Потрібно показувати податкової кубушку з доларами на квартиру

У наступному році в Україні буде запущена податкова амністія. Формального рішення поки немає, але є відповідний законопроект народного депутата від "Слуги народу", голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. А враховуючи, як бадьоро парламент надає статус законів ініціативам президента, можна не сумніватися, що вже з 1 січня всі охочі можуть почати сповідатися перед податковою. Головне питання, яке задають собі власники об'ємних криївок, - декларувати чи ні?

Податкова амністія повинна стати тією відправною точкою, після якої держава обіцяє перекрити кисень тим, хто живе на ліві заробітки. У тому числі і тим, чиї заробітки обчислюються мільйонами. Вже зараз у парламенті зареєстровано законопроект, що посилює контроль над операціями з офшорами. З наступного року наші фіскальні органи в онлайн-режимі зможуть моніторити дані про залишки на рахунках українців в швейцарських, австрійських, кіпрських, латвійських та інших світових банках. Оскільки з 2020 р. Україна повинна приєднатися до автоматичного обміну податковою інформацією за стандартами CRS. Вже зараз в рамках цієї податкової системи обмінюються інформацією 85 країн.

Не залишаться без уваги і ті, хто мав і більш скромні тіньові заробітки, наприклад, отримуючи високу зарплату "в конверті". Вже в найближчому майбутньому вони можуть перетворитися в сучасних Корейко: маючи значні заощадження, вже не зможуть витратити їх на дорогі покупки, не потрапивши під ковпак податківців. Оскільки влада вже пообіцяла після закінчення деклараційної кампанії ввести контроль витрат і доходів.

До слова, перші кроки на цьому шляху вже зроблені. І головний з них - прийняті законопроекти про загальну фіскалізації торгових операцій. Адже чек, який буде пробиватися за кожну покупку, може стати двосічною зброєю. Потенційно його можна буде використовувати не тільки для відстеження торговельних операцій, але і для контролю над витратами громадян. Для цього треба не так вже й багато - відповідна комп'ютерна програма і закріплене законом право профільних відомств збирати, аналізувати та використовувати інформацію. Щоб були підстави з'ясувати у громадянина, чому в його особистих фінансах не сходиться дебет з кредитом, іншими словами, як він примудряється витрачати більше, ніж офіційно заробляє.

Незабаром в країні може бути запущений масштабний обмін інформацією між різними відомствами для перевірки пенсій, субсидій, допомоги, пільг та інших соціальних виплат. Зараз відповідний законопроект оприлюднений на сайті Мінфіну для громадського обговорення. У пояснювальній записці до документа однією з причин впровадження обміну зазначеною інформацією називається "реалізація контролюючими органами заходів податкового контролю".

Але чи означає це, що відмовилися легалізувати свої кубушки зовсім не залишиться можливості в подальшому їх потрошити, не потрапивши в поле зору податкової? Звичайно ж, немає. Почнемо з того, що в законопроекті про податкову амністію автоматично вважаються задекларованими накопичення в розмірі 300 тис. грн. Наприклад, купуючи згодом квартиру або машину, можна буде пояснити, що назбирала потрібну суму у родичів і знайомих. Як варіант - оформити безпроцентну позику з володарем високих офіційних доходів. Формально гроші будуть позичені, а борг погашатиметься десятки років. Фактично дорога покупка буде сплачена за рахунок власних незадекларованих накопичень.

Вже зараз юристи готують подушку безпеки для наших дуже багатих співгромадян і пропонують варіанти, як не потрапити в дані автоматичного обміну інформацією. Точно так само будуть знайдені способи витратити незадекларовані мільйони на дорогі покупки в Україні. Наприклад, не виключено, що після закінчення деклараційної кампанії у нас з'являться компанії з офшорними корінням, які будуть купувати машини преміум-класу та передавати їх в оренду бажаючим. Так будуть завуальовані реальні придбання.

На офшорні компанії можна буде реєструвати та інше цінне майно. Адже незважаючи на посилюється контроль над офшорами у світі, схеми з їх участю будуть актуальні ще не один рік. Просто такі схеми будуть ставати складніше і дорожче.

У розвиток теми читайте інтерв'ю з керівником практики податкового права ЮК MORIS GROUP Василем Андрусяком.

Василь Андрусяк: Подана декларація може виявитися зібраним самим на себе компромат, який стане підставою для відкриття кримінальної справи

Пропонована державою податкова амністія дасть декларантам індульгенцію від кримінального переслідування за несплату податків. Але чи означає це, що ті, хто візьме участь у деклараційній кампанії, зможуть спати спокійно? Про те, з якими ризиками буде пов'язане рішення відбілити свої доходи, "ВД" розповів керівник практики податкового права ЮК MORIS GROUP Василь Андрусяк.

