Олег Мистюк: В цьому році Київ планує провести інвестконкурси на 10 млрд грн.
"ДС" Яку суму місто планує залучити від інвесторів на реалізацію проектів?
О. М. В 2016 році ми плануємо провести інвестконкурси на загальну суму 10 млрд грн., проте реалізація такого плану буде залежати від активності інвесторів. КІА включена до проекту "Картка киянина", інтеграцією у нього безлічі нових можливостей — від банківських послуг (грошові перекази, поповнення карткових рахунків тощо) до адміністративних (оплата комунальних послуг, ідентифікатор при обслуговуванні в лікарнях, введення електронного рецепта тощо). Одна зі складових — транспортний модуль плюс диспетчеризація муніципального транспорту і навіть сервісів таксі, повсюдне впровадження GPS-навігації. Це і автобуси, і снігоприбиральна техніка, і "швидкі допомоги" (в цілому налічується близько 6,5 тис. одиниць транспорту). Проект дасть можливість киянам побачити, де прибирають сніг, а де ні, коли під'їде на зупинку автобус і т. д. До того ж "розумне" складання маршрутів поїздки та заправки автомобілів дозволить економити на паливі. Обговорюємо з банкірами кредит на встановлення вуличного відеоспостереження. Подивимося, чи зможемо ми затягнути Google для інтеграції приватних і корпоративних мереж Wi-Fi в одне інфопростір для подальшого переходу міських сервісів онлайн. У 2015-му з'явився переможець конкурсу по створенню IТ-транспорту в медустановах міста. На цій платформі почнуть реалізовуватися медичні та соціальні блоки сервісів "Картки киянина". Говорячи про соціалку, у планах на 2016 рік будівництво за рахунок інвесторів (у тому числі іноземних) дитячих садків і шкіл у місті.
Також будемо працювати над залученням інвестицій для будівництва нових енергетичних потужностей — теплоелектроцентралей. Один з потенційних учасників — компанія "Нафтогаз України", з якої КМДА вже підписала меморандум про наміри брати участь у конкурсі за інвестування в енергетику міста близько $1 млрд. Ми працюємо над тим, щоб цей проект став доступним не тільки для "Нафтогазу", але і для інших компаній, у тому числі міжнародних.
"ДС" В кінці 2017 року у компанії "Київенерго" закінчиться договір на управління муніципальними енергосистемами. Що далі?
О. М. Проведемо конкурс на визначення нового інвестора або кількох. Їм запропонують вкласти в модернізацію теплоцентралей Києва $600-700 млн. До того моменту для угоди будуть готові всі умови. Договір потрібно укладати як мінімум на 20-25 років на прозорих умовах, що всі сторони повинні будуть дотримуватися, незалежно від зміни урядів, депутатів і керівників міських адміністрацій. Інакше інвестувати в енергоефективність та модернізацію інфраструктури компанія не стане. Нетривіальне завдання. До операції вже зараз залучаємо міжнародні фінансові організації, бо без довгого і дешевого грошового ресурсу підняти зношений на 80% інфраструктуру ніхто не зможе. Інакше це просто ляже непідйомним тарифом на бюджет кожного киянина.
"ДС" Скільки коштів місто залучило від інвесторів у 2015 році?
Ми плануємо вивести инвесттендеры в живій формат аукціону онлайн, зробивши їх максимально прозорими для громадськості
О. М. Всього було проведено 11 конкурсів на муніципальні інвестпроекти і укладено угод на 1 млрд грн. Мало як для Києва. Багато, як для столиці країни, яка ще недавно була майже в дефолті і в якій йде війна. Непогано, якщо вважати, що інвестори своїми грошима замінили відповідні витрати міського бюджету. Інвестиції знайшлися на реконструкцію пологового будинку №5, облаштування майданчика для міні-футболу в Сирецькому парку, а також спортивної бази для пляжного футболу на Долобецькому острові, будівництво трьох будинків для постраждалих від афери "Еліта-Центру", спортивного парку і водного стадіону в парку Дружби народів, обладнання 152 лікарень мережею Wi-Fi та ряд інших проектів.
"ДС" В кінці 2014 року місто уклав договір з інвестором, який повинен забезпечити роботу мережі Wi-Fi в метро. Коли кияни зможуть користуватися інтернетом у підземці?
О. М. Реалізацією цього проекту займається ТОВ "Фидомобайл". Обсяг обумовлених інвестицій оцінювався в 100 млн грн. плюс внесок у бюджет міста -10,1 млн грн. Установка системи відеоспостереження в рухомому складі обійдеться в 25 млн грн. Перші три станції були запущені онлайн в тестовому режимі ще в серпні, а до нового року планувалося забезпечити роботу мобільного зв'язку та Wi-Fi на декількох станціях (всього в столичному метрополітені їх 52. — "ДС"). З-за того, що гривня з моменту складання початкового плану і бюджету проекту різко девальвувала, навантаження на інвестора зросла, але він не відмовився від угоди. Проект повинен бути реалізований у повному обсязі протягом двох років. Повернення інвестицій буде забезпечуватися за рахунок показу реклами перед відкриттям безкоштовної сесії Wi-Fi на пристрої користувача. Досить просунута модель, складний проект. Wi-Fi в метро працює лише в чотирьох містах в світі. Київ — один з них.
"ДС" Чому не проводяться інвестиційні конкурси на будівництво паркінгів?
