Новий доларовий мільярдер з України. Хто такий Влад Яценко

Що таке Revolut

Британський фінтех-стартап Revolut в ході чергового раунду інвестицій залучив $800 млн — і тепер його оцінка становить $33 млрд. Тобто Revolut — найдорожчий фінтех-стартап Великобританії і один з найдорожчих в світі. У числі інвесторів останнього раунду — такі структури, як Vision Fund 2 (венчурний фонд японського SoftBank) і хедж-фонд Tiger Global Management. У порівнянні з минулим роком оцінка Revolut підскочила в 6 разів, що, на думку Bloomberg, відображає високий попит інвесторів на фінтех-сектор.

Сьогодні у компанії — приблизно 16 млн клієнтів-фізосіб і понад 500 тис. підприємств; в місяць проводиться понад 150 млн транзакцій.

Revolut позиціонує себе як "необанк" — популярна зараз концепція, яка, як правило, означає IT-компанію, що надає ті ж послуги, що і традиційні банки, але не має власної банківської ліцензії. Revolut надає такі послуги, як відкриття та ведення рахунку, міжнародні грошові перекази, операції з криптовалютою, кешбек, трейдинг, продаж страховок, кредити особисті і для бізнесу і т.д. Всі операції проводяться в однойменному додатку на смартфоні.

Одна з головних ринкових переваг Revolut — та, що компанія не стягує комісію при обміні валют: кожна людина, що користується її послугами, отримує мультивалютну дебетову карту (валюти змінюються одна на іншу за міжбанківським курсом). Однак насправді безкоштовний варіант обслуговування — з обмеженим функціоналом. Наприклад, є ліміт на зняття готівки. Якщо він перевищений, компанія візьме комісію. Для клієнтів, яким потрібно більше можливостей, є платні тарифи.

Крім цього, компанія надає послуги для бізнес-клієнтів, з них також щомісяця знімається абонплата. А після запуску трейдингу Revolut почала брати комісію з брокерського рахунку. Також в 2018 р. вона однією з перших на ринку випустила дебетову карту з кешбеком в криптовалюті. Можливість торгувати цифровими активами з'явилася у всіх клієнтів платформи навесні 2020-го, і за криптовалютні угоди необанк також стягує свій відсоток.

Отримати карту Revolut можна практично в будь-якій точці світу — за умови, що у клієнта є громадянство або хоча б робоча віза однієї з держав, де Revolut офіційно працює. Україна в число цих країн поки що не входить, але, судячи з усього, скоро це зміниться. З кінця травня нинішнього року Revolut активно набирає команду в Києві, відкривши 18 вакансій.

Успіхи і невдачі

Російський фінансист і бізнесмен Микола Сторонський задумав створити Revolut в 2014 р., спочатку — як сервіс з мультивалютною банківською картою, яка дозволяла б конвертувати валюту в подорожах за вигідним курсом. Він же сам і став першим інвестором: вклав близько 300 тис. фунтів стерлінгів власних накопичень.

Практично відразу, через пару місяців, Сторонський запросив в проєкт колишнього розробника Deutsche Bank, українця Влада Яценка, який став технічним директором і отримав 20%-у частку в Revolut. Сам Сторонський залишив собі 80%.

Проєкт розвивався дуже швидко, регулярно отримуючи багатомільйонні інвестиції. Так, в лютому 2020-го Revolut залучив $500 млн при оцінці всього бізнесу в $5,5 млрд. Раунд інвестування очолив фонд Technology Crossover Ventures, який раніше вклав кошти в Netflix, Spotify, Airbnb. До цього найдорожчим фінтех-стартапом в Європі вважався шведський Klarna, який в серпні 2019-го був оцінений в ті ж $5,5 млрд.

Досі головна ринкова перевага Revolut — можливість конвертувати гроші з однієї валюти в іншу по близькому до біржового курсу (валют є більш 140) і робити транскордонні перекази з мінімальною комісією. У Revolut є ліцензія спеціалізованого банку, видана Європейським центральним банком (ЄЦБ), і ліцензія емітента електронних грошей в Литві. Revolut як європейський необанк набагато молодше і гнучкіше старих закостенілих європейських банків, тому його сервіс для Європи на перших порах давав wow-ефект — що сприяло швидкому зростанню.

Revolut в Європі особливо до вподоби мігрантами: людина працює, наприклад, у Великій Британії (де вона не може відкрити рахунок в звичайному банку, тому що для цього потрібно громадянство) або в Німеччині (де будь-які відносини з банком — це довго і вимагає безлічі паперів) і відправляє частину заробленого рідним в одну з країн Східної Європи. У такій ситуації сервіс Сторонського і Яценка виявляється просто незамінним.

