Валерій Майборода: Настала нова ера кредитування українського бізнесу

"ДС" Валерій, як би ви коротко пояснили людині, який чує про Німецько-Український фонд вперше, що це за організація і які в неї цілі?

В. М. Німецько-Український фонд - це неприбуткова фінансова організація, яка була створена в 1996 році в рамках програми уряду Німеччини "Трансформ". Ця програма передбачала допомогу перехід від планово-адміністративної на ринкову економіку. Приміром, у Європі, на відміну від України, переважно використовується трирівнева банківська система: є центральний банк, є банк розвитку і є комерційні банки. На жаль, в Україні цього другого рівня - банку розвитку - не існує. Такі установи успішно діють по всьому світу, пом'якшуючи вплив зміни економічних циклів. Завдання банку розвитку - в моменти підйому або спаду діяти аціклічно. І НУФ був створений з метою виконувати роль такого ось установи - сприяти розвитку підприємництва в Україні шляхом надання місцевим банкам доступного фінансового ресурсу для малого і середнього бізнесу (МСБ).

Найбільш успішно фонд виконує цю місію і сьогодні. Наприклад, процентна ставка НУФ, під яку він кредитує банки-партнери в рамках своїх програм, значно нижче облікової ставки, яку Нацбанк збільшив для стримування інфляції. Мета такого підходу - забезпечити доступність кредитних ресурсів у періоди дорогих грошей, для того щоб підтримувати економічний розвиток.

"ДС" Розкажіть детальніше про критерії вибору українських компаній. Як відбувається відбір?

В. М. Вся комунікація відбувається між підприємцями та банками-партнерами. Базові умови описані на нашому офіційному сайті, деталі розповідають консультанти банку. Після ознайомлення з ними можна сміливо йти в будь-який банк, який співпрацює з фондом у межах його програм, і оформляти заявку на отримання кредиту.

Одержувача коштів вибирає банк, а ми контролюємо цей процес. Спочатку був попередній контроль, але після того, як наші партнери вникли в технологію, заради скорочення тимчасових витрат на погодження ми перейшли до пост-оцінці: періодично перевіряємо списки позичальників, які отримали кредит у рамках нашої спільної програми. Перевіряємо, наскільки підприємство відповідає критеріям відбору. Зараз цей показник сягає 100%, співробітники банків добре навчені.

"ДС" Поки що все так казково: є потреба у МСБ і є можливість цю потребу задовольнити. А чи є довгострокові плани розвитку бізнесу в країні?

В. М. Основним джерелом коштів для фонду є уряд Німеччини, який надає нам ресурс через банк розвитку KfW. Нещодавно ми отримали 10 млн євро, ще 7 млн євро скоро отримаємо на реалізацію проектів підвищення енергоефективності МСБ. Хоча для масштабів України це дуже мало. Наприклад, маленька Вірменія щороку приваблює від KfW ресурс на суму 40 млн євро - в цій країні на рівні влади вирішено питання хеджування валютних ризиків. Там через центральний банк запущений механізм хеджування іноземної валюти, завдяки чому в країну вдалося залучити значні кошти від міжнародних фінансових організацій. А місцеві підприємці отримують довгострокові кредити без валютних ризиків. Ми намагаємося впровадити в Україні таку ж модель. Це буде сприяти збільшенню можливостей для кредитування МСБ. Сьогодні банківський сектор значною мірою скутий по даному напрямку. Просто немає довгострокових гривневих ресурсів.

"ДС" Але адже це передбачає наявність окремого фінансової установи. Я так розумію, що в перспективі акценти діяльності фонду зміняться.

В. М. Достатньо взяти будь-яку успішну країну Європи, і там одним з основних факторів успіху однозначно було існування свого банку або агентства з розвитку, надає підприємцям доступний довгостроковий фінансовий ресурс, кредитні гарантії, а також комплекс консультаційної підтримки. Мені б хотілося, щоб НУФ розвивався за таким же сценарієм. Ще у 1996 році угоду між KfW і Нацбанком щодо надання Україні гранту передбачало його трансформацію в фонд за участю Нацбанку і Мінфіну. Цей перший крок був реалізований. А ось наступний запланований етап - перетворення фонду в капітал місцевого агентства з розвитку МСБ - поки не втілений у життя.

