Вогонь без диму. Як меткомбінатам вдається значно зменшити викиди

Нові системи газоочистки з'явилися в тих підрозділах, які дають найбільше викидів. Мова йде про фабриках по виробництву агломерату - сировини для виплавки чавуну. На них під впливом високих температур збагачують залізну руду перед завантаженням в доменну піч. Дрібні фракції заліза в руді спікається в більш великі на спеціальних агломашинах, де жар посилюється за рахунок подачі потужного напору повітря. Але при цьому виділяється багато пилу і шкідливого газу, які можна більш або менш ефективно вловлювати за допомогою різного обладнання. Маріупольські і запорізькі металурги вирішили замінити старі очисні системи на найсучасніші і отримали видимий результат: викиди на модернізованих лініях по виробництву агломерату вже скоротилися як мінімум в 10 разів.

Потужні циклони

З 2015 р. на ММК ім. Ілліча група "Метінвест" реалізує програму реконструкції аглофабрики за $220 млн грн. В результаті оновлення системи газоочистки до 2020 р. очікується скорочення викидів пилу на 90%, а сірки - майже наполовину. Втім, ефект є вже сьогодні: одна з п'яти труб перестала диміти. Подивимося, на якому етапі проект і на що йдуть гроші.

На агломераційної фабриці комбінату застосовуються різні методи газоочистки в кілька етапів. У більшості випадків виходить з агломашини гаряче повітря потрапляє в циклони - величезні апарати, в яких завихрення потік очищається від більшості твердих частинок під дією відцентрової сили. 11 з 18 циклонів БЦ-540 і БЦ-800 вже замінені на нові - Hurriclone виробництва італійської компанії Termokimik Corporation. Ще сім циклонів - на черзі. Всього на комбінаті 12 агломашин, з двох сторін яких повинна стояти очисна система. Залишилися позиції на першому етапі очищення "прикривають" французькі електрофільтри "Спейк", які вловлюють пил з допомогою магнітного поля. На комбінаті вважають, що вони ефективні і не вимагають заміни.

На другому етапі довгий час проводилася так звана "мокра очистка" в спецємкостях - скруберах, де проти забрудненого потоку повітря подається величезна кількість води, яка просто збиває пил. Але зараз розроблені більш ефективні методи уловлювання частинок з допомогою рукавних фільтрів, які затримують пил на безлічі змінних мотків тканини за принципом пилососа. Саме такі фільтри в квітні запустили на трьох агломашинах ММК ім. Ілліча. Після їх встановлення на інших машинах перестануть диміти всі труби аглофабрики. Крім того, система очищення передбачає часткове видалення з повітря сірки, яка зв'язується з допомогою реагенту, утворюючи гашене вапно.

За оцінками керівництва комбінату, перший етап майже завершився, а проект в цілому реалізовано приблизно наполовину. При цьому з 2015 р. валові викиди вже зменшилися майже у два рази. Підприємство вкладається у встановлені норми, але ставить завдання продукувати набагато менше шкідливих речовин.

"За законодавством України сьогодні допустимий рівень викидів до 50 мг на кубічний метр. Але з новими очисними спорудами є можливість очищення до 25 мг на куб. м. Ми готуємося до того, що можливі посилення екологічних вимог до виробництва. І ми хочемо вже зараз відповідати", - сказав під час презентації проміжних результатів проекту на аглофабриці директор ММК ім. Ілліча Тарас Шевченко.

Головна мета реконструкції - поліпшення стану навколишнього середовища. Тим більше що таке зобов'язання комбінат взяв перед містом.

"До 2020-2021 років ми по більшості наших об'єктів будемо на рівні кращих світових стандартів викидів. В Україні багато проектів, які частково є екологічними, але такого розміру проект, який спрямований виключно на екологію, напевно, унікальний... Я радий, що сьогодні завершується перший його етап. І ми також бачимо, як швидко рухаємося по іншим етапам, у нас немає сумнівів, що в цей термін проект завершимо і Маріуполь буде з чистим повітрям. Ми хочемо, щоб маріупольці з задоволенням жили в цьому місті, працювали і виховували своїх дітей, щоб процвітали і підприємства, і місто", - сказав гендиректор "Метінвесту" Юрій Риженков.
А один з власників меткомпанії, народний депутат Вадим Новинський, під час візиту на комбінат підкреслив, що такі проекти неможливі без великих вкладень. "Метінвест" за минулий рік забезпечив більше 10% всіх промислових інвестицій нашої країни. Компанія подає приклад всім - потрібно інвестувати в економіку та екологічні проекти. Якщо вітчизняні інвестори не будуть розбудовувати нашу країну, західні сюди не прийдуть ніколи", - зазначив Вадим Новинський.

