Новий суперцикл зростання. Скільки Україна заробить на зерні і металі

2020 р. з його коронакризою не став фатальним для економіки України завдяки т. зв. "Сировинним ножицям". Цей вислів означає, що важливий для нас імпорт (енергетичний — нафта, газ, вугілля) дешевшали, тоді як наш сировинний експорт (агропродукція, метал, руда), навпаки, дорожчали. Але чи буде ситуація настільки ж сприятлива в новому році?

Ринкам сировини обіцяно зростання

Видання Bloomberg проаналізувало звіт інвестиційного банку JPMorgan Chase. Його аналітики вважають, що на сировинних ринках почався новий суперцикл зростання. Причому довгострокового, оскільки учасники ринку роблять ставку на сильне відновлення економіки після пандемії.

"Ми вважаємо, що почався новий цикл зростання цін на сировинні товари, і зокрема цикл підвищення цін на нафту", — наголошується в звіті JPMorgan. За прогнозами банку, в IV кварталі 2021 року вартість нафти Brent може піднятися до $68 за барель.

Однак якраз з нафтою все не дуже добре: в JP Morgan Chase вказують на триваючу боротьбу зі зміною клімату, яка може привести до обмеження видобутку нафти. Але одночасно — підвищити попит на метали, необхідні для створення інфраструктури поновлюваних джерел енергії та виробництва акумуляторів і електромобілів.

Проте загальне зростання цін на різноманітну сировину стане наслідком відновлення економіки після пандемії, а також стимулюючих програм урядів різних країн: пряме стимулювання в розвинених економіках і дуже м'якої монетарна політика у всіх інших.

Отже, мова йде про різке зростання цін насамперед на сільськогосподарську продукцію, а також на метали і на нафту. Орієнтуючись саме на ці сегменти, в JPMorgan Chase вважають, що на ринку сировинних товарів почався новий суперцикл зростання багаторічних прибутків (тільки для нафти "багаторічним" він, швидше за все, не стане).

Також Bloomberg цитує аналітиків JPMorgan на чолі з Марко Колановічем, на думку яких "довгостроковий бум в сировинному комплексі представляється можливим, оскільки Уолл-Стріт робить ставку на сильне відновлення економіки після пандемії і хеджирует інфляцію".

Видання, в свою чергу, нагадує, що за останні 100 років було чотири подібних суперцикла. Останній з них (він був пов'язаний з бурхливим зростанням китайської економіки) почався в 1996-му, його пік після 12 років зростання припав на 2008 рік, а завершення — на 2013-й.

Також Bloomberg зазначає, що JPMorgan Chase не самотній у своїх прогнозах. Аналогічного зростання цін на товарному ринку очікують також аналітики Goldman Sachs Group, Bank of America і Ospraie Management.

Дуже схожий прогноз видав також Deutsche Industriebank (IKB), аналітики якого впевнені, що світ увійшов в епоху тотального дефіциту сировини і комплектуючих, який став наслідком пандемії і карантинних заходів. Згідно з їх розрахунками, світові ціни на сировину вже в січні нинішнього року зросли приблизно на 10,5%. У найбільшому дефіциті — напівпровідники, сталь, мідь і перевалочні потужності. Але не тільки: у всіх галузях і регіонах компанії стикаються зі зростанням цін на сировину, напівфабрикати і послуги, які до пандемії були в надлишку.

Також в дослідженні IKB йдеться, що в минулі роки європейська сталеливарна промисловість була в кризі через надлишок виробничих потужностей у світі і посилення конкуренції. Але тепер ситуація змінилася: ціни на сталь вийшли на багаторічні максимуми через дефіцит пропозиції. Причина: скорочення виробничих потужностей під час карантину.

Тепер виробники будуть надолужувати згаяне, що також спричинить (точніше, вже спричинило) зростання цін на руду. У Європейській асоціації виробників сталі Eurofer прогнозують, що видимий попит на сталь в ЄС і Великобританії за підсумками 2021 р. досягне 152 млн т, що на 13,3% більше, ніж в минулому, хоча все ж на 2 млн т менше результату 2019-го.

Експорт України: агропродукція

Тут можна сказати просто: нам одночасно пощастило і не пощастило. Пощастило — в тому плані, що ціни на світових ринках продовольства ростуть і будуть рости далі. Не пощастило — бо 2019-2020 рр. були сухими, через що вітчизняні аграрії недорахувалися значної частки врожаю.

Втім, судячи з нинішньої зими, тепер волога в грунті буде, так що все повинно бути в порядку і з озимими, і з більш пізнім урожаєм. А це дозволяє розраховувати на хороші врожаї і на хороші експортні продажі в маркетинговому сезоні-2021/2022, тобто починаючи з осені.

Ну а хороший попит гарантований. Нідерландський міжнародний банк Rabobank, що спеціалізується на АПК, опублікував своє щорічне дослідження глобальних сільськогосподарських ринків. Його головний посил: ринки агропродукції починають 2021 року з високих цін і ряду факторів, які можуть призвести до подальшого зростання цих цін.

За прогнозами банку, наслідки пандемії Covid-19, в результаті якої країни по всьому світу накопичують товари, поряд з очікуваними неврожаями, створять тривалий період дорожнечі сільськогосподарських товарів. Rabobank бачить сильний потенціал росту в сої, кукурудзі та пшениці, а також в інших агротоваров.

