Рябікін на митниці. Навіщо Зе-влада четвертий раз за рік тасує кадрову колоду

Новий митар

Отже, новим керівником Державної митної служби став Павло Рябікін, людина не з середовища митарів, він до останнього часу був генеральним директором Міжнародного аеропорту "Бориспіль". Це вже четвертий керівник відомства за останній рік. У липні минулого року головним митником був призначений Максим Нефьодов, але його звільнили в квітні 2020-го. Відставку в березні ініціював тодішній міністр фінансів Ігор Уманський, який теж незабаром позбувся посади. А Сергій Марченко, який очолив міністерство, згодом пояснив, що Нефьодов був звільнений за те, що на митниці "були проблеми і вони не вирішувалися". Втім, на думку Уманського, це були більш конкретні проблеми — недоотримання по 10 млрд грн в місяць.

Після Нефьодова до серпня цього року Державну митну службу очолював Ігор Муратов, а після нього в.о. керівника відомства був Андрій Павловський.

Зрозуміло, що кадрова чехарда тільки посилює проблеми в Держмитжслужбі — її продовжують стрясати корупційні скандали. Наприклад, найсвіжіший: керівник Одеської митниці Денис Пудрик був звільнений лише через два місяці роботи, центральним офісом виявлені численні випадки заниження вартості імпортованих товарів, а це призводило до зниження надходжень до бюджету. При цьому від митниці в цьому році уряд очікує виконання і перевиконання плану з надходжень до бюджету.

За що братися в першу чергу

Коло першочергових завдань для Рябікіна вже окреслено — Сергій Марченко заявив, що від нього очікують виконання планів по доходах і продовження трансформації митниці в сучасну, прозору, ефективну сервісну службу європейського зразка. Що характерно, всього цього вимагають дуже скоро. "Завдання нового керівника — показати результати в найкоротші терміни, з урахуванням того, що всі процеси вже запущені — перш за все, трансформація митниці в єдину юрособу і атестація митників", — зазначив Марченко.

Однак чи зможе показати високий клас в роботі колишній глава головного аеропорту країни?

Дуже сумнівно, вважає експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич. За його словами, кадрова чехарда на митниці відбувається при кожному президентові, після того як проблема контрабанди переходить в публічну площину. І тоді кожен президент діє за принципом короткого планування: давайте поміняємо керівника митниці і доб'ємося швидкої перемоги. "Таке рішення подобається виборцю, але не приносить швидких результатів", — констатував експерт.

Він пояснив це тим, що далеко не у всіх контрабандних схемах винна безпосередньо сама митниця, і привів три порушення, для усунення яких потрібна злагоджена робота не тільки митниці, а всього державного апарату.

Дірки в митному паркані

Перша схема — імпорт продукції в Україну через митні склади за кордоном: партії товарів накопичуються в Польщі чи Естонії, і при продажу в Україні через інтернет-магазин, наприклад телефону, його просто пересилають в Україну поштою. "Посилка йде від фізособи — фізособі. І митниця тут ні до чого", — зазначив Тишкевич.

Друга схема — перерваний транзит, або схема "втрати" товару. Фура з продукцією в'їжджає в Україну, але по дорозі через країну частина товару "втрачається". Після виявлення пропажі товару, який насправді був вивантажений і відправлений в торговельну мережу, на винуватця накладається штраф максимум в 17 тис. грн, тоді як вартість "загубленого" — набагато вище. За словами Ігоря Тишкевича, "загублений" товар можна відстежити, для чого достатньо інтегрувати між собою ваговий контроль транспорту на кордоні, а також всередині країни, який проводить "Укртрансбезпека". "Для належного контролю потрібно, щоб бази даних митниці та "Укртрансбезпек "були уніфіковані і інтегровані", — пояснив експерт.

Третя схема — "піджаки". Якщо порівнювати дані про імпорт товарів з Польщі в Україну, то дані української митниці — на $1 млрд нижче. Працює це так: українець купує партію товару в Польщі і при в'їзді в Україну, щоб не платити податків при ввезенні товару, бере додаткових пасажирів, щоб вага ввезеного не перевищувала норми, дозволеної для безмитного ввезення в розрахунку на одну особу. Таку схему легко відстежити — при купівлі товару в Польщі українець бере спеціальний персоніфікований чек, що дозволяє йому отримати відшкодування ПДВ на польській митниці. Тому такого "імпортера" досить легко знайти в Україні, потрібно лише запросити інформацію про одержувачів чеків у польської сторони. "Але така схема існує вже 18 років", — відзначає Ігор Тишкевич.

