Облава через Кіпр. Навіщо Приватбанк подав ще один позов проти Коломойського
Новий позов
Позов був поданий до суду на Кіпрі, де, як вважає Приватбанк, Коломойський і Боголюбов реалізовували схеми, що мають ознаки шахрайства та відмивання грошей. Позов спрямований не тільки проти цих двох екс-власників, але також проти колишнього заступника голови правління банку Тимура Новікова (він володів 1,3625% акцій банку перед його націоналізацією) і двох кіпрських компаній - PrimeCap (Cyprus) Limited і Duxton Holdings Limited.
Приватбанк повідомив, що новий позов був вручений на Кіпрі 3 квітня після того, як суд видав судовий наказ компанії PrimeCap щодо збереження документів.
За даними Приватбанку, між 2013 і 2016 рр. за вказівкою колишніх власників банку та при сприянні інших відповідачів були проведені дві серії транзакцій, які передбачали виплату "величезних сум" компаніям, що належав і/або підконтрольні Коломойському і Боголюбову. Виплати були здійснені за кредитними договорами, які, на думку банку, були фіктивними і жоден з яких не був погашений.
Такі транзакції включали схему, за якою $2,34 млрд були спрямовані кіпрської компанії, пов'язаної з колишніми власниками банку (Duxton Holdings Limited), шляхом перерахування траншами по $30 млн впродовж чотирьох місяців у 2013 р.
Примітно, що ще рік тому про виведення колишніми власниками Приватбанку саме такої суми - $5,5 млрд - повідомляла некомерційна організація журналістів-розслідувачів "Центр дослідження корупції та організованої злочинності" (OCCRP), яка прийшла до таких висновків на підставі аудиту банку, проведеного детективним агентством Kroll.
Ми підемо іншим шляхом
Експерт у Growford Institute Олексій Кущ вважає, що "Приватбанк" відкрив новий юридичний фронт (після подачі позовів в США та Ізраїлі) після того, як йому не вдалося вирішити всі проблеми у Високому суді Лондона. Лондонський суд міг би дозволити Приватбанку почати процедури стягнення боргів з його колишніх власників, однак не прийняв потрібного Приватбанку рішення. "Проблема виникла, коли Лондонський суд забуксував - він призупинив розгляд цієї справи до тих пір, поки в Україні немає юридичної позиції з приводу тих чи інших юридичних фактів. Наприклад, в Україні немає жодного вступило в силу рішення суду про те, що колишні акціонери виводили капітал з банку, і рішення суду, яке б визначило перелік винних осіб і суму грошей, які були виведені. Україна в цьому плані не виконала своє домашнє завдання", - пояснив експерт.
Також Лондонський суд, за словами Олексія Куща, не взяв у розробку дані детективного агентства Kroll, оскільки не зміг дати оцінку, наскільки ті чи інші факти відповідають діловій практиці в Україні. "Є факти виведення грошей, але наскільки ці факти вписуються в общеделовую практику в Україні? Може бути, всі банки в Україні цим займаються?" - зазначив експерт.
Четвертий юридичний фронт
Тому Приватбанк змушений йти іншим шляхом - після подачі позову в Високий суд Лондона, який не дав банку то, що потрібно, а також не зумівши домогтися правди в українських судах, він змушений подавати позови в суди за кордоном.
Зокрема, 21 травня 2019 р. Приватбанк подав позов в Канцлерський суд штату Делавер (США) проти Коломойського, Боголюбова, а також трьох громадян США і 19 анонімних компаній. У цьому позові Приватбанк звинувачує колишніх власників у відмиванні $678 млн за наступною схемою: збір роздрібних депозитів в Україні, потім переказ грошей в філію Приватбанку на Кіпрі, після чого гроші вкладалися в нерухомість в Клівленді (Огайо), Гарварді (Іллінойс) і Далласі (Техас), а також в купівлю феросплавних компаній. У цьому позові, зокрема, йдеться, що відповідачі набули комерційної нерухомості в Клівленді на мільйони доларів і стали там найбільшими її власниками.
Також у грудні 2019 р. Приватбанк подав позов на $600 млн до Окружного суду Тель-Авіва проти Коломойського і Боголюбова, яких звинуватив у відмиванні грошей в особливо великих розмірах.
На думку Олексія Куща, позов на Кіпрі поданий тільки зараз ще й з причини певних закулісних ігор, пов'язаних із Приватбанком. "Ті, хто хоче посилити тиск на колишніх власників Приватбанку, діють поступально, не затискають всі гайки відразу, щоб не перекривати всі шляхи до пошуку оптимального рішення. Якщо закрутити всі гайки, то це може створити у акціонерів відчуття, що їх загнали в кут, а їх дії можуть бути набагато більш жорсткими, ніж у моделі пошуку взаємоприйнятного рішення. Тому тут є бажання не викладати відразу всі козирі на стіл, а поступово, у міру розвитку гри", - сказав експерт.
Тисячі правок
Тим часом прийняття у Верховній Раді спеціального закону, який повинен поставити заслін на шляху повернення Приватбанку його колишнім власникам, на якому наполягає Міжнародний валютний фонд, загрожує затягнутися. 30 березня парламент прийняв цей закон у першому читанні, а до другого читання небайдужими депутатами подано вже 13 тис. правок.
Така ж тактика була використана противниками прийняття закону про ринок землі у першому читанні законопроект був прийнятий ще 19 листопада 2019 р., але на розгляд поданих до нього 4 тис. правок у парламенту пішло 4,5 місяці.
Скільки часу піде на розгляд "антиколомойского" закону за повною процедурою або яку альтернативу законодавчого колапсу обере Банкова, залишається тільки гадати.