В законопроекті йдеться про те, що задекларувати своє майно, з якого раніше не були сплачені податки, можуть усі громадяни. Чітко прописані виключення - доходи від корупційної діяльності, торгівлі людьми, наркотиками. Але якщо говорити з чисто практичної точки зору, кого держава хоче бачити у числі декларантів?

- Коло таких людей досить широкий. Це стосується чиновників, які не задекларували доходи, отримані до або після перебування на державній службі. Це і співробітники компаній, що отримували високі зарплати в конвертах або взагалі працювали без офіційного оформлення, і підприємці, не платили податки, і особи, що провадять незалежну професійну діяльність - нотаріуси, адвокати, митці, лікарі. І, звичайно ж, наші заробітчани.

Подавати декларації повинні будуть всі поголовно, хто працював за кордоном?

- Якщо людина був офіційно працевлаштований, то проблем ніяких немає. Податкова амністія - це для тих, хто отримував доходи неофіційно.

Виходячи з положень законопроекту, права на податкову амністію позбавляються фізичні особи-підприємці, які занижували дохід від підприємницької діяльності в поданих податкових деклараціях. Тобто якщо приватник зовсім нічого не платив, легалізуватися можна, а якщо платив, але не всі, ні?

- При бажанні ті, хто занижував дохід, можуть показати приховані прибутки від оподаткування. Адже законопроект не зобов'язує вказувати джерело такого доходу. І якщо людина хоче стати кришталево чесним перед державою, може доплатити. Просто в цьому випадку логіка законодавця була в тому, щоб не змушувати повторно платити податки з тих доходів, які вже були зазначені у раніше поданій звітності.

Формально корупціонери, ті, хто нажив статки на хабарах, не можуть брати участь у деклараційній кампанії. Але відсутність зобов'язання розкривати джерела доходу може зіграти їм на руку. Тим більше що самі декларанти будуть вказувати і період отримання необлікованих доходів. Як податкова зможе перевірити, куплений цей будинок або дорога машина на хабарі або ж на гроші від підприємницької діяльності, коли декларанту було дозволено вести бізнес?

- Ніяк. Особливо якщо мова йде про готівки. І це дуже велика проблема, яку законопроект не вирішує. Наприклад, ті ж депутати минулих скликань, що не потрапили в Раду, колишні чиновники можуть спокійно відкрити Фопи. За діючими правилами при доході до 1 млн грн можна не використовувати касовий апарат. Тобто в кінці року такий новоспечений підприємець може сміливо повідомляти податковій, що отримав 999 тис. доходу готівкою за надання консультаційних послуг.

Як можна перевірити, що ці гроші - не хабар, отриманий раніше, яка зараз банально відбілюється? Аж ніяк. Або інший варіант: гроші можуть просто закидати самому собі на рахунок через термінал. Виглядати це буде як оплата за надані послуги, а насправді - відбілювання корупційних грошей.

І тут багато залежить від того, яку політику буде проводити держава стосовно учасників деклараційної кампанії - стане в'їдливо копати чи ні.

Тобто декларація все ж може виявитися зібраним самим на себе компромат, який стане підставою для відкриття кримінальної справи?

- Цілком. Адже кримінальну справу можна відкрити за якою завгодно статті і почати копати. Причому компромат можна збирати, залучаючи самого декларанта. Законопроект дозволяє податковим органам після подачі декларації запитувати додаткову інформацію (обмежень немає), запрошувати декларанта для пояснень. І громадянин зобов'язаний прийти, і не просто в податкову інспекцію, а в інспекцію за місцем податкової адреси. В іншому випадку (якщо декларант двічі не з'явиться на виклик) зазначена в декларації інформація буде вважатися недостовірною. Відповідно, на декларанта не будуть поширюватися гарантії непереслідування за несплату податків. Це вже створює ризики. Адже у нас часто-густо випадки, коли людина прописана в одному місці, а проживає в іншому.

Але навіть якщо людина живе за місцем прописки, це не гарантує, що запрошення від податкової дійде до адресата. І ось що в підсумку виходить: людина дійсно хоче легалізувати свої активи, все розкрив, все показав, а йому банально не дійшло поштове відправлення або сусід взяв і розписався за нього, як це часто буває. І все - фіскали можуть сміливо відкривати справу за ухилення від сплати податків.

Ну, таке, напевно, може бути лише в поодиноких випадках...

