Полювання на контрабанду. Що буде з посилками українців з AliExpress і Amazon
Законопроєкти, які Верховна Рада планує розглянути вже у другому читанні, за задумом розробників, повинні покласти край контрабанді через пошту. Але вони ж можуть вдарити по доходах поштових операторів, а споживачам — створити незручності
Посилки по-новому: що в проєктах
Обидва законопроєкти були прийняті в першому читанні 27 січня 2021-го. Тепер вони підготовлені до другого читання: відповідні їх тексти були затверджені 7 вересня комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
У супровідній записці до законопроєкту №4279 зазначено, що його завдання — здешевлення та полегшення адміністрування та обліку товарів, що переміщуються в посилках, шляхом впровадження електронних реєстрів міжнародних поштових та експрес-відправлень. А вони, у свою чергу, будуть подаватися операторами поштового зв'язку та експрес-перевізниками для декларування перевезених ними товарів. Крім того, законопроєкт передбачає використання митними органами інформаційних і IТ-систем і застосування системи управління ризиками при митному контролі таких товарів.
Також передбачено збільшення бази оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України товарів у відправленнях зі 100 євро до 150 євро — це, без сумніву, сподобається українцям, про що багато писали раніше.
Однак ці ж законопроєкти створюють і проблеми. Зокрема, в них передбачено введення зобов'язань для операторів поштового зв'язку та логістичної доставки щодо збору копій паспортів та ідентифікаційних кодів одержувачів посилок.
Причому ця норма з'явилася тільки до другого читання, коли нардепи Мар'ян Заблоцький і Ніна Южаніна подали окремі правки (№67 і 71), які і додають зобов'язання операторів збирати дані податкового коду або паспорта з одержувачів посилок з-за кордону. Такі дані поштові оператори повинні будуть надавати митним органам і адміністраторам електронних реєстрів.
Правда, пізніше Мар'ян Заблоцький у коментарі "Економічній правді" заявив, що пропозицію ідентифікувати за паспортом усіх одержувачів посилок враховано в поправках інших нардепів. При цьому Заблоцький не збирається підтримувати ці поправки, оскільки вважає, що ідентифікація має сенс тільки для посилок вартістю понад 150 євро, щоб розуміти, хто платить за розмитнення.
Однак ця норма, що потрапила у варіант законопроєкту, що виноситься на друге читання, дуже засмутила учасників ринку.
У чому заковика?
До реєстру отриманих поштових відправлень оператори поштового зв'язку та експрес-перевізники, згідно із законопроєктом, повинні вносити багато різноманітних відомостей, включаючи дані про фізичну особу — одержувача товару, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для громадян, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків з релігійних переконань).
Саме проти цієї норми дружно виступили поштові оператори і експрес-перевізники. Компанії Meest, "Укрпошта", "Нова Пошта", TNT, POCAH, "DHL Express Україна", FedEx, Post International, Smart Delivery, Globex підписали спільний лист до народних депутатів, у якому попередили, що така норма призведе до втрати прибутків компаній, а може і зовсім спричинити колапс у сфері міжнародних відправлень.
Аргументи "проти"
Противники цієї законодавчої норми наводять кілька аргументів на захист своєї позиції.
"Вимога всім операторам міжнародної доставки запитувати у одержувача номер паспорта або ідентифікаційного коду щоразу при врученні посилки, щоб потім передавати цю інформацію в митницю, не вирішить завдання боротьби з контрабандою", — сказали Інтерфаксу в пресслужбі "Укрпошти". Там пояснили, що міжнародні відправлення поштових операторів і експрес-операторів на замовлення фізосіб за вагою припадає лише близько 2% поштових вантажів, що перетинають кордон. Ці посилки оглядають через рентгени на митниці, і затриманих посилок дуже мало. А контрабандні перевезення зосереджені в останніх 98%, які — не посилкової формат.
При цьому, вважають в "Укрпошті", від нововведення постраждають насамперед клієнти — українці, які замовляють на міжнародних онлайн-майданчиках товари в особистих цілях: "Вони не зможуть отримувати посилки через абонентські скриньки у своїх будинках або почтомати. У відділеннях збільшаться черги, тому що збільшиться час видачі конкретного замовлення. Фактично система доставки буде паралізована по всій країні у всіх операторів доставки як пошти, так і експрес-вантажів".
До речі, норми, аналогічні запропонованим для України, завжди діяли — і діють — в Білорусі. Саме тому там на те, щоб сходити на пошту за посилкою, заздалегідь треба виділити в графіку як мінімум кілька годин — черги в поштових відділеннях не зникають ніколи.
