Загарбані борги. Що робити, якщо окупанти вимагають оплату за кредитом

Нещодавно мешканець тимчасово окупованої Херсонської області Володимир публічно поскаржився, що його борги за кредитом, взятим у Приватбанку, перейшли до російського Тінькофф Банку. Мешканцю почали надходити повідомлення, що право вимагати заборгованість за продуктом Приватбанку перейшло саме до Тінькофф Банку на підставі "уступки прав вимоги (цесії)".

Володимир почав вимагати пояснень у служби підтримки фінансової установи, яка надіслала йому повідомлення. Оператор чату довго не відповідав, але зрештою підтвердив ситуацію, що склалася. "Усе правильно. Ваші борги були перенаправлені в Тінькофф Банк. Найближчим часом вам надійдуть інструкції про подальший алгоритм погашення заборгованості. Сподіваємося на ваше розуміння", — йшлося у відповіді оператора. Скріншоти цієї переписки було опубліковано в соцмережах та ЗМІ. Зокрема цю інформацію публікував ТГ-канал Управління стратегічних комунікацій ЗСУ.

Уявити правовий механізм, за яким могла скластися така ситуація, доволі складно, ба більше — неможливо, адже борги за кредитом, взятим в українському банку, мають стягуватися згідно з українським законодавством, через українські суди або виконавчу службу. Окрім того, через таку інформацію у ЗМІ можна запідозрити український банк у передачі персональних даних своїх клієнтів чужеземному банку на тимчасово окупованій території.

У Приватбанку спростували достовірність інформації про нібито переуступку кредитів: "Такі повідомлення є дезінформацією, спрямованою на введення в оману наших клієнтів. Приватбанк вживає всіх можливих заходів, аби гарантувати безпеку та надійність даних наших клієнтів", — відповіли "ДС" у банку.

Цікаво, що ситуацію в Херсонській області спростували й у Тінькофф Банку. Представник фінансової установи назвав ці повідомлення фейками у коментарі російським ЗМІ.

Щоправда, частина проблеми все-таки лишається, адже людина може жити на окупованій території й не застрахована від того, що в неї вимагатимуть сплату боргів.

Колаборація і шахрайство

Цілком очевидно, що описана ситуація переуступки кредиту від державного українського ПриватБанку до комерційного російського Тінькофф Банку в рамках закону відбутися не може. Але уявімо, що відбулася переуступка кредиту, взятого клієнтом у будь-якому українському банку, якійсь організації в Росії або на тимчасово окупованій території. Такі дії не просто межують, а фактично кваліфікуються як злочин.

"Закон України містить можливість переуступки боргу, продажу боргу факторинговим компаніям. Це не заборонено, але є одне але, — пояснює адвокатка Анжела Василевська. — Стаття 111-1 Кримінального кодексу України має назву "Колабораційна діяльність". Якщо якийсь український банк дозволить за даних умов укладати договори про відступлення права вимоги, то діяльність працівників такого банку, посадових осіб підпадатиме під ознаки злочину, передбачені статтею 111-1 ККУ. Якщо надійшла інформація, що ваш борг проданий, а ви знаєте конкретно, з якою фінансовою установою у вас були кредитні відносини, то варто подавати заяву з доказами, хоча б зателефонувати на 102 або надіслати електронного листа в Національну поліцію України про факт вчинення певної колабораційної діяльності з якимись організаціями з окупованих територій".

Адвокатка рекомендує не реагувати на телефонні дзвінки або текстові повідомлення від установ, які вимагають сплатити борг на тимчасово окупованій території: людина елементарно може не знати, з ким вона спілкується, чи є це уповноважений представник установи. Якщо все ж таки спілкування відбулося, то слід вимагати доказів та офіційних документів.

"Треба розуміти, що будь-які угоди на тимчасово окупованих територіях є нікчемними, — говорить адвокат Ростислав Кравець. — Будь-які повідомлення про переуступлення боргу, необхідності сплати боргу іншому кредитору не ґрунтуються ні на нормах українського права, ні на нормах міжнародного права. Я не виключаю, що це може бути також пов’язано з певними шахрайськими діями окремих осіб, шахрайськими діями безпосередньо самої Російської Федерації. Тому насправді люди, які отримують такі повідомлення, не повинні на них реагувати".

