря", за даними ЗМІ, може досягати 100 млн грн на рік.
Багатих — напоказ?
Так чи інакше, новації Мінфіну покликані виділити з товариства найзаможніших людей, причому показати їх не в кращому світлі. Можна прогнозувати, що в майбутньому разом зі статистикою про мільярдний майно та мільйонні статки багатіїв підуть новини про їх постійних перевірках на сумлінність.
Логічним продовженням такої політики Мінфіну було б пропозицію ввести електронні декларації для багатої верхівки. У такому разі увага суспільства частково переключиться: замість аналізу е-декларацій чиновників, які дійсно повинні звітувати про доходи, оскільки живуть за рахунок платників податків, українці почнуть задивлятися на вражаюче стан багатіїв.
Крапля в морі
Ініціатива Мінфіну може розглядатися і як спроба "почистити рибу з голови" — початок кампанії з розширення кола декларантів, адже в ідеалі звітувати про доходи мають не тільки чиновники, а всі громадяни. Однак якщо мова йде не про суму податків, а про кількість декларантів — це навіть не напівзахід, а крапля в морі, адже 1200 осіб — 0,003% від усього дорослого населення України.
Значно ефективніше було б запровадити декларування для всіх і відразу (або встановити межу доходів, після якого потрібно звітувати), але таке рішення не приймається і вимагає хворобливих змін податкового законодавства.
Але якщо вибілювати зарплати, люди не будуть готові віддавати державі більше 40% свого заробітку (адже на відміну від багатьох роботодавців вони не зможуть "оптимізувати" податки). Нагадаємо, що зараз з фонду заробітної плати утримується 22% єдиного соцвнеску, а з нарахованої суми працівнику — 18% ПДФО і 1,5% військового збору. Всі відрахування за нього робить роботодавець. Якщо ж зробити податковим агентом самого працівника, доведеться знижувати ставки з розрахунком, що надходження в бюджет не зменшуватися, оскільки вони будуть застосовуватися до реальних зарплат.
Втім, це вже інша історія — про податкову реформу, яка має мало спільного з пропозицією Мінфіну взяти на олівець багату верхівку суспільства.
