Однозадачна махина. Як НБУ в гонитві за приємними цінами добиває економіку

Курс - наше все

Українська гривня продовжує зміцнюватися з часу введення карантину. Ще 30 березня офіційний курс національної валюти становив 28,18 грн/$, а за підсумками торгів на міжбанківському валютному ринку з 13 травня на 14 травня офіційний курс вже встановлений на позначці 26,69 грн/$.

Як свідчать дані міжбанківського валютного ринку, основна причина зміцнення нацвалюти - надлишок долара, який продовжує тиснути на курс. Наприклад, 12 травня на міжбанківський ринок вийшов НАК "Нафтогаз України" з пропозицією валюти в обсязі не менш ніж $500 млн. І хоча цю суму Нацбанк викупив, утримавши ринок від обвалу котирувань, але за підсумками торгового дня 12 травня він все ж дозволив офіційному курсу гривні зміцнитися з 26,82 до 26,79 грн/$.

Схожа ситуація повторилася і 13 травня - попит на валюту був нижчий за пропозицію, Нацбанк викуповував надлишок, утримуючи долар від просідання, але знову дозволив національній валюті зміцнитися з 26,79 до 26,69 грн/$.

Друга причина значного перевищення пропозиції валюти над попитом - скорочення імпорту товарів. Ще 10 березня торговий представник України Тарас Качка повідомив, що за підсумками першого кварталу цього року імпорт в Україну скоротився на 3,3% порівняно з першим кварталом 2019 р., а якщо порівнювати з четвертим кварталом — на 19,2%. "Це якась фантастична цифра", - здивувався він. Проте з середини березня в країні був введений карантин, і українська економіка була практично поставлена на паузу. І за підсумками року Україну очікує значне скорочення зовнішньої торгівлі. Зокрема, аналітичний відділ Альфа-Банку Україна спрогнозував, що цього року одним із важливих макроекономічних змін стане випереджаючий спад обсягів імпорту порівняно з експортом. Зокрема, це буде обумовлено стрімким зниженням цін на імпортовані енергоносії, вимушеним тимчасовим скороченням внутрішнього попиту на широкий асортимент товарів, що імпортувалися через карантинні обмеження, а також масовим скороченням туристичних подорожей. В результаті, як прогнозує банк, дефіцит торгівлі товарами та послугами у поточному році звузиться на третину (на $4 млрд) - до $8 млрд.

Однак скорочення чекає і український експорт. За результатами першого кварталу поточного року він зменшився лише на 0,1% порівняно з першим кварталом минулого року, але в порівнянні з четвертим кварталом - уже на 5,5%.

Саме вітчизняні експортери страждають від зміцненні гривні, адже їхні витрати в національній валюті, а доходи - в іноземній. Але, схоже, Національний банк це не особливо турбує.

Зміцнення гривні, яке ніяк не сприяє збільшенню українського експорту, саме і було однією з претензій, яку депутати Верховної Ради висловили голові НБУ Якову Смолію на засіданні парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики 7 травня, а також його звіту перед парламентом на позачерговому засіданні 13 травня.

Основний лейтмотив виступу Якова Смолія перед депутатами - Нацбанк підтримує економіку доступними фінансовими ресурсами, що допомогло подолати перші наслідки карантину і викликаного ним економічного спаду, а також заклало основи для відновлення економічного зростання.

При цьому Смолій неодноразово зазначав, що одна з основних заслуг Національного банку - утримання інфляції в коридорі 5+/-1%.

Дійсно, в Законі "Про Національний банк України" першочергове завдання центробанку - стабільність грошової одиниці України. Проте в законі позначені й інші завдання. За спадним ступенем важливості це стабільність фінансової системи і сприяння стійким темпам економічного зростання і підтримки економічної політики Кабміну.

Критика однозадачності

Якраз невиконання НБУ останньої задачі і було основною причиною для критики з боку представників фінансового комітету Ради. "Економіка в колапсі, і ви два роки тримали завищену облікову ставку, щоб тримати високу дохідність за ОВДП. Тим самим ви угробили український експорт, який за рахунок укріпленої гривні не отримав за минулий рік кілька десятків мільярдів гривень доходів", - заявив депутат Андрій Ніколаєнко.

Про небезпеку для українських експортерів від подальшого зміцнення гривні і попередив голова комітету Данило Гетманцев. Він зазначив, що гривня знову нижча 27 грн за долар і, можливо, Нацбанку варто збільшити викуп валюти, щоб уникнути проблеми, яку українська економіка мала минулого року. Гетманцев мав на увазі невиправдане, на його думку, зміцнення гривні у другій половині минулого року, що негативно позначилося не тільки на експортерах, але й на показниках доходів бюджету. Адже якщо курс національної валюти зростає, то обсяг доходів бюджету знижується.

Відхилення від надходжень до держбюджету від податкової і митниці, млрд грн

вересень жовтень листопад грудень січень лютий березень квітень -6,8 -8,2 -5,4 +14,1 -16,4 -3,8 -8,8 -16,4

Джерело: Держказначейство України

Однак Яків Смолій не бачить в цьому проблеми і не вважає, що Нацбанк повинен втручатися, впливаючи на курс гривні більше, ніж ввін це робить зараз. За його словами, НБУ зайнятий лише згладжуванням коливань курсу, викуповуючи надлишок пропозиції валюти.

Дефляційна пастка

Експерт у Growford Institute Олексій Кущ на своїй сторінці у Facebook зазначив, що хоча НБУ і пишається низькою інфляцією в розпал кризи, але це відносна стабільність на тлі померлої ділової активності. "Повільно, але впевнено регулятор заводить країну в дефляційну пастку, яка в Україні може розвинутися в класичний формат біфляції", - вважає експерт.

За його словами, в Україні сировинна модель економіки, зростання якої цілком і повністю перебуває під владою зовнішніх ринків. "Коли світові ціни на сировину йдуть вгору, рукотворна низька інфляція, по суті, є обмежувачем дефлятора ВВП. Для досягнення цільового показника потрібно "вбити" приміром 5-10% експорту. Зокрема, за допомогою ревальвації національної валюти", - сказав Кущ.

Водночас, коли настає криза і світові ціни на сировину падають, треба просто нічого не робити, нікому не допомагати і нікого не рятувати. Криза все зробить сама, прибивши інфляцію до мінімуму за рахунок удушення платоспроможного попиту.

За словами Олексія Куща, в основі цієї політики лежить відома модель Полака, аналітика МВФ для країн, що розвиваються. Модель, вирахувана ним чисто математично: потрібно обмежувати внутрішню емісію (стискати чисті внутрішні активи, у тому числі за допомогою гасіння кредитної активності банків) і нарощувати чисті валютні резерви за рахунок викупу валюти на міжбанку, встановлюючи їх незнижуваний рівень. "Усю ту гривню, що витрачена на викуп валюти, центральний банк забирає назад за допомогою монетарних інструментів, тих же депозитних сертифікатів. Не давши грошам навіть "переночувати" в реальному секторі", - зазначив експерт.

У структурі монетарної бази відбувається крен у бік чистих валютних ресурсів, а не внутрішніх, емісійних. В результаті - бідність населення і деградація економіки на тлі цінової стабільності і високого рівня резервів НБУ, які забезпечують виплату зовнішніх боргів і виведення капіталу з країни.

"Такі моделі призводять до тривалої економічної стагнації і долаються повним перезавантаженням монетарного блоку держави, якщо до того часу буде сенс щось перезавантажувати", - зазначив Олексій Кущ.