- Таке може траплятися часто-густо. Ось, приміром, податок на землю. Фізособи його не розраховують самостійно, сума до сплати має зазначатися в ППРке (податковому повідомленні-рішенні. - "ВД"). Але замість цього інформацію про суму податку, наприклад, прибивають на дверях сільради. Тому що місцева податкова не має грошей на марки. Часто така інформація втрачається, виникає податковий борг. У нас було кілька клієнтів, зареєстрованих платниками єдиного податку. І вони позбулися свого статусу саме таким чином. Тому що однією з підстав анулювання свідоцтва є наявність податкового боргу протягом двох податкових періодів. Тоді, крім самого боргу, вже доводиться платити прибутковий податок за ставкою 19,5% замість 5% єдиного.

Разом з декларацією необхідно буде подати документи, що підтверджують вартість задекларованих активів. Якщо таких документів немає, декларант замовляє і самостійно оплачує оцінку. Але і податкова має право перевірити достовірність оцінки і самостійно оцінити вартість активів. Хто в цьому випадку буде платити оцінювачу за роботу? Наскільки адекватною буде така оцінка?

- Законопроект не дає відповіді на всі ці питання. Вказується лише, що декларант повинен сплатити податок (5% від незадекларованих доходів - вартості активів, які були придбані на ліві заробітки, і з грошових коштів, розміщених в українському банку на термін не менше року; 10% - якщо гроші будуть залишені під матрацом або в іноземному банку; 2,5% - з коштів, вкладених в ОВДП. - "ВД"). База оподаткування визначається декларантом самостійно. Та базою оподаткування повинна стати вартість майна на момент отримання.

Але, по‑перше, не факт, що документи, що підтверджують вартість активів, отриманих рік, два чи десять років тому, збереглися. По-друге, незрозуміло, як зараз можна оцінити, скільки коштував актив раніше? У будь-якому разі оцінка буде проведена на поточний момент. А як бути, якщо, скажімо, людина провів капітальний ремонт купленого будинку? Адже в цьому випадку теперішня його вартість може бути значно вище початкової. І чи справедливо буде, якщо декларанта змусити платити податок виходячи з такої оцінки?

В принципі оцінка - річ досить суб'єктивна і може не враховувати всіх нюансів. Просто приклад: дві однакові квартири - одна порожня, у другій прописана купа народу, квартира знаходиться в заставі і люди відмовляються добровільно покидати її. Обидві квартири будуть оцінені однаково, оскільки оцінюється стан майна. Чи варті ці квартири реально однаково?

Але все це можна вважати необхідним злом. Адже як інакше можна визначити податкову базу?

Чи є ризик, що оцінка, проведена з ініціативи податкової, буде спеціально завищуватися, щоб змусити людину заплатити більше?

- Ми і зараз часто стикаємося з випадками спотворення вартості. Якщо кілька років тому, коли не потрібно було реєструвати оцінку, вартість могла істотно занижуватися, то зараз вона часто вище, ніж реальна ринкова ціна. Є загальні критерії, наприклад, скільки коштує квадратний метр в тому чи іншому районі. І виходячи з цього практично без відхилень встановлюється вартість. Виходить, що "вбита" хрущовка і квартира в новому будинку поруч однакової площі будуть коштувати приблизно однаково. Але пропонувати механізм, який одномоментно вирішив би всі ці проблеми, точно не можна.

Чи є ризики для представників великого бізнесу, що оприлюднена в декларації інформація в кінцевому підсумку буде використана державою проти них?

- З одного боку, законопроект прямо встановлює, що вся інформація спеціального декларування, а також отримана в рамках її перевірки, є конфіденційною. На неї також не можна посилатися в рамках будь-яких виробництв. Тобто інформація з декларацій не буде доказовою базою.

Але підставою для проведення податкової перевірки (не в рамках спеціального декларування) може бути наявність даних про порушення. Штучно створити такі дані дуже легко. Контролюючі органи і зараз цим зловживають. Так що переслідувати за несплату податків декларанта, звичайно, не будуть. Але за іншими статтями - цілком може бути (корупційні статті, наприклад, зловживання службовим становищем тощо). І такі виробництва можуть перетворитися на справжні переслідування.

Другий момент - сам підхід до багатих людей. Наприклад, не так давно президент анонсував необхідність відновлення Донбасу і нарізав завдання для наших олігархів. Відсунемо бік патріотичні й інші почуття. З юридичної точки зору це означає, що держава без яких би то не було правових підстав говорить багатим людям, куди і скільки вони повинні вкладати своїх коштів. Не підсилить декларування ось цього ризику? Фінансування інфраструктурних проектів може цілком стати своєрідним відкупом від кримінального переслідування. І це все дуже серйозно стримує багатих людей від того, щоб зараз повертати гроші в країну і декларувати їх.

Розмовляла Катерина Андрєєва