Онлайновий офшор. Де ховаються мільйони і як обманюють покупців
Напередодні Дня захисту прав споживачів було проведено моніторинг 60 інтернет-магазинів, що реалізують одяг, косметику і побутову техніку в Україні. Молодь, як найбільш активний онлайн-покупець, вивчила те, як представлена інформація про продавця на сайті інтернет-магазинів. Результати виявилися невтішними — тільки 35 з 100 онлайн-продавців вказують дані про суб'єкта підприємницької діяльності, інші 65% воліють не розголошувати, хто саме здійснює продажі, чим грубо порушують закон про захист прав споживачів.
Чому фіскальний чек не в фаворі
Крім того, моніторинг показав, що, онлайн-торговці скоротили на своїх сайтах обсяг інформації про гарантійне обслуговування товару. Так, якщо в минулому році 90% сайтів відповідали вимогам закону, то тільки за кілька місяців 2018 р. їх кількість зменшилася до 80%. Впало навіть число сайтів, де є україномовна сторінка: з 66% у 2017 р. до 66,7% у нинішньому. Ну і неубіваемий тренд: раніше онлайн-продавці віддають перевагу товарними чеками як розрахунковим документом. З 20 інтернет-магазинів, які торгують побутовою технікою, товарний чек в 2017 р. обіцяли видати 60%, в 2018-му вже 65% опитаних. За законом, прийнятим навесні минулого року, видавати фіскальні чеки на складну техніку, підлягає гарантійному обслуговуванню, продавець зобов'язаний, тим не менш видавати фіскальний чек в 2018 р. мають намір 25% респондентів, що всього на 3% більше, ніж у 2017 р., коли законодавчої норми про фіскалізацію складної техніки ще не було. З зобов'язанням видавати фіскальні чеки з'явилися і новації від онлайн-продавців — так звані "змішані чеки", які готові були видати 5% продавців. При замовленні в інтернет-магазині з доставкою через поштового оператора або експрес-перевізника споживачеві обіцяють товарний чек, при самовивезенні цього ж замовлення — фіскальний.
За куплений одяг і косметику в інтернет-магазині ви також, швидше за все, отримаєте товарний чек. Тут фіскалізація не регламентується законодавством, а отже, сподіватися на добровільну встановлення касового апарату підприємцем, які торгують на спрощенку і звільненим від фіскалізації, не доводиться. В результаті моніторинг показав, що фіскальний чек за взуття і парфум вам не дадуть взагалі. Видають товарний чек 7-15% продавців, а товарну накладну — 85% торговців.
У такій ситуації захист порушених прав споживача виявляється під сумнівом, так як правоохоронним органам необхідно встановити "кривдника", а в товарному чеку реквізити продавця свідомо вказуються не в повному обсязі.
Обережно, відомі продавці працюють як маркетплейсы
За інформацією правоохоронців, у 2016-2017 рр .. число постраждалих і об'єктивне кількість злочинів у сфері інтернет-торгівлі збільшилася майже на 40%. "Серед причин зростання можна відзначити збільшення кількості користувачів в мережі інтернет", — говорить заступник начальника управління департаменту кіберполіції Національної поліції України Олег Заворотній. За його словами, кількість звернень за інтернет-шахрайства постійно зростає: у 2016 р. їх було близько 15,8 тис., а вже в жовтні 2017-го їх кількість перевищила 18,7 тис. Але не кожен покупець знає, як перевірити мінімальну інформацію про продавця. Крім того, наявність різних схем оплати робить неможливим встановлення особи.
Закон "Про електронну комерцію" містить вимоги щодо чіткої ідентифікації конкретного продавця товарів. "Можна дискутувати, щодо повноти переліку вимог, відповідності нормам ЄС, але зараз це одні з кращих в Україні вимог до інформації про продавця, — вважає член правління Всеукраїнської федерації споживачів "Пульс" Андрій Ліга. Зокрема, тільки в цьому законі передбачили зобов'язати продавця повідомляти ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи-підприємця, відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню — інформацію про включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги і у випадку доставки — інформацію про вартості доставки". Тобто афериста не помітить тільки той, хто не шукає його серед таких продавців.
А ось де потрібно удосконалювати систему інформування споживача, так це в частині ідентифікування маркетплейсов. Так звані маркетплейсы, досить поширені платформи для продажу в он-лайні, в Україні функціонують з урахуванням національної, ментальної специфіки.
"У нас є класичні маркетплейсы — платформи, які надають можливість компаніям і фізичним особам-підприємцям продавати свій товар, і це добре, це, по суті, майданчики для розвитку малого і середнього бізнесу, — коментує ситуацію на ринку інтернет-продажів директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР Ілля Несходовский. — А є псевдомаркетплейсы, які використовують "змішану систему" для отримання конкурентної переваги, використовують "армію Фопів", що дозволяє отримувати цінову перевагу за рахунок оптимізації податків. При "змішаної системи" такий інтернет-магазин продає товар від свого імені і одночасно є майданчиком для продажу іншими особами. У такій ситуації неможливо розмежувати продавців на одному майданчику і зрозуміти, хто ж несе відповідальність за товар? Тому маркетплейс на законодавчому рівні повинен отримати чіткі критерії оцінки. Торговим маркам доведеться визначитися — чи ви маркетплейс, чи все-таки фізична особа-підприємець.