Швидко не чекайте

Швидких результатів в боротьбі з контрабандою домогтися буде дуже складно. За словами Ігоря Тишкевича, контрабанда — це не тільки кримінальне, а й соціальне явище. У прикордонних областях України легально працює лише 20% працездатного населення, і це не тільки наслідки трудової міграції, а й того, що частина населення заробляє собі на життя на контрабанді або продажі такого товару. Але якщо почати перекривати людям ці схеми "доходу", вони відразу ж почнуть палити шини, тому що це — єдине джерело доходів для їх сімей, ділиться результатами опитувань жителів прикордонних областей Ігор Тишкевич. "Якщо не буде альтернативної роботи, контрабанда буде процвітати і далі, і заміною одного керівника Митної служби цю проблему не вирішити. Це питання державної політики та прогнозування на багато років. А президент хоче швидких результатів", — сказав експерт.

Щоб вирішити проблему з контрабандою, держполітику в цій області потрібно планувати не на кілька місяців, а на багато років вперед. "Щоб, наприклад, вирішити проблему" піджаків", потрібно кілька років", — вважає експерт.

Крім того, для вирішення проблем на митниці потрібно залучати і інші держоргани або навіть гілки влади. Наприклад, за минулий рік сума штрафів, які були накладені за "втрату" транзитних товарів, менше, ніж сума скасованих в судах штрафів за ці ж порушення. Суди не тільки скасували торішні штрафи, а й штрафи за попередні роки.

Крапля меду в бочці дьогтю

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає, що Нефьодову на посаді керівника цього відомства дісталося завдання формування нової структури митниці, реєстрація нової єдиної юрособи, підготовка та затвердження документів для її роботи, а також призначення нових керівників і формування нової структури відомства. "Ця робота почалася, і той час, коли Нефьодов був на чолі, було витрачено на цю роботу. Результати були вражаючими, але вони були. За деякими напрямками були непогані результати, наприклад, що стосується контрабанди телефонів і побутової техніки — її кількість знизилася", — сказав він.

Контроль, але не повний

За словами Ігоря Тишкевича, в пунктах пропуску почали встановлювати сканери, але вони поки не скрізь і до того ж не об'єднані в єдину систему, яка б дозволяла краще контролювати переміщення товарів через кордон. Також, за словами експерта, був посилений внутрішній контроль в пунктах пропуску (поставлено відеоспостереження), а на початку цього року були розпочаті переговори з державами-партнерами про верифікації даних і електронних декларацій. Останнє дозволить боротися з такими схемами, коли з України по документам виїжджають дрова, а в Польщу в'їжджає ліс, або з Польщі виїжджає одяг під брендом Prada, а в Україну заїжджає секонд-хенд.

Реформи грузнуть в бюрократії

Ілля Несходовський зазначив, що в кінці минулого року були прийняті два важливих для реформування митної сфери закони — один стосується транзиту вантажів, другий — створення інституту авторизованих економічних операторів, який дозволить знизити перевірки на митниці компаній з хорошою репутацією. Але розробка нормативних документів, які дозволять цим законам запрацювати, йде дуже повільно.

Тому, на думку експерта, якщо прибрати всі об'єктивні чинники, які негативно вплинули на роботу митниці (наприклад, зміна курсу гривні дуже підірвала виконання завдань по надходженню до бюджету), то істотних змін за останній рік в цьому відомстві так і не відбулося.

Тут слід нагадати, що дійсно, за підрахунками Міністерства фінансів України за 2019 р. і I квартал 2020 р. надходження митних платежів до бюджету були на 76 млрд грн ($2,76 млрд) менше, ніж закладалося в плани. А вже влітку надходження від митниці почали рости (разом з курсом гривні): в червні — 26,8 млрд грн, в липні — 31,3 млрд грн, в серпні — 32,8 млрд грн. У вересні ще більше — 33,15 млрд грн.

Павло Рябікін: що далі

Можливо, історія підказує невтішний результат. Наприклад, Ігор Тишкевич впевнений, що якщо від Павла Рябікіна вимагатимуть дуже швидких результативних реформ, то через три місяці у нас знову буде новий керівник митниці...