На радість фальшивомонетникові. Як поліпшити п'ятисотку не тільки підписом Смолія

З 22 лютого 2019 р. в обіг надходять нові банкноти номіналом 500 грн. Від попередніх зразків їх відрізняє підпис "відповідальної особи"
Фото: flickr.com/NBU

Кожен хоче розписатися, але не кожен може

Кожен глава Нацбанку залишає свій слід в історії, навіть якщо він практично нічим не відзначиться на своєму посту. Відбувається це завдяки його автографу на банкнотах національної валюти. Будь-який українець може заглянути в свій гаманець і подивитися, чий підпис стоїть на тій чи іншій купюрі. У свій час - це були підписи в основному двох людей: Віктора Ющенка і Володимира Стельмаха. Але час йде, банкноти зношуються і з'являються автографи нових персонажів. Навіть Степан Кубів, який просидів у кріслі голови НБУ лічені місяці, встиг розписатися на купюрах номіналом 50 грн. І ось тепер в обіг надійдуть банкноти з підписом Якова Смолія.

Будь-яка подія, пов'язана з випуском банкнот гривні, - це не тільки рядовий інформаційний привід, але і чергова мотивація провести ребрендинг купюр, включаючи посилення їх захисту від підробок.

Фальшивомонетники. Частина перша

Почнемо з того, що гривня - одна з найменш підроблюваних у світі валют. Пов'язано це з тим, що в результаті глибокої девальвації в 2014-2016 роках її доларовий еквівалент скоротився більш ніж у три рази. При цьому вона зберегла достатньо високі стандарти якості, включаючи рівні захисту і технологію виготовлення банкнотного паперу. Технологічний комплекс нашого банкнотного двору дозволяє не тільки якісно виробляти купюри і карбувати монети, але і продавати банкнотний папір на експорт і навіть приймати замовлення на друкування іноземної валюти для тих країн, які таких виробничих можливостей не мають. В цих умовах підробляти гривню - досить непродуктивне заняття.

Таким чином, навіть не дивлячись на високу якість наших грошей, в останні роки гривня отримала додатковий і самий надійний рівень захисту під назвою "економічна недоцільність підробки". На ринку в основному ходили грубі форми підроблених банкнот, намальовані місцевими пікассо в надії на недосвідченого користувача, або на звичайну неуважність.

Але цей природний редут оборони гривні від підробок не міг існувати вічно. Життя налагоджується і, отже, з кожним роком у тіньових злочинних груп почала зростати і економічна мотивація з виробництва фальшивих банкнот.

2017-го на 1 млн штук справжніх купюр доводилося 3,6 штуки підроблених. Багато це чи мало? В ЄС за результатами аналогічного періоду даний показник склав 33 штуки фальшивих євро. Таким чином, в Україні ступінь проникнення підроблених грошей майже в десять разів нижче, ніж у країнах, що входять в європейський валютний союз.

Якщо продовжити тему з іноземною валютою, то, як показав аналіз виявлення фальшивих банкнот в Україні, 78% підробок - це долари США, 16% - євро і 6% рублі. У розрізі номіналів все досить очевидно: 94% фальшивих доларів припадає на 100-доларові купюри. Серед євро: номінал 200 одиниць - 40%, до 100 одиниць - 21% і в 50 одиниць - 29%. Серед російських рублів у фальшивомонетників у честі п'ятитисячні номінали (71%) і номінали в одну тисячу (21%).

Фальшивомонетники. Частина друга

Що стосується нашої національної валюти, то, загалом, кількість підроблених банкнот переважають купюри номіналом у 500 грн. На них припадає 61% всіх виявлених фальшивок. На другому місці - 100-гривневі (17%). На третьому - 50 грн (13%). Далі йдуть 200 грн (7%). Відповідно, на всі інші номінали припадають решта 2%.