Ще один аргумент "проти" — те, що внесення до реєстрів подібної інформації (паспорт та ІПН) стане, на думку поштових операторів, істотним порушенням прав громадян. Це може вплинути, зокрема, на виконання Україною зобов'язань перед Всесвітнім поштовим союзом і в частині захисту персональних даних відповідно до законодавства та відповідної директиви ЄС.
Інші аргументи — чисто логістичного плану. "Ті, хто придумували цю норму, не розуміють, як працюють міжнародна експрес-доставка і індустрія e-commerce. Коли ви купуєте товар на AliExpress або Amazon, у вас не запитують скан паспорта або ідентифікаційний код, тому що це незаконно. До того ж зараз жодна логістична компанія в Україні не готова ні до збору, ні до верифікації таких даних. Це неможливо зробити ні технічно, ні фізично, — заявив у коментарі Інтерфаксу директор Nova Poshta Global Юрій Беневітський. — Дуже швидко накопичиться критична кількість вантажів, яку ми не зможемо обробити і видати клієнтам. Ця норма просто відбирає можливість в українців купувати на міжнародних e-commerce майданчиках".
Аргументи "за"
Загалом законопроєкти сприйняті бізнесом як прогресивні. Ще навесні Українська рада бізнесу (УРБ) випустила пресреліз, у якому заявила, що вони будуть сприяти прискоренню виконання митних формальностей, підвищать ефективність митного контролю таких товарів, вдосконалять процеси управління ризиками, які поки що пов'язані з обмеженням інформації щодо таких товарів.
Також, на думку УРБ, завдяки нововведенням можна буде комплексно вирішити проблему ефективного адміністрування митними органами митних платежів, а також застосовувати систему аналізу ризиків для боротьби з незаконним переміщенням і відправленням заборонених товарів, контрафакту тощо. Інакше кажучи, контрабанду за допомогою нових законопроєктів все-таки можна зменшити.
Тепер повернемося до вимоги реєструвати особисті дані одержувачів посилок. За задумом авторів ініціативи, це дозволить державним фіскальним органам отримати потік "великих даних", аналіз якого дасть можливість виявити людей, які поставили на потік отримання великої кількості посилок з відносно недорогими речами. І, відповідно, кваліфікувати їх як підприємців. Також у пояснювальній записці до законопроєкту розробники згадують те, що Всесвітня митна організація підкреслює: у процесі збору податків існує велика кількість проблем, пов'язаних з транскордонним переміщенням малих посилок. Серед них не тільки заниження вартості переміщуваних товарів або зловживання шляхом "подрібнення" партій товару, а й те, що через неправильне декларування існує чіткий ризик потрапляння заборонених товарів у країну.
Правда, збільшення бази оподаткування ПДВ до 150 євро викликало у бізнес-союзу сумніви. У УРБ вважають, що підвищення лімітів збільшить і можливості для "сірих" схем, які будуються на використанні великим бізнесом пільги для фізичних осіб, коли через пошту виходять імпортні товари без податків і з них формуються комерційні партії для продажу на території України.
Утім, тут є й інший аспект.
"Насправді проблема дещо в іншому. Не у великому бізнесі — він якраз давно не користується послугами фізосіб для безмитного ввезення, занадто багато мороки, — сказав "ДС" працівник електронного торговельного майданчика OLX, який попросив не вказувати його ім'я. — Але в Україні величезна кількість людей, які замовляють недорогі товари зі знижками на зарубіжних майданчиках, отримують, а потім відразу перепродають через системи електронних оголошень. І роблять це регулярно, дуже часто. Усі — студенти, пенсіонери, звичайні працівники. У сукупності це складається у "сірий" бізнес величезних розмірів, абсолютно невидимий для держави".
Формально це нібито і не контрабанда, але в реальності — величезний потік зарубіжних товарів, мита з яких до бюджету не надходять. За словами співрозмовника "ДС", це не тільки українська проблема — і тому з 1 липня 2021 р. в ЄС було скасовано неоподатковуваний ліміт і всі посилки тепер підлягають декларуванню та оподаткуванню.
У підсумку ми бачимо ситуацію, в якій є можлива вигода держави, але тільки можлива. І є очевидні проблеми для поштових служб і для одержувачів посилок. Може, приводити українське законодавство у відповідність з європейським варто акуратніше з огляду на інтерес і бізнесу, і громадян.