Зокрема, ціна на пшеницю досягла найвищого показника з 2014 р, але, хоча в сезоні 2020/21 її запаси збільшилися, це компенсується зростанням світового попиту, викликаним пандемією. У свою чергу, ціни на сою сильно знизилися в 2020 р після двох років надлишкової пропозиції, викликаної торговельною війною між США і Китаєм. Тепер ціни зросли до чотирирічного максимуму після прийняття Китаєм програми імпорту.

На думку засновника агрохолдингу Ukrlandfarming Олега Бахматюка, на початку 2021 року ми побачимо зростання цін на зернові і сою. "Я думаю, що кукурудза буде дорожчати. І тут ключова позиція Китаю. Аналогічно він буде поповнювати і держрезерви по сої... Плюс у них величезні запаси долара, який буде знецінюватися в наступні 3-4 роки. Вони захочуть цей долар отоварити в сировину і поставити на склад кукурудзу, пшеницю, сою, що буде впливати на світові ринки мінімум два наступні роки ", — зазначив Бахматюк в своєму коментарі виданню AgroPolit.com.

Поки Мінекономрозвитку очікує загальне виробництво зернових і зернобобових в 2020/2021 маркетинговому році на рівні 65,5 млн т, з одночасним падінням експорту на 20,5%. Зокрема, експорт зернових очікується в обсязі 45,4 млн т, що на 20,5% менше, ніж у минулому маркетинговому році. Експорт пшениці скоротиться на 14,6% — до 17,5 млн т, кукурудзи — на 22,4%, до 23,5 млн т, ячменю на 23,8% — до 3,82 млн т.

Ось тільки незрозуміло, наскільки падіння обсягів експорту виявиться компенсовано зростанням цін на сільгосппродукцію. Нагадаємо, що за підсумками 2019/20 маркетингового року Україна продала на зовнішніх ринках зерна на $ 9,6 млрд, що стало другим в світі показником після США.

Експорт України: метал

Тут оцінки перспектив українського експорту в 2021-м дуже різняться. Як пише головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко, до кінця року котирування сталевого прокату можуть знизитися на 30% від поточного рівня. На його думку, потенціал пропозиції в ЄС повністю відновиться вже в I кварталі поточного року — запланований запуск доменних печей потужністю 8 млн т і 2,5 млн т електропечей.

Тобто дисбаланс попиту і пропозиції в найближчі два-три місяці буде усунутий. Той самий дисбаланс, який в кінці 2020 го дозволив добре заробити українським металургам. Експерт наводить цифри: попит в ЄС починаючи з вересня повністю відновився до рівнів 2019 р. Відвантаження плоского прокату сервісними центрами у вересні показували зростання на 3,3% рік до року, а в листопаді — на 8,8%. Попередньо, за підсумками IV кварталу 2020 році споживання сталі в ЄС зросла на 8,8%.

При цьому в дослідженні GMK Center "Прогноз виробництва сталі в Україні в 2021 г." йдеться, що він в нинішньому році може вирости на 5,7% — саме завдяки зростанню експорту. Говорячи про потенціал виробництва сталі в Україні, експерти радять орієнтуватися на рівень завантаження грудня 2020 — січні 2021 року як максимально досяжний протягом усього 2021-го. Це означає 21,8 млн т сталі на рік.

У свою чергу заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Олександр Романишин прогнозує пожвавлення експорту продукції металургії. З одного боку, на тлі відновлення позитивної динаміки на світових ринках і зростання обсягів виробництва металургійної продукції в Україні, а з іншого — на тлі наявності переваг (кваліфікованої робочої сили, власних природних ресурсів і вигідною логістики). При цьому частково компенсувати втрати, які більшість підприємств понесли в 2020 р, вийде в 2021-м з подальшим збереженням помірного зростання 2022-2023 рр., вважає заступник міністра.

Нарешті, про те, що зростання цін на металопродукцію в останні місяці цілком обгрунтоване і триватиме, говорить директор департаменту продажів "АрселорМіттал Кривий Ріг" Євген Чумаченко. На його думку, уряди низки великих держав надрукували багато грошей для підтримки економік. Ці гроші інвестуються в інфраструктурні проекти, що, в свою чергу, забезпечує досить велике споживання металопрокату.

У 2019 році, за даними Держстату, Україна експортувала 39,9 млн т залізної руди і концентрату на $3,4 млрд. За 2020 й, за попередніми оцінками, результат виявиться на 15-20% нижче, а ось 2021-й цілком може перевершити результат позаминулого року.

Що стосується продукції металургійної промисловості, то в 2019-му її було експортовано на $10,3 млрд. У 2020-му, знову ж таки, за оцінками Мінекономіки, ми побачимо падіння обсягів експорту на 14,8%, або $1,4 млрд (точних цифр ще немає). Але в 2021-му — зростання, можливо навіть до показників 2019-го.

Поки, як бачимо, кон'юнктура зовнішньої торгівлі складається для України непогано: зростання цін на агропродукцію і метали, очікування гарного врожаю в майбутньому сезоні. Але поставити хрест на райдужних очікуваннях може занадто інтенсивне зростання цін на нафту і газ. Прогнозувати тут складно, залишається чекати і займатися імпортозаміщенням в енергетиці.