Зараз в рамках стратегії ми розширюємо кількість наших кредиторів. Зовсім нещодавно погодили звернення до уряду Японії. Там є свій банк розвитку, який працює з місцевими та зарубіжними підприємствами. Є свої агентства розвитку. І ми хочемо почати з ними співпрацю. У них така зацікавленість теж є. Тому сподіваємося, що зможемо залучити нових кредиторів або навіть нових акціонерів Німецько-Українського фонду. Ми зацікавлені в розширенні та залучення нових партнерів до своєї діяльності.

Для хеджування валютних ризиків ми змогли залучити ресурси з ЄС в рамках ініціативи EU4Business через KfW. Крім того, ми активно працюємо з місцевими органами влади та Міністерством економічного розвитку і торгівлі. У минулому році була прийнята Стратегія розвитку МСБ до 2020 року, в рамках якої ми виступаємо одним з виконавців в плані спрощення доступу МСБ до фінансування.

Поки уряд країни не було чіткого розуміння того, що така установа, як агентство з розвитку МСБ, Україні необхідно. Я сподіваюся, що в світлі криз останніх років це розуміння установа з'явиться і буде створено.

"ДС" Розкажіть, як ви очолили НУФ. Які нововведення набули чинності з тих пір?

В. М. Фонд я очолив наприкінці 2016 року. Хоча наша спільна історія почалася набагато раніше - ще в 2001 році, коли я працював у Нацбанку. Тема підтримки МСБ дуже цікавила мене, і у 2002 році я поїхав стажуватися в банки розвитку Німеччини KfW і Deutsche Ausgleichsbank.

Коли випала можливість стати на чолі фонду, я захотів реалізувати всі задумки, які у мене виникли після уважного вивчення інфраструктури підтримки МСБ в Німеччині. Всі мої ново-введення стосуються того досвіду, який я отримав під час стажування.

НУФ працює понад 20 років, але в попередні роки він більше фокусувався на рефінансування банків під проекти підприємців. На рівень МСБ на той момент фонд не готовий був переходити. Нова команда на чолі зі мною дотримується іншої політики: ми повинні бути впізнавані в середовищі українських підприємців, адже від них повинен виходити попит на наші програми. Саме для них ми і працюємо в країні і саме тому проводимо широку комунікаційну політику, одним із ключових елементів якої є щорічні фінансові ярмарки для МСП.

Я дотримуюся політики абсолютної прозорості у всіх комунікаціях. Підприємець повинен розуміти, що, хоч ми і є практично державною структурою (в числі наших співзасновників Мінфін, Нацбанк, німецький банк розвитку KfW), отримати фінансову підтримку від нас цілком реально і просто. Тому ми плануємо лише розширювати свою комунікаційну стратегію.

Також НУФ розпочав співпрацю з профільними міністерствами, органами місцевої влади, міжнародними проектами, спрямованими на розвиток МСБ з метою побудови національної системи підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва. Такий підхід повністю відповідає стратегічній меті НУФ, а також нашому слогану - "Об'єднання заради розвитку".

"ДС" Валерій, зараз ви виконуючий обов'язки голови фонду. Як ви бачите спільне з НУФ майбутнє через 10 років?

В. М. Мені б хотілося через 10 років бачити себе разом з НУФ, а ще краще - з агентством розвитку, яке з'явиться на його основі. Я думаю, що є всі підстави для оптимізму і у нас все вийде. Дійти навіть до етапу фонду було непросто, але тепер це реальність, і ми можемо рухатися далі, підкорювати нові горизонти.

Вся справа в тому, що будь-яка країна, яка прагне до інтеграції з Європою, повинна виконувати ряд вимог і стандартів. Акт малого бізнесу - це свого роду теж стандарт, який описує, як країна, що прагне в Європу, повинна обходитися і піклуватися про своєму малому і середньому бізнесі, щоб забезпечити необхідний рівень економічного розвитку. Серед інших вимог уряд країни має забезпечувати рівний та прозорий доступ МСБ до фінансування через агентства з розвитку. Тому, враховуючи націленість України на інтеграцію з Європейським Союзом, створення доступних умов фінансування МСБ є істотною вимогою, яке необхідно буде виконувати.

Читайте також: ТОП-20 ВПЛИВОВИХ ФІНАНСИСТІВ УКРАЇНИ