VIP-сервіс для олігархів. Чому інвестняні Зеленського не врятують економіку

Верховна Рада 17 грудня ухвалила в другому читанні і в остаточній редакції закон №3760 "Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями". Таким чином, парламент виконав ще одну обіцянку президента Володимира Зеленського — створити в Україні спеціальний інститут "інвестиційних нянь", покликаний залучати гроші на розвиток економіки.

Порівняно з проектом закону, який був поданий на перше читання, редакція документа сильно не змінилася. А побажання депутатів, висловлені під час розгляду в першому читанні, залишилися неврахованими. Тобто документ був ухвалений з усіма недоліками, закладеними в проект, і це загрожує його повністю знецінити.

Погана інструкція для інвестняні

Головне юридичне управління Верховної Ради в експертному висновку також акцентує, що недоліки, які містяться в початковій версії законопроекту, до другого читання так і не були виправлені.

Наприклад, йдеться про те, що передбачається надання бізнесу преференцій щодо несплати податків та зборів до бюджетів усіх рівнів, тоді як в підписаному в червні цього року меморандумі з МВФ Україна обіцяла, що не ухвалюватиме рішень щодо податків, які можуть нашкодити фіскальної стійкості. Це загрожує і порушенням принципів конкуренції — поруч з уже діючими підприємствам, які продовжать працювати на загальних умовах оподаткування, можуть відкриватися нові підприємства з таким самим видом діяльності, але мають значні податкові пільги.

При цьому законопроект передбачає, що податкові пільги для нового підприємства можуть діяти протягом 15 років. Це значно більший термін, ніж необхідно новому бізнесу, щоб "стати на ноги". Тому є всі шанси, що вже наявні підприємства або збанкрутують, не витримавши конкуренції, або перереєстровуються відповідно до цього закону і отримають суттєві податкові пільги.

Також юристи парламенту вказують, що законопроект передбачає надання переваг і привілеїв інвестору в отриманні в користування земельної ділянки у такий спосіб, що суперечить як Конституції, так і з Господарському кодексу.

Крім того, проект із залученням "інвестиційних нянь" можна буде реалізовувати в будь-якому регіоні України, хоч у центрі Києва, а це значить, що додаткової підтримки депресивні території, які потребують нових виробництв, можуть і не отримати.

Безладна підтримка

Але деякі важливі зміни до другого читання все-таки є. Депутати істотно розширили сфери діяльності, в яких можуть отримати підтримку нові проекти. Якщо під час подачі у Верховну Раду свого законопроекту Володимир Зеленський пропонував сконцентруватися на підтримці переробної промисловості, то до другого читання в нього також включили видобуток корисних копалин (крім вугілля, нафти і газу) з метою подальшої переробки.

"В результаті податкові пільги отримають гірничо-збагачувальні комбінати залізних, марганцевих і титанових руд, а всі приватні логістичні і митні склади, поштова та кур'єрська діяльність, курорти в країні, зокрема," Буковель ", додатково до податкових пільг отримають ще й державну підтримку у вигляді будівництва інфраструктури за рахунок бюджетних коштів. Всі прізвища таких "інвесторів" в цілому відомі. Для них епоха бідності точно закінчиться, чого, на жаль, не можна сказати про решту громадян ", — прокоментувала ці положення закону депутат Верховної Ради Ніна Южаніна на своїй сторінці в Facebook.

При цьому варто пам'ятати, що інтереси не кожного бізнесу збігаються з національними. Наприклад, підтримуючи видобувну промисловість, бізнес з невеликим переділом держава тільки погіршує перспективи свого довгострокового розвитку. Якщо ж ідеться справді про економічний розвиток — то потрібно надавати підтримку саме експортоорієнтованим підприємствам, що випускають продукцію з високою доданою вартістю.

Офшорні лазівки

Закон не встановлює і серйозних бар'єрів для отримання податкових пільг офшорними компаніями. Зокрема, він передбачає, що заявниками, які претендують на підтримку держави в реалізації проектів, можуть бути компанії, до 50% статутного капіталу яких належить іншим особам, зареєстрованим в країнах з офшорним статусом.

Робочі руки будуть без діла

Під час підготовки до другого читання президентського законопроекту депутати суттєво знизили і вимоги щодо створення нових робочих місць. Зокрема, якщо в першому варіанті законопроекту пропонувалося, що інвестор повинен створювати щороку не менш як 150 нових робочих місць, то до другого читання ця цифра зменшилася до 80 — причому протягом усього терміну реалізації проекту.

А з огляду на суттєві податкові пільги, які може отримати інвестор, середня заробітна плата співробітників в новому проекті повинна бути вищою за середню у такому ж виді діяльності в регіоні лишень на 15%, та й те — порівняно з попереднім календарним роком.

Інвестори нам не довіряють

Занепокоєння Володимира Зеленського з приводу залучення нових інвестицій в Україну було не випадковим — за даними статистики, протягом першого півріччя прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в Україну пішли в мінус (хоча це і пов'язано зі зміною методики оцінки, але все одно показує низький інтерес інвесторів). А індекс інвестпривабливості України, складений Європейською бізнес-асоціацією спільно з юридичною фірмою "Василь Кіcіль і Партнери" за результатами першого півріччя 2020 р. становив 2,5 з 5 — інвестори погіршили оцінку інвестклімату до рівня 2015 р.

Тому доводиться винаходити нові, нетрадиційні способи залучення вкладень. Як, наприклад, інститут інвестнянь.

Також Володимир Зеленський "навантажив" проблемою підвищення рівня інвестицій в Україну дипломатичний корпус. 17 грудня на пленарній сесії "Стратегічні пріоритети зовнішньої політики України" в рамках конференції керівників закордонних дипломатичних установ України, президент заявив, що залучення ПІІ в Україну, просування українського експорту і відстоювання інтересів вітчизняного бізнесу за кордоном — це основні завдання для послів України за кордоном в сфері економічної дипломатії. Більш того, Зеленський заявив, що від цих показників буде залежати, чи збережуть посли свої посади. І доручив міністру закордонних справ Дмитру Кулебі розробити і подати до Офісу президента модель оцінки ефективності послів за економічним напрямом.