Суперфильтрация

На "Запоріжсталі" проводять масштабну екологічну модернізацію виробництва з 2012 р. інвестовано вже 8,8 млрд грн. Зокрема, на екологічну реконструкцію аглофабрики направили 1,2 млрд грн, причому багато вкладення здійснювалися ще за курсом 8-15 грн/$. На кожній із шести агломашин тут встановили систему очищення з двома рукавними фільтрами і адсорбера для нейтралізації сірки. В результаті на трубу йде повітря, з вмістом пилу до 30 мг/куб. м і сірки - до 400 мг/куб. м, що нижче не тільки українських, а й європейських норм. Іншими словами, після реконструкції вихід пилу скоротився на 90%, а сірчистого ангідриду - наполовину.

Модернізація очисної системи аглофабрики тривала досить довго, до 2017 р. включно, тому що проводилася в діючому цеху, де є безліч обмежень.

Важливо, що завдяки замовленням "Запоріжсталі" виробництво рукавних фільтрів з іноземним кресленнями налагодили в Україні - на Бердичівському машинобудівному заводі "Прогрес" у Житомирській області. "За кресленнями та технологій було організовано локальне виробництво. Це дозволило скоротити терміни і вартість виробництва. Ми отримали локального виробника, який може швидко реагувати (на можливі проблеми з фільтрами. - "ДС"). Завдяки цьому проекту в Україні навчилися виробляти сучасні газоочисні системи", - підкреслив генеральний директор "Запоріжсталі" Ростислав Шурма.

Звичайно, мета реконструкції аглофабрики "Запоріжсталі" теж екологічна. Тим більше що до 2016 р. комбінат разом з іншими підприємствами підписав з муніципалітетом Меморандум про спільні дії у сфері поліпшення навколишнього середовища, яким передбачається скорочення шкідливих викидів в атмосферу і скидів у Дніпро, а також озеленення міста.

"У нас комплексна програма співпраці з містом. Комбінат виділяє десятки мільйонів гривень щороку на програму корпоративного соціального партнерства: від підтримки дитячого спорту до організації культурно-масових экомероприятий... Ми намагаємося давати приклад всім іншим. І коли місто вийшло з ініціативою (про меморандумі. - "ДС"), ми підписали його. Ми взяли на себе величезні зобов'язання, і 90% того, що було обіцяно комбінатом "Запоріжсталь", вже виконано. Потрібно, щоб і інші підприємства, а їх не одна сотня, теж поставилися відповідально і реально виконували зобов'язання", - сказав Шурма.

Додаткові плюси

При очевидній користь новітніх систем газоочистки для екології меткомбінати можуть отримати не лише іміджеві бонуси.

По-перше, пил, якою нові системи очищення уловлюють більше, повертається у виробництво - на спікання в агломерат. Приміром, на "Запоріжсталі" це 51-55 млн т пилу в рік. По-друге, меткомбінати скорочують ризики нарватися на високі штрафи, якщо держава раптом вирішить різко посилити норми викидів. І нарешті, із зменшенням виведення шкідливих речовин трохи скорочується екологічний податок за забруднення навколишнього середовища, який утримується, навіть якщо підприємство не перевищує норм. Втім, суми тут відносно невеликі. Для аглофабрики ММК ім. Ілліча це близько 34 млн грн в рік, а для "Запоріжсталі" - 76 млн грн.

Але в цілому позитивний вплив модернізації аглофабрик на навколишнє середовище важко переоцінити, тому що ніякими сумами не можна виміряти бажання людей жити в чистих містах і при цьому мати гідну роботу на великих промислових підприємствах.