Експерти радять не обманюватися назвою сайту, навіть якщо він досить відомий: реальний продавець товару не може представляти інтереси самого інтернет-магазину.
Не по-європейськи
Красномовна статистика моніторингу свідчить не лише про небезпеку для покупця. Неможливо підрахувати реальні розміри продажів інтернет-магазинів в ситуації, коли 65% не розголошують реального продавця. Така ситуація на онлайн-ринку, де перемішані чесні гравці, які реалізують продукцію належної якості і дотримують закони, з продавцями-схемщиками, отримують неконкурентні переваги за рахунок несплати податків, не влаштовує і представників легального бізнесу. Адже це не тільки позбавляє прибутку компанії, але і завдає шкоди світовим брендам у випадках продажу їх продукції безвідповідальними продавцями на інтернет-майданчиках — без дотримання прав споживача, без належних умов зберігання і транспортування товару. Особливо це актуально в таких сегментах, як продукти харчування та косметика.
Виконавчий директор Української асоціації прямих продажів Надія Бедричук впевнена, що українське законодавство має поліпшуватися, гармонізуватися з європейським, адже коли на сайті немає елементарної інформації про те, куди і як можна повернути товар, це сором. Компанії, що входять до Асоціації прямих продажів, — це іноземні компанії, які дотримуються українське законодавство і практикують додаткові сервіси зі світових практик, наприклад, повернення товару навіть у тому разі, коли це не передбачено законодавством України, або збільшення терміну повернення товару з 14 до 90 днів або 12 місяців з моменту продажу.
"Наші компанії також реалізують товар через дистриб'юторів, фізичних осіб, і ми не рекомендуємо їм продавати товари на маркетплейсах, на яких немає інформації про продавця. Адже споживачеві складно зрозуміти, у кого насправді він купує товар: ось красивий сайт, з пізнаваним назвою, але на ньому немає необхідної інформації про продавця. Споживач думає, що купує на цьому сайті у відомої компанії, а за фактом здійснює купівлю на вторинному ринку у фізичної особи якісь товарні залишки або товар невідомого походження. Як зберігали цей товар — на балконі в спеку чи холод? Як вони постачають товар? Чи було дотримано температурний режим при транспортуванні?" — каже Надія Бедричук, оцінюючи ризики покупки на псевдомаркетплейсах для споживача.
Для отримання відповідей на ці питання на сайтах-продавців залишають тільки адресу електронної пошти, за яким вам, швидше за все, дадуть відповідь: "Пишіть, будь ласка, свої питання-претензії на абонентський ящик, ми їх розглянемо". Чекати доведеться довго, адже ховаються такі продавці не для того, щоб їх швидко знайшли. Ну а відсутність розрахункового документа з усіма реквізитами продавця робить неефективним подальший розгляд державних служб захисту прав споживачів
Новації для тих, у кого немає інформації!
Захистом прав споживачів в Україні займаються відразу кілька відомств: МЕРТ формує державну політику в цій сфері, а Госпотребслужба по захисту прав споживачів її реалізує. Розроблена та законодавча база захисту прав споживачів у нашій країні, основний документ, що регулює відносини продавця з покупцем, — Закон "Про захист прав споживачів".
"На жаль, він декларативний і має низку суперечностей і недоліків, які ускладнюють споживачеві захист своїх прав, — зазначає Андрій Лига. — До того ж цей закон в значній мірі не відповідає міжнародним зобов'язанням України за Договором про асоціацію з ЄС. Враховуючи це, наше законодавство в даній сфері і вся система захисту прав споживачів в Україні вимагають суттєвих змін. У зв'язку з цим у минулому році була прийнята Концепція державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року і план її реалізації. Документ передбачає повномасштабне реформування даної сфери як на законодавчому, так і на інституційному рівні".
Зміни в законодавчу базу у частині інформування споживачів готує і МЕРТ. "Днями відбулося засідання комітету Верховної Ради з питань економічної політики, на якому розглядався законопроект №5548 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав споживачів, — розповідає начальник відділу державної політики у сфері захисту прав споживачів управління контролю та захисту прав споживачів департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики МЕРТ Олександр Васильчук. — Цим законопроектом пропонується внести зміни до ст. 12 і 13 Закону "Про захист прав споживачів", де жорстко і чітко нормувати перелік інформації безпосередньо про суб'єкта господарювання, що здійснює продаж товарів в інтернеті. Якщо споживач буде дивитися цей перелік і не побачить його на сайті, а тільки контактний номер телефону, або скайп, або щось інше, сайт можна сміливо закривати і там нічого навіть не розглядати докладно. Цей законопроект ми розробимо спільно з громадянським суспільством, з представниками бізнесу. Він вирішить основні проблемні питання, зокрема, інформування онлайн-споживачів для дотримання їхніх прав".
Правда, громадські активісти невисоко відгукуються про напрацьованому, відзначаючи, що міністерство не прислухається до їхніх пропозицій, практично нічого не вирішує для євроінтеграції і по ряду суперечливих або не прописаних як слід норм закону. Чим і коли закінчиться процес реформування системи споживчого інформування, поки не ясно. Покупцеві залишається сподіватися на свою пильність і уважність в пошуку інформації: хто продає товар в інтернеті і хто відповість, якщо він виявиться неякісним і будуть порушені мої права.