Втім, шлях до успіху не був безхмарним.

Проблем у швидкозростаючої компанії теж вистачало, дуже важкими виявилися 2019 і 2020 рр. Спершу причиною скандалів стала своєрідна корпоративна культура: в Revolut все засновано на трудоголізмі і повній віддачі, за що співробітники часто критикують компанію. Сторонський і Яценко дійсно вважають, що створити великий продукт, працюючи з 9 до 17, не вдасться — тому вони і наймають тих, хто готовий викладатися і працювати по 10-12 годин.

Також швидке зростання кількості клієнтів без їх належної перевірки привело до того, що комплаєнс-служба компанії почала заморожувати перекази, які вважала підозрілими. На що був вал повідомлень в соцмережах про те, що у клієнтів блокуються рахунки без пояснення причин. Користувачі скаржилися, що навіть докладні пояснення і передача компанії всіх необхідних документів не допомагали домогтися відповіді і розблокувати рахунок. Проблеми вирішувалися по кілька місяців, а іноді не вирішувалися зовсім — Revolut просто блокував клієнта і закривав всі його рахунки, що також спричинило безліч негативних публікацій у західних ЗМІ.

Нарешті, за 2020 р. операційні збитки Revolut виросли удвічі, до $278 млн. Офіційно причинами називали пандемію і складність найму нових співробітників. Що звучить дивно: інші фінтех-компанії зі схожою моделлю сервісів — такі, як Robinhood, — навпаки, дуже виросли саме завдяки пандемії і пов'язаним з нею карантином. З іншого боку, компанія багато заробляла завдяки мультивалютним карткам для туристів, а в пандемію подорожі різко стали неактуальні.

Але до початку 2021-го необанк Revolut подолав поточні труднощі і продовжив зростання. Основним джерелом його доходу досі залишаються interchange-комісії, які банк продавця виплачує емітенту карти. Преміум-акаунти на другому місці в структурі доходів, на третьому — комісії за трейдинг (біржовий і криптовалютний).

Дивовижна історія Влада Яценка

37-річний український програміст Влад Яценко швидко увійшов в число мільярдерів завдяки бурхливому зростанню стартапу Revolut. Хоча, справедливості заради, треба сказати, що це "паперові мільярди": якщо завтра з Revolut щось станеться (скажімо, руйнівний судовий позов або штраф від регулятора) і його оцінка знизиться, то і нинішніх $1,3 млрд у Яценка вже не буде.

Влад Яценко народився в НДР, де служив його батько, кадровий військовий. Після розпаду СРСР сім'я переїхала в місто Южне під Одесою. У 2000-му Влад вступив на факультет комп'ютерних наук в Чорноморському національному університеті імені Петра Могили в Миколаєві. Закінчивши в 2006 р. університет з червоним дипломом, Влад відразу емігрував. (Тепер він каже, що з Україною його пов'язує тільки місце народження, а себе він вважає британцем.)

Спершу Яценко був програмістом в краківському офісі польської фірми Comarch, в 2010-му переїхав до Лондона працювати в банку UBS, а потім — перейшов в Credit Suisse, де і познайомився з Миколою Сторонським. До речі, до цього Влад Яценко намагався запустити власний стартап — сервіс для IT-рекрутингу — але не вийшло, проєкт "не злетів".

У Revolut Яценко як технічний директор керує командою з понад 500 програмістів і інших "технарів", але не займається питаннями власне фінансового бізнесу. (Всього у компанії близько 2500 співробітників.)

У квітні 2018-го Revolut залучив $250 млн інвестицій від венчурного фонду DST Global російського мільярдера Юрія Мільнера. А після того як в 2020-му згаданий пул інвесторів, очолюваний TCV, вклав в компанію ще $500 млн і оцінка Revolut зросла до $6 млрд, капітал співзасновників був "розмитий": частка Яценка знизилася спершу до 5%, потім до 3,97%, а потім до нинішніх 3,87%... Проте навіть менша частка в компанії — при поточній її оцінці в $33 млрд — дозволяє підприємцю увійти в топ-10 найбагатших українців за версією українського Forbes. Тут важливо відзначити, що його сфера діяльності кардинально відрізняється від інтересів інших найбагатших людей України, не кажучи вже про те, що він ніяк не впливає на владу (як мінімум українську), не вимагає для себе рент і преференцій. Можна було б навіть сказати, що це свіжа кров на олімпі українського бізнесу. Засмучує тільки одне, що Яценко, як згадувалося, вважає себе британцем...