Податкова реформа Зеленського. Як Україна рятуватиме економіку під час війни
Верховна Рада послабила податки для бізнесу, але цього недостатньо, щоб рішуче перевести економіку на воєнні рейки
15 березня у зверненні до народу Володимир Зеленський розповів про податкову реформу під час воєнного стану. Серед перших кроків податок на прибуток та ПДВ замінять податком у 2% на оборот. Також запроваджується спрощений облік для малого бізнесу — для першої та другої групи ФОПів сплату єдиного податку зроблять добровільною.
"Тобто якщо зможете — платіть. Не можете — немає питань", — зазначив Зеленський.
Також бізнес дістане дерегуляцію. Для нього скасують усі перевірки, але працювати він має нормально, "в рамках українського закону", як сказав президент.
Ці ініціативи зроблено після заяв влади, що бізнес має повертатися до роботи там, де це можливо, і не йдуть бойові дії, щоб підтримувати українську економіку. Але чи допоможе податкова реформа?
Проблемний оборот
Для реалізації податкових послаблень було напрацьовано три законопроекти – №№7137, 7137-1, 7137-2. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, як повідомив його голова Данило Гетьманцев, за результатами свого засідання ухвалив рішення затвердити новий проект закону на базі зазначених документів. У ньому було враховано зазначені Зеленським ініціативи. Зокрема, можливість фізособам та підприємствам з оборотом до 10 млрд грн в рік сплачувати єдиний податок з обороту у 2% за правилами, встановленими для третьої групи платників єдиного податку, тобто зі звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів. ФОПи першої та другої груп сплачуватимуть єдиний податок добровільно. Цей закон 15 березня й ухвалила Верховна Рада 340 голосами. Важливо, що зазначені зміни, згідно із законом, запроваджуються з 1 квітня 2022 р. "до призупинення або скасування військового стану на території України". Таким чином, якщо вірити оптимістичним сценаріям щодо військових дій, нові податки діятимуть не дуже тривалий час.
В Україні вже давно виношували ідею замінити ПДВ та податок на прибуток на податок з обороту. Вона була суперечливою, оскільки так деяким бізнесам довелося б платити більше податків. Справа в тому, що при сплаті податку з обороту спостерігається каскадний ефект: що більше ланок від першого виробника до кінцевого покупця, то більшими будуть суми податкових відрахувань. Податковий тиск збільшується для бізнесу, де невисока додана вартість, наприклад, оптова торгівля.
"Є певний внутрішній механізм щодо отримання податкового кредиту, зменшення податкового зобов'язання тощо, — пояснює директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. — Як результат є певні проблеми з поданням податкової звітності, формуванням податкового кредиту, передоплатою податкових зобов'язань, що мають бути. Різний бізнес має різну рентабельність, різну додану вартість. Якийсь бізнес, наприклад продажу, має дуже низьку додану вартість, йому ця пропозиція може бути дуже невигідною. Це спричинить зростання цін. Інший бізнес, навпаки, матиме серйозну додану вартість і, як результат, у нього від цього буде виграш".
"Будь-який виробник, який продає товар у мережу типу АТБ або "Сільпо", заплатить свої 2% з обороту, — пише на своїй сторінці у Facebook економічний експерт Данило Монін. — А потім АТБ або "Сільпо" заплатить 20% з обороту, бо податкового кредиту в ланцюжку просто немає. Зате продаж на будь-який маленький магазин буде коштувати 2% з обороту в роздробі".
Експерт вважає, що великі торгові мережі платитимуть 20% тому, що не матимуть податкового кредиту. Він додав, що із запропонованими лімітами платників ПДВ залишиться, ймовірно, 50-100 із 200 тис. і "всі вони потраплять на 20% податку з обороту".
Мобілізувати економіку
Інші норми законопроекту не викликають у експертів такої настороженості. А документ містить, зокрема, такі позиції:
- визначення особливостей нарахування окремих податків та зборів в умовах воєнного стану, зокрема ЄСВ, плати за землю, екологічного податку;
- зменшення ПДВ до 7% та звільнення від акцизу на паливо;
- звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов'язань щодо споживчого кредиту;
- обмеження місячної винагороди держслужбовців 10 розмірами мінімальної заробітної плати;
- звільнення з оподаткування ПДФО допомоги постраждалим від військової агресії РФ.
Проте, на думку радника голови Експортно-кредитного агенства України Павла Вернівського, податкові послаблення — не головне під час війни. Необхідна переорієнтація економіки та бізнесу із мирного виробництва на військове.
"Потрібно розділити бізнес на критичні напрями, які необхідні, і якісь другорядні, які зараз не є життєво важливими, — каже експерт. — Ці другорядні можна використовувати, щоб перевести бізнес на виробництво продукції для оборонки. Ми зараз живемо не в дуже звичайний час, ми в стані війни. Щоб перемогти у цій війні, потрібно не тільки чекати на допомогу із Заходу, яка йде, але повільно. Нам потрібно максимально мобілізувати економіку, щоб працювали внутрішні можливості для перемоги".
Експерт зазначає, що потрібна активніша й сильніша позиція держави, яка має зрозуміти, які першочергові потреби для перемоги у війні, забезпечити держзамовлення, ресурси для виробництва, логістику.
"У нас існує сліпа віра, що невидима рука ринку направить наші ресурси в корисніше русло. Потрібна мобілізація економіки, щоб видима рука уряду направила, куди потрібно. Цим потрібно займатися. У США під час Другої світової війни було створено Раду з економічного планування. Вони займалися питанням, що потрібно виробляти і де дістати ресурси", — каже Павло Вернівський.
А Ілля Несходовський зазначає, що податкові послаблення можуть бути корисними для малого бізнесу, а ось у великого зовсім інші проблеми: "Питання економіки, питання релокації, фінансової підтримки, організації "зелених" коридорів, питання забезпечення логістики з погляду постачання сировини, реалізації продукції, створення відповідного попиту від держави на продукцію, яка може бути спрямована на передачу населенню або потреби армії тощо", — перераховує експерт.
"Самостійно податки не вирішують проблему воєнної економіки, — підкреслює Павло Вернівський. — Ці заходи призначені для того, щоб бізнес хоча б як мінімум не загнувся. Щоб він продовжував функціонувати, продовжував працювати. Це все добре, але не вирішує питання того, що бізнес працюватиме на обороноздатність нашої держави, хоча в принципі міг би. Деякі бізнеси могли б це робити досить ефективно".
Зазначимо, деякі податкові послаблення, прийняті Верховною Радою, можуть бути корисними й після закінчення воєнного стану. Очевидно, що бізнесу потрібне буде здорове податкове розвантаження, але це лише частина спільних заходів. Податкові послаблення мають працювати в комплексі політики держави щодо підтримки та пожвавлення економіки.