Силовий тиск і конфіскація

Важливо зазначити, що людина на тимчасово окупованій території може опинитися сам на сам із новими "кредиторами", і ситуація може розвиватися без жодного посилання на закон чи право. Людині можуть погрожувати або чинити на неї тиск. Тому на перший план, очевидно, виходить безпекова складова. Врешті-решт, за таких умов людина може сплатити за кредитом зовсім іншому кредитору.

"Важко протистояти погрозам, силовому тиску, — каже Анжела Василевська. — Це вже питання не стільки юридичне, скільки безпекове. Платити чи не платити, людина вирішуватиме сама, але з метою уникнення таких розмов не треба надавати жодну інформацію по телефону невідомим особам, які дзвонять з невідомих телефонів. Це в першу чергу питання безпеки. Щоб сплата боргу особі, якій було переуступлено вимогу, була законною, необхідно переконатися в наявності повноважень особи, яка вимагатиме борг, а це відбувається тільки на підставі письмового звернення, де будуть надані копії документів, треба бачити й оригінали, що відбулася переуступка боргу". Навряд чи клієнт на окупованій території зможе отримати такі документи з об’єктивних причин.

"Якщо він заплатить, це жодним чином не знімає з нього зобов’язання перед українським банком. Вважайте, він просто проспонсорує Російську Федерацію на агресію відносно України, — каже Ростислав Кравець. — Можна направляти відповідні звернення до банку, але насправді жодних обов’язків щодо сплати третім особам не виникає".

Так само на тимчасово окупованій території не може відбутися відчуження майна кредитора як сплати за боргами. Юристи свідчать, що в такій ситуації про закон не йдеться. Конфіскація майна в такому разі не може відбутися у рамках правового поля.

Як бачимо, в описаних ситуаціях щодо стягнення боргу на тимчасово окупованій території для клієнта важлива комунікація з банком, де він брав кредит, або за можливості з правоохоронними органами України для фіксації правопорушення.

Як сплатити кредит

Варто зазначити, що перебування клієнта на тимчасово окупованій території не звільняє його від зобов’язань перед законним кредитором. З перших днів повномасштабного нападу Росії на Україну банківські установи оголосили кредитні канікули: тим, хто взяв кредит у банку, дозволили не робити навіть мінімального платежу. Відсотки нараховувалися, але без штрафних санкцій за несплату. З 1 червня ці норми були зняті, але деякі пільги залишилися. Наприклад, Приватбанк просить внести обов’язкий щомісячний мінімальний платіж у розмірі 5% від суми заборгованості. Для тих, хто може його сплатити, з 1 червня по 31 серпня поточного року діятиме знижена вдвічі відсоткова ставка в 1,7% на місяць. Для мобілізованих клієнтів банку кредитні канікули залишаються чинними, тобто скасовані обов’язкові щомісячні платежі, нульова відсоткова ставка за користування кредитним лімітом тощо.

У червні Верховна Рада почала роботу над законопроєктом №7414. Він дає змогу заборонити колекторам і банкам вимагати борги у військовослужбовців та їхніх сімей, волонтерів, внутрішніх переселенців, жителів тимчасово окупованих територій і тих, хто проживає в зоні бойових дій. "Норма діятиме під час воєнного, надзвичайного станів і ще шість місяців після їх завершення", — зазначав голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. На цей момент законопроєкт розглянутий профільним комітетом.

Сплата за кредитом для жителя тимчасово окупованої території може стати великою проблемою: складна безпекова ситуація, відсутність заробітку або коштів, житла, зв’язку тощо. Якщо такий клієнт має намір це зробити, то очевидно, краще скористатися безготівковою оплатою. Адвокат Ростислав Кравець зазначає, що людина на тимчасово окупованій території зможе оплатити кредит, скориставшись інтернет-банкінгом, до того ж, сам клієнт звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату за кредитами.

Анжела Василевська зазначає, що клієнт на тимчасово окупованій території може не тільки повідомити банку про осіб, які вимагають у нього кошти за кредитом, але й попросити законного кредитора реструктуризувати його заборгованість.

"Якщо у людини є фінансові зобов’язання перед банком, я би рекомендувала звернутися з заявою про реструктуризацію боргу, — каже адвокатка. — Можна пояснити обставини, що людина перебуває в окупації. Такі листи можна надсилати електронною поштою. Згідно з Цивільним кодексом України, якщо особа, яка взяла на себе зобов’язання, не може його виконати, вона повинна про це попередити свого кредитора".