Новий рік скасовується. Чи ризикнуть Зеленський зі Шмигалем влаштувати повний локдаун

За інформацією джерел "ДС" в уряді, там розглядаються плани ввести в країні повний локдаун (тотальний карантин, як навесні) на три тижні — якраз на період новорічних свят. Поки розглядається варіант — з 25 грудня і плюс два перші тижні 2021 р.

Логіка Кабміну зрозуміла: це період неформальних канікул, коли економіка в цілому сильно зменшує оберти. У цей період по ній меншого удару завдасть, зокрема, припинення транспортного сполучення як мінімум всередині міст. Таким локдауном і пов'язаним з ним обмеженням спілкування людей на свята (не буде святкових натовпів тих, хто гуляє, корпоративів в ресторанах, шкільних ранків і т. ін.) планується збити хвилю заражень Covid-19.

Втім, ризики тут теж очевидні. По-перше, якось не віриться, що люди спокійно сприймуть той факт, що їх на Новий рік і Різдво замкнуть по домівках, по суті — позбавлять свят. Тобто людський вимір карантину, здається, в уряді прорахували погано.

Це на початку весни люди щиро боялися "нового, невідомого" вірусу. А сьогодні, коли всі вже звикли до статистики (яка, втім, куди страшніше, ніж в той період), коли бізнес відчув збитки, карантинні обмеження іноді виливаються в крайні форми заперечення. І якщо маски люди ще носять (неохоче і з масою конфліктів), антисептиками худо-бідно користуються, то у що виллється "скасування" всіма улюблених новорічних свят — передбачити складно.

Величезні втрати

За інформацією джерел "ДС", в Кабміні планують направити на компенсації втрат бізнесу близько 70 млрд грн. Чи вдасться знайти такі гроші — найважливіше питання, яке ми розглянемо нижче. А для початку цілком логічно припустити, що реальні втрати виявляться ще більшими. Але про які цифри мова?

За оцінками продовольчого рітейлу, на період з 25 грудня по 7 січня припадає від 9% до 14% усієї виручки, одержуваної за рік. (Але зрозуміло, що саме цей сектор менше постраждає від заборони святкувань.) Представники громадського харчування оцінили свої доходи (включаючи вуличну торгівлю готовою їжею, напоями та напівфабрикатами) в 15% річної виручки.

Непродовольчий роздріб, за оцінками його ж фахівців, в ході різдвяних розпродажів отримує більше 17% всього грошового потоку в річному вимірі. Однак там не змогли якось оцінити втрати в разі введення "новорічного локдауну". Причина — дуже сильно виросли в цьому році обсяги продажів через інтернет. Дарувати подарунки один одному люди все одно будуть, так що нерозпродане через магазини, цілком ймовірно, вийде хоча б частково компенсувати онлайн-продажами. Але стане зрозуміло — вдалося чи ні — тільки десь 14 січня, і то попередньо.

Складніше сказати, який удар буде завдано по ВВП України. За даними статистичного відомства, в II кварталі цього року — саме тоді, коли припав удар тотального карантину — ВВП нашої країни втратив 9,9%. Просте математичне зіставлення показує, що в разі новорічного карантину втратимо 2-3%. Правда, потрібно зробити поправки на "природне" уповільнення реального сектору і на втрачений прибуток споживчого сектору.

Що стосується транспорту, то за перший місяць весняного карантину українці значно скоротили свої пересування. Водії — до 58%, пішоходи до 46%. Очевидно, що подібне скорочення ми побачимо і в разі введення новорічного локдауну. Швидше за все, таким самим буде падіння доходів транспортної галузі — приблизно в два рази.

Також за місяць весняного карантину на дві третини скоротилася кількість реєстрованих ФОПів (з 6 тис. до 2 тис.) — це важливий показник активності малого бізнесу. Тепер, звичайно, багато хто вже адаптувався до карантинних реалій, але й зараз можемо побачити двократне падіння.

У будь-якому випадку економіка України отримає черговий сильний удар. Ми бачимо, що влада вперто шукає таку форму карантину, яка б не "вбивала" бізнес — і карантин вихідного дня став саме такою спробою. Але в нашій ситуації вічної кризи подібного рецепта не існує в природі.

Примарні компенсації

Втім, в уряді розуміють, що прояви невдоволення з боку бізнесу будуть дуже сильними — куди сильніше, ніж, скажімо, реакція на "карантин вихідного дня", буквально в багнети сприйнятий цілим рядом бізнесів. Тому Кабмін, як згадувалося, заздалегідь закладає своєрідні заспокійливі заходи у вигляді 70 млрд грн, які планується витратити на компенсацію втрат бізнесу. Правда, не зовсім зрозуміло, звідки взяти ці гроші. Ніби як планується обговорити це питання з МВФ.

Однак тут поки немає ніякої конкретики. Нагадаємо, що днями Володимир Зеленський провів телефонну розмову з директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою. В ході розмови він розповів, що наша країна вже виконала "всі структурні маяки" для перегляду програми співпраці з МВФ. Крісталіна Георгієва після розмови із Зеленським написала у себе в Twitter: "Конструктивна телефонна розмова з президентом України Зеленським щодо реалізації програми МВФ, незалежності центрального банку і зусиль по боротьбі з корупцією. Перегляду програми має передувати повне взаєморозуміння в кроках". У перекладі з дипломатичної мови це означає: "До кінця цього року Україна не отримає грошей від МВФ. А там видно буде — в залежності від того, чим завершиться криза навколо КСУ".

Теоретично допомогти бізнесу можна було б за рахунок емісії гривні. Але в НБУ вже натякнули, що друкувати гроші і послаблювати гривню заради зменшення втрат від карантину — не мають наміру. Директор департаменту відкритих ринків Національного банку України Олексій Лупін 18 листопада на XIX щорічному форумі фінансових директорів заявив, що немає причин в разі введення урядом повторного локдауну очікувати різкої девальвації гривні, як це сталося в березні. "Ми не очікуємо повторення березневих подій на валютному ринку, тому що в березні це було щось нове, була паніка по всьому світу, і ніхто не розумів, що робити", — сказав він.

Також і глава НБУ Кирило Шевченко заявив, що Нацбанк не збирається друкувати гроші заради фінансування дефіциту бюджету. Він попутно нагадав, що фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісії заборонено законом про НБУ. І до речі, нагадаємо, що дефіцит бюджету на наступний рік попередньо запланований на рівні 270 млрд грн...

Виходить, взяти грошей все ж таки ніде. Вводити тотальний карантин на самий "хлібний" для споживчого сектору період року і не компенсувати втрати — нарватися на ризики громадянської непокори. Не вводити карантин — отримати позамежні цифри захворюваності на коронавірус. Як уряд вийде з цієї ситуації — складно навіть припустити.