Де ж виявляють підроблені гроші і які технології їх виробництва застосовуються в Україні? Велика частина (81%) виготовляється за допомогою сучасної копіювальної (лазерні принтери) і комп'ютерної техніки. На поліграфію припадає 19%. Це говорить про те, що більшість фальшивомонетників орієнтується на грубі форми підробок, які легко виявити при уважному розгляді. Як правило, фальшиві купюри вдається вилучати з допомогою торгових фільтрів: випадкові жертви обману намагаються розрахуватися ними в касах закладів швидкого харчування, супермаркетів та ін. У минулі роки шахраї знайшли пролом в програмному забезпеченні банківських терміналів та збували підробки з допомогою поповнення рахунку. Так, наприклад, дана технологія була застосована при введенні в термінал фальшивих пятигривневых купюр, які технологічне обладнання терміналів сприймало як справжні.

Велика частина підробок зараз успішно виявляється в системі автоматичного сортування купюр у відділеннях комерційних банків, де встановлені спеціальні скануючі пристрої.

У свій час існувала реальна загроза повені нашого готівкового грошового обігу підробленими купюрами, виробленими в ОРДЛО. Справа в тому, що в тому ж Донецьку залишилися високотехнологічні поліграфічні виробництва, які могли б на високому рівні проводити і підроблені банкноти. Крім того, в руки незаконних влади перейшло і управління НБУ в Донецькій області (зараз на його технічній базі створено місцевий "центральний банк"). На щастя, ця загроза не здійснилася. В іншому випадку Україні довелося б кардинально міняти засоби технічного захисту своєї валюти.

Справи нові, даремні

У 2015 р. в якості превентивної міри Нацбанк ввів в обіг нову банкноту номіналом 100 грн, а в 2016-му - 500 грн. При їх виготовленні були використані додаткові оптичні елементи: при зміні кута нахилу банкноти змінювалося напрямок руху фонового зображення (кінематичний ефект). Крім того, був введений і так званий ефект SPARK - переходу з одного кольору на інший (також при нахилі банкноти).

Як показала статистика НБУ, запровадження нових номіналів призвело до суперечливих результатів: якщо питома вага фальшивих стогривневых купюр скоротився, то номінал у 500 грн, як вказувалося раніше, став найпопулярнішою в Україні фальшивою купюрою. У цьому сенсі нова підпис голови НБУ на пятисотгривневой купюрі могла розглядатися як ще одна можливість не тільки для популяризації національних грошей, але і в якості реального приводу провести технічне посилення найціннішою купюри в ієрархії. Тим більше що останнє оновлення технічних засобів захисту було проведено в 2014 р., тобто вже п'ять років тому.

Що ж повинні були зробити в НБУ в день "автографсесії" на
пятисотках? Простір для фантазії тут величезний. Починаючи від вплетення в тканину купюри трипільського орнаменту з волокон конопель і закінчуючи новою цитатою Григорія Сковороди, наприклад такий: "Хочеш жити в ласощі? Не завидь ніде. Будь ситий малої частини, не убойся скрізь". Головне - привернути увагу суспільства до національної валюти і до Сковороди. І в кінцевому підсумку зміцнити престиж і гривні, і до нашої історії. У будь-якому випадку НБУ не має права на рутину і нудні презентації, які лише підкреслюють байдужість держави до долі національних грошей.

У свій час Сергія Тігіпка в бутність керівником НБУ критикували за особистий піар у контексті активної промоції нового дизайну національної валюти. Раніше для таких піар-акцій використовували будь-який привід. Тому в той час і народжувалися анекдоти з приводу "правильного" методу перевірки купюр: згортання банкноти в 50 грн вдвічі і удар кулаком по ній (на справжній банкноті окуляри Михайла Грушевського не повинні були "розбитися"). А зараз ні анекдотів, ні популярності гривні. Ось і виходить, що скромний відмова від реклами національних грошей насправді призводить до більш серйозних наслідків, ніж звичайні підробки, - байдужості людей до своєї національної валюти.