Олександр Чуб: "Оболонь" - національний український експортер пива та напоїв вже понад 30 років

- Пане Олександре, повномасштабне вторгнення росії до України перекреслило напрацювання багатьох пивоварень. "Оболонь" показала, що уміє тримати удар. Чи вдалося компанії пережити кризу?

- Від самого початку повномасштабного вторгнення росії до України "Оболонь", як і більшість українських компаній, зіштовхнулась із різними викликами, зокрема: проблемами із логістикою, вимушеною зміною місця проживання частини працівників, перебоями із постачанням сировини як від українських виробників, так і по імпорту та багатьма іншими викликами. Восени та взимку через ракетні удари росії по об’єктам критичної інфраструктури України всі підприємства "Оболонь" працювали в режимі обмеженого постачання електроенергії. Втім, завдяки злагодженим діям в компанії проблеми, згадані вище, були досить швидко вирішені.

- Як саме "Оболонь" долала проблеми з логістикою? Яка альтернатива заблокованим портам?

- Ключовою проблемою для українських експортерів залишається логістика. Внаслідок російської агресії морські контейнерні перевезення через українські порти стали неможливими. Зараз ми вимушені користуватися європейськими портами, здебільшого Польщі та Румунії. Але таке рішення призводить до суттєвого зростання вартості доставки продукції та збільшення термінів поставок. Як наслідок — знижується конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках.

- Деякі компанії перенесли виробництво за кордон — зокрема, для того, аби уникнути проблем з експортом товарів. Корпорація розглядає такий варіант?

- "Оболонь" є національним українським виробником. Всі наші виробничі майданчики розташовані в Україні. У акціонерів компанії поки що не виникало таких питань.

- Свого часу "Оболонь" стала флагманом-експортером серед пивоварних компаній незалежної України і завжди була у когорті лідерів. Які ключові рішення ухвалила корпорація задля підтримки експортного напрямку?

- В першу чергу, ми доклали всіх зусиль, щоб якнайшвидше відновити виробництво та поставки продукції на більшість зовнішніх ринків, де ми вже були представлені раніше, з врахуванням поточних логістичних проблем. Також ми реалізували ряд ідей та ініціатив для збільшення експортного потенціалу — як самостійно, так і за підтримки державних структур і приватних організацій, які спеціалізуються на просуванні українських товарів.

Цікавим досвідом для "Оболонь" стала участь у тестуванні платформи Nazovni, створеної МЗС, а також співпраця із Офісом експорту та підприємництва при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Ряд проблемних питань вдалось вирішити за підтримки Київської торгово-промислової палати, членом якої "Оболонь" вже є багато років.

- Чи допомогло це "Оболоні" уникнути негативних змін щодо показників експорту?

- Частково так, але якщо брати 2020-2021 роки, то "Оболонь" експортувала свою продукцію у понад 70 країн світу. Через повномасштабне вторгнення рф показники експорту "Оболонь" скоротилися у 2,5 рази як у кількісному, так і у вартісному вимірі. Наразі наша продукція експортується лише до 44 країн світу. Особливо чутливими до дороговартісної логістики стали країни Латинської Америки та Африки.

- Яких змін зазнала продуктова і географічна структура експорту?

- Нині регіони, відокремлені від України морем чи океаном, залишаються найбільш складними. Позитивним моментом є підписання зовнішньоекономічних контрактів з новими партнерами — це насамперед європейські контрагенти. Шлях до Європи нам вдалося відновити значно швидше, хоча і тут не обійшлось без проблем. Затори вантажівок з українськими товарами на європейських кордонах іноді могли тривати до двох тижнів, що призводило до порушення умов поставок за зовнішньоекономічними контрактами. Враховуючи потреби та уподобання європейських ринків, ми намагалися адаптувати та пропонувати цікаві продукти як для нових, так і для діючих партнерів. Також стало відчутно, що частина світових імпортерів почала відмовлятись від товарів російського походження на користь українських, що дає додатковий поштовх розвитку експорту з України.

