Ольга Шевченко: Головне в управлінні – створити атмосферу, в якій кожен може розкрити свій потенціал

— Ви успішно розвивали компанію ще за багато років до таких потрясінь, як коронакриза і повномасштабне вторгнення. Як Ви адаптували стиль управління під нові виклики?

— Кожна криза чогось вчить і вимагає змінювати стандартні підходи відповідно до нових реалій. Наприклад, у період пандемії ми перейшли до максимально гнучкого стилю роботи, збільшивши роль цифрових інструментів і дистанційного управління. Тоді це було по-своєму складно. Але коли почалося повномасштабне вторгнення, ми вже мали напрацьовані механізми та відповідно побудовані процеси, що дозволило адаптуватися швидше, а більше ресурсу виділити на головне: забезпечення роботи мережі, підтримку клієнтів та співробітників. Проте, звичайно, до війни неможливо підготуватись, якщо ти її не переживав до того. Та й зараз, коли минуло вже майже три роки, навряд хтось може сказати, що готовий абсолютно до всього. Головне в управлінні — не боятися змін, раціонально мислити та чітко діяти в екстремальних ситуаціях. Проте все ще не хочеться звикати до перманентної кризи як до нової норми.

— Як Ви ухвалюєте важливі рішення і прогнозуєте результат? Поділіться прикладами ключових рішень, які найбільше вплинули на стійкість і розвиток компанії в останні роки?

— Ми ухвалюємо рішення на основі досвіду, аналітики та глибокого розуміння ринку і споживача. Наприклад, під час пандемії, ми побачили, що клієнти потребують безпечного і зручного сервісу, тому збільшили інвестиції в розвиток онлайну. Як результат, сьогодні EVA.UA — серед лідерів українського e-commerce за показником загального веб-трафіку, частка інтернет-магазину в продажах компанії становить близько 14%. Це один з найвищих показників серед схожих моделей бізнесу на українському ринку. Думаю, за більш сприятливих умов, ми могли б досягти навіть кращих результатів. Але це — наслідок не тільки якогось рішення 2020 р., а й того, що робилося до та після. Так само на початку повномасштабного вторгнення ми ухвалили рішення працювати та зберігати команду. Сьогодні, коли нам вдалося вистояти, воно здається єдиним логічним. Та насправді це — лише рамка, а вся змістовна частина лежить у тих десятках рішень, які нам довелось і доводиться приймати кожного дня.

Стійкість нашої компанії в її бізнес-моделі — гнучкій, але такій, що базується на усталених принципах. Зокрема, ми не маємо великого кредитного навантаження, контролюємо фінанси. Бізнес ведемо таким чином, щоб у будь-якій ситуації мати змогу балансувати свої доходи та витрати й щоб це було не за рахунок покупців. Таку систему ми будували доволі довго. І лише постфактум, узагальнюючи, я можу сказати, наприклад, що вести бізнес таким чином стало для компанії ключовим рішенням, визначальним для її подальшого розвитку.

— Можна сказати, що EVA має жіноче обличчя. І не тільки як бренд, а й як колектив, у якому працюють переважно жінки. Легко знайти цілі списки статей про специфіку управління жіночими колективами. А як на практиці? Чи справді є особливості?

— Справді, в команді EVA працює багато жінок. Майже 80%. І, думаю, ми могли б пишатися тим, що створили середовище, яке підтримує їхній розвиток. Але нічого спеціального ми для цього не робили. Я вважаю, що в управлінні головне — ставитися до людей по-людськи, проявляти повагу, створювати атмосферу, в якій комфортно всім і кожен може розкрити свій потенціал. Для бізнесу важливо, який ти професіонал, яка ти людина, які твої цінності, і стать тут не має значення. Гарний працівник, результативний менеджер, сильний лідер може бути як чоловіком, так і жінкою.

Є певні посади, які ми традиційно звикли вважати чоловічими. Але це не означає, що ми не готові бачити там жінок. Просто, наприклад, зараз, коли життя складається так, що нам доводиться навчати своїх працівниць на складах керувати навантажувачами та вантажівками, ми відчуваємо, що далеко не всі до цього готові. Але загалом компанія не створює жодних обмежень. Для нас важливо, аби людина успішно виконувала обов’язки, розділяла наші цінності та хотіла бути частиною компанії.

— Що б Ви порадили молодим жінкам, які відчувають в собі управлінський потенціал і прагнуть самореалізації в бізнесі? Що потрібно знати і до чого готуватися? Які неочевидні виклики постають перед топ-менеджеркою?

— Найбільший виклик для людини — приймати рішення та брати за них відповідальність. Найбільший виклик для людини, яка стала топ-менеджером, — розуміти, що твої рішення та їх наслідки тепер впливають на долю бізнесу та команди, яку ти ведеш за собою. Всім, хто готовий взяти таку відповідальність і відчуває в собі потенціал керівника, раджу спробувати його реалізувати та не втрачати впевненості, якщо не все вдається одразу. Готуватися слід до того, що доведеться багато вчитися і працювати, що робота може потіснити інші сфери життя. Що більша зона твоєї відповідальності, то складніше тримати баланс. Я намагаюсь, але не завжди успішно. 

— В одному з інтерв’ю до повномасштабної війни Ви описали ефективного керівника майбутнього як адаптивного управлінця, який вивчає тренди, мотивує команду і розвивається на нових викликах. Судячи з усього, останні роки на топових посадах пережили лише ті, хто приймають зміни і швидко відповідають на них. Але як у такій непевній ситуації не просто реагувати на виклики, а й розгледіти тренди і будувати стратегію? Яким Ви бачите успішного топ-менеджера в Україні 2025-го?

— Справді, зараз, в умовах війни і постійних загроз безпеці бізнесу і людям, керівник не може відірватись від щоденних операційних викликів і зануритися в тренди і далекоглядну стратегію. Потрібен баланс. Україна залишається частиною великого світу. Ні бізнес, ні суспільство, ні люди не завмерли в очікуванні миру. Країна живе, працює, взаємодіє зі світом. Світові тренди мають на нас такий саме вплив, як на всі інші країни. Просто треба розуміти, які зараз більше на часі.