RAB-тарифи на радість Ахметову і Коломойському. Чому зростання цін відчують всі

Обленерго дали RAB-тарифи

Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) на засіданні 9 грудня встановила для 25 обленерго тарифи на послуги з розподілу електроенергії, які базуються на новій методиці — так званому RAB-стимулюванні.

Також НКРЕКП прийняла рішення, що для двох обленерго — Луганське енергетичне об'єднання і "Полтаваобленерго" і ще для п'яти енергопостачальних компаній тарифи поки будуть встановлюватися за старою методикою "витрати +", але пізніше їх також можуть перевести на RAB-тарифи.

Робота по переведенню енергопостачальних компаній на нову методику тарифоутворення ведеться вже давно, ще з 2013 р. А перші спроби прийняти нові тарифи були зроблені ще в 2017 р.

Як встановлюються тарифи для обленерго зараз

За старою системою тарифоутворення, яка називається "витрати +", тарифи встановлювалися за наступним принципом: обленерго подавали в НКРЕКП обгрунтування всіх витрат, які необхідні компаніям на виконання їх функцій, і до них додавали певний відсоток рентабельності. Однак регулятор міг порахувати, що деякі витрати необґрунтовані і не враховувати їх в тарифі. Тому щоб заробити побільше грошей, обленерго були зацікавлені роздути витратні статті якомога більше, з урахуванням того, що частину з них зріжуть. У той же час такі компанії не були зацікавлені в тому, щоб знизити втрати електроенергії в мережах, адже якщо вони скоротяться, то зменшиться і надходження грошей.

Як працюють RAB-тарифи

Система RAB-тарифів передбачає, що обленерго отримують певну норму прибутку на вартість активів. Активи можуть бути "старі" — тобто ті, які вже є у компанії: електромережі, трансформаторні підстанції і все інше. А можуть бути і "нові" — це ті активи, які компанія буде створювати — прокладати нові лінії, встановлювати нові трансформатори і т.д. Норма прибутку буде встановлюватися окремо для старих і для нових активів.

В кінці серпня НКРЕКП встановила норми прибутковості на стару базу активів в розмірі 3%, на нову — 16,74%. Це означає, що якщо у будь-якого обленерго на сьогодні на балансі стоїть майна і активів, образно кажучи, на 100 млн грн, то в рік воно буде отримувати з ринку на ці старі активи 3 млн грн. А ось якщо обленерго побудує нову лінію електропередач і замінить трансформатори на 100 млн грн, то воно буде отримувати в рік на ці нові активи 16,74 млн грн. Друга цифра доходів явно більше, але ж обленерго потрібно буде ще вкласти в будівництво цих мереж власні кошти і тільки потім відбивати гроші. Тоді як процентна ставка на старі активи дозволяє отримувати гроші за те, що у обленерго вже є, незалежно від термінів їх створення.

Однак ставки прибутковості в 3% і 16,74% стали своєрідним компромісним варіантом. Адже останні кілька років між обленерго та регулятором йшла своєрідна війна — енергопостачальні компанії хотіли отримувати якомога вищу норму прибутку на активи, при цьому — навіть на старі, які були створені багато років тому і які вже давно "відбили" вкладені в них гроші. Вираз "відбили вкладені гроші" слід розуміти так: в процесі експлуатації обленерго приватний бізнес, який придбав їх в процесі приватизації, вже давно окупив кошти, витрачені на їх придбання у держави.

На скільки зростуть тарифи обленерго

Нова система тарифоутворення передбачає істотне підвищення розцінок. Розглянемо поки тарифи для промислових підприємств, які розподіляються по класах: перший — промпідприємства, які приєднані до мережі напругою 27,5 кВ і вище, другий — до 27,5 кВ.

Наприклад, якщо сьогодні тариф на передачу і розподіл електроенергії у "Вінницяобленерго" становить 146,59 грн за 1 МВт-год (для першого класу споживачів) і 898,7 грн (для другого класу споживачів), то RAB-тарифи будуть відповідно 173,33 і 1209,36 грн за 1 МВт-год. Підвищення складе, таким чином, для підприємств першого класу напруги — 18,2% і для підприємств другого класу — 34,5%.

Ще один приклад тарифів — по Києву: для "ДТЕК "Київські електромережі" сьогодні він становить 68,24 грн за 1 МВт-год (для першого класу споживачів) і 285,84 грн (для другого класу). Після введення RAB-тарифів вартість розподілу електроенергії виросте до 86,09 грн і 384 грн відповідно. Підвищення, таким чином, склало 26,15% для підприємств за першим класом напруги і 34,6% — за другим.

В цілому підвищення тарифів за першим класом споживачів очікується в залежності від обленерго від 5% до 47%, за другим класом — від 24,7% до 101,7%.

Те, що промислових споживачів очікує збільшення цін на послуги обленерго після введення RAB-тарифів, було зрозуміло давно: ще в середині жовтня член НКРЕКП Ольга Бабій заявляла, що для промисловості тарифи виростуть в середньому на 25%.

Точні цифри будуть відомі трохи пізніше — їх повинна опублікувати НКРЕКП. Наведені вище показники взяті з проєкту постанови НКРЕКП, який подавався до засідання комісії на 9 грудня. Але зміна кінцевих сум в порівнянні з проєктними, швидше за все, не буде значним.

Весна покаже: RAB-тарифи відчують всі

Звичайним українцям не варто зітхати з полегшенням, дізнавшись, що підвищення цін на передачу і розподіл електроенергії торкнеться тільки промислових споживачів. Адже це призведе до збільшення витрат на виробництво, а значить, підштовхне вгору ціни на споживчі товари (і послуги). Тільки для населення буде невелика відстрочка: зазвичай підвищення цін для промисловості трансформується в прискорення споживчої інфляції через два-чотири місяці.

Хто виграє від RAB-тарифів

Основними бенефіціарами нинішнього рішення будуть власники обленерго, перш за все власник ДТЕК Ринат Ахметов, а також Костянтин Григоришин, в портфелі якого є енергорозподіляючі компанії. Не залишаться ображеними і Ігор Коломойський з Геннадієм Боголюбовим, яким належать міноритарні частки в кількох обленерго.

При цьому слід зазначити один важливий момент — уже після затвердження НКРЕКП в серпні цього року ставок прибутковості на старі активи в розмірі 3% в ДТЕК заявили, що цього недостатньо і відсоток повинен бути вище. І Міністерство енергетики, ставши на сторону холдингу, навіть пропонувало переглянути ставку, підвищивши її до 6%. Однак за розрахунками НКРЕКП це означало б, що споживачі повинні будуть заплатити обленерго додатково 10 млрд грн на рік. У підсумку — перемогла позиція НКРЕКП.

Але і 3% прибутковості на старі активи, як виявилося, — зручна для обленерго цифра. Всі вони, включаючи навіть тих, хто критикував 3%-ний показник, подали в НКРЕКП заявки на встановлення RAB-тарифів.

Однак як довго триватиме цей період 3%-ної ставки прибутковості на старі активи — незрозуміло. Поки що вона встановлена строком на 3 роки. Якщо ж власники забезпечать собі потужне лобі в НКРЕКП і уряді, ставки можуть і підвищити.