- Минулого року "Оболонь" анонсувала початок співпраці з Coop Danmark A/S — одним з найбільших данських рітейлерів у сфері харчових продуктів, і, відповідно, початок експорту продукції компанії до Данії. Наскільки успішною виявилася співпраця?

- Це один із прикладів синергічного ефекту. Завдяки співпраці з державною програмою Офісу з розвитку підприємництва та експорту і платформою Nazovni ми отримали запити від кількох світових мереж. Влітку 2022 року ми почали комунікацію з представником торгової мережі Coop Danmark, а вже у вересні підписали контракт і здійснили першу поставку пива "Оболонь" до Данії.

- За останній рік Україна стала брендом у світі. Чи можна стверджувати про зростання інтересу до українського пива?

- Дійсно, продукція українського походження викликає інтерес у споживачів в різних куточках світу. Найбільш активно відчуваємо це з боку країн Європи. Ми пов’язуємо це, насамперед, з прагненням підтримати український народ. Зацікавленість споживачів продукцією "Оболонь" — це результат спільної роботи з нашими імпортерами, які ефективно налагоджують правильну комунікацію між брендом і споживачем. Українські товари мають високу якість, тому я впевнений, що ті позиції, які зайдуть на міжнародні ринки, будуть і надалі користуватися попитом.

- Освоєння нових ринків потребує великої попередньої підготовки. Які напрацювання компанії посприяли цьому?

- Деякі напрацювання було частково реалізовано ще до повномасштабного вторгнення, і лише нещодавно вони почали приносити результати.

Серед нових ринків збуту продукції ТМ "Оболонь" варто окремо згадати країни Скандинавського півострова. Попри те, що це досить складні та зарегульовані ринки, ми досягли певних успіхів та вийшли на ринки Швеції, Данії та Фінляндії.

З нових досягнень також варто згадати вихід на ринок Ірландії з пивом "Оболонь" завдяки укладеній угоді з місцевим провідним дистриб’ютором напоїв. Ірландці дуже вибагливі до якості пива, але "Оболонь" прийшлось їм до смаку.

- У чому полягає головна відмінність позиціонування продуктів на експорт?

- Для іноземного споживача, там де це було необхідно, ми дещо адаптували існуючі концепти дизайнів та внесли додаткові елементи, які підкреслюють країну походження брендів. Розробили та впровадили кілька нових торгових марок.

- Лінійка продукції для зарубіжних споживачів, певно, має якісь особливості?

- У кожній країні сформована своя пивна культура. Одним традиційно смакують легкі лагерні сорти пива, іншим — пшеничне та біле пиво, комусь пиво з додаванням фруктових смаків. А для деяких країн ми варимо пиво високої міцності: 8,5%, 9,6% і навіть 12%. Тароупаковка також має важливе значення.

- Якісні продукти — це, зокрема, добірна сировина. Хто ваші постачальники? Чи вплинула окупація та замінування частини сільськогосподарських угідь на забезпечення ваших підприємств сировиною?

- Ключова сировина для броварів — це ячмінь, з якого виготовляється ячмінний солод та в подальшому вариться пиво. Посівні регіони для пивоварних ячменів знаходяться у Центральній та Західній Україні. Тому ми не відчули проблем щодо якості та своєчасності поставок ячменю на наше солодове виробництво.

Другий важливий інгредієнт — хміль. Ми закуповуємо хміль як на внутрішньому ринку, так і широко застосовуємо різні європейські хмелі, зокрема з Німеччини, дещо з Чехії та Словенії. Тому і за цією позицією сировини наші потужності забезпечені у повному обсязі.

- Рік тому компанія припинила співпрацю з агресором. Наскільки болючим і дискусійним для акціонерів було це рішення?

- З перших днів повномасштабного вторгнення компанія "Оболонь" припинила будь-яку співпрацю із компаніями країни-агресора рф та компаніями республіки білорусь. Окрім того, заборонила використання своїх торгових марок на території росії, оскільки це суперечить нашим принципам і громадянській позиції. Рішення ухвалили швидко і чітко, про що одразу повідомили на нашому сайті і в соцмережах. 

Розмовляла Лора Райтаровська