О. М. Інвесторам поки невигідні ці проекти. Щоб будівництво паркінгу окупалось, потрібно щоб люди там паркувалися і платили за цю послугу. Автомобілістів потрібно або чимось заманити на парковки, або примусити до використання відповідної інфраструктури. Наприклад, внести зміни в законодавство, які дозволять штрафувати порушників на місці за неправильну парковку або відмова платити за цю послугу, а також викликати евакуатор для "прибирання" неправильно припаркованих авто. Зараз навіть ті багаторівневі підземні паркінги, які є в центрі міста, пустують (крім безкоштовних у моллах). Інвестори це бачать. Компанії, зацікавлені в реалізації таких проектів, є, але вони чекають змін у законодавство.
"ДС" Чому КМДА або КП "КІА" тримають в секреті інвестдоговори, підписані з інвесторами? Кияни хочуть знати, які зобов'язання беруть на себе приватні компанії...
О. М. Проти публікації умов договорів виступають більшість інвесторів. І якщо ми зобов'яжемо їх підписувати дозвіл на оприлюднення угод, ми можемо відвернути значну частину інвесторів. Але ми вводимо додатковий рівень контролю над інвестдоговорами з боку представників громадських організацій, аудиторів і навіть міжнародних донорів, які допомагають поліпшити і зробити прозорим сам инвестпроцесс і роботу КІА. Вони будуть стежити за дотриманням стандартів чесності і порядності, допомагати інвесторам у разі виникнення проблем з містом і навпаки. У перспективі ми плануємо зробити цей процес максимально прозорим для громадськості. Зокрема, вивести инвесттендеры в живій формат аукціону онлайн. Поки що багато перешкод. Передкваліфікація, гарантійні листи, депозити, ризик фейкових ставок для цілей зриву конкурсів і т. д.
"ДС" Яка доля інвестпроекту щодо впровадження в Києві електронного квитка?
О. М. Конкурс пройшов у 2013 році, інвестор знайшовся - це ТОВ "Альфа Пий Термінал". Але договір так і не підписали. Деталі документа опрацьовувалися ще при колишньому керівництві міста. Однак після детального вивчення цієї угоди виявилося, що інвестор буде отримувати більше 8% виручки за оплатою проїзду пасажирами. Для порівняння: в європейських містах цей показник в середньому становить 4%. Навіть зробивши поправку на те, що інвестор отримував би доходи в гривні, яка девальвує, він все одно міг заробити надприбуток. До того ж технічна частина проекту була слабкою. Тому місто майже рік займався разом з інвестором його детальним опрацюванням, підрахунком його бюджету і окупності, переговорами щодо зниження відсотка від виручки.
У 2015 році було проведено 11 конкурсів на муніципальні інвестпроекти і укладено угод на 1 млрд грн. Мало як для Києва. Багато, як для столиці країни, яка ще недавно була майже в дефолті і в якій йде війна
Новий конкурс поки проводити не плануємо, оскільки цей проект вже не актуальне. Адже метрополітен частково перейшов на безготівкову оплату проїзду, з'явилися рішення на основі банківських карт, включилися в роботу міжнародні платіжні системи. Тепер ми розглядаємо варіанти впровадження такої системи в наземному транспорті за міські кошти та/або за рахунок кредитів міжнародних фінансових організацій. А вже через кілька років у нас може з'явитися система більш зручна, ніж електронний квиток, з урахуванням інтеграції з іншими модулями і сервісами для городян.
"ДС" Чому залучення інвесторів для будівництва будинків з виділенням квартир інвесторам, постраждалим від афери "Еліта-Центру", проходить так повільно?
О. М. наприкінці 2014 — початку 2015 року були знайдені інвестори для будівництва трьох таких будинків на вулицях Здолбунівській, Милославської та в провулку Платонівському, а в кінці 2015 року — ще одного на вулиці Лук'янівської. Передбачено, що постраждалим інвесторам буде віддано до 12% від побудованих ними площ. Знайти інвесторів, які б звели будинок і віддали чверть його площі на потреби міста, як це було кілька років тому, коли ринок ріс і метри розкуповували за завищеними цінами, зараз неможливо — проект просто не окупиться. Тим більше що забудовникам набагато простіше відшукати на вторинному ринку вже готові пропозиції про продаж землі, ніж возитися з погодженнями та договорами з муніципалітетом. Ще одна проблема видачі квартир "елітівцям" полягає в тому, що у міста закінчилися придатні для забудови площі, які виділялися для цих цілей. Питання виділення інших ділянок спірне. Адже зараз у нас з'явилися ще учасники АТО, яким місто планує допомогти з житлом. Ексклюзивне право, пріоритет "елітівців" отримувати блага, щоб відшкодувати свої невдалі інвестиції десятиліттям раніше, викликають багато дебатів у іншої частини громадськості.
"ДС" Після проведення останнього конкурсу на будівництво будинку для "елітівців" інвесторам пообіцяли, що їм не доведеться чекати закінчення будівництва. Мовляв, забудовник запропонує їм аналогічні квартири у вже побудованих будинках. Це працює?
О. М. Ми сказали, що спробуємо, будемо вивчати пропозиції від можливих інвесторів. Це експериментальний проект, який поки не втілився в життя. Дуже складно визначити, яку квартиру повинен отримати потерпілий інвестор зараз, замість тієї, що повинен був би отримати через три роки. Є дуже багато критеріїв оцінки: місце розташування, квадратура, термін видачі квартири і т. д. Тому такий проект ми залишили на майбутнє, його механізм все ще опрацьовується.
