Як Україна годує арабів горіхами, а європейців - полуницею (ІНФОГРАФІКА)

Незалежно від варварського способу вирощування культур, екстенсивних методів ведення сільського господарства і загального занепаду в економіці підприємці, завдяки родючому українського чорнозему, знаходять нішеві ринки і активно в них розвиваються. Про те, наскільки вигідно вирощувати нішеві культури і які перспективи розвитку галузі, дізнавалася "ДС".

Золотий горішок

Найпопулярнішим горіхом в агробізнесі України став грецький, також вирощують фундук і мигдаль, але в значно менших обсягах. Як повідомляє заступник міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофимцева, ми зайняли перше місце в Європі за експортом волоського горіха. Всього експорт горіхів з України склав 40 тис. тонн і приніс $79,28 млн. Проте їх виробництво роздроблене між дрібними та середніми виробниками, а для ефективного експорту потрібно створювати кооперативи і кластери. "На сьогоднішній день в Україні висаджено понад 5 тис. гектарів волоського горіха і 600 гектарів фундука, про мигдаль точно сказати не зможу. У планах на цей рік висадити ще 1,5 тис. гектарів волоського горіха, 800 фундука і близько 40 гектарів мигдалю", - розповідає Олександр Дубовицький, аграрій і приватний підприємець.

Також Україна входить в топ-5 країн світу з виробництва волоського горіха, поступаючись США, Китаю, Чилі та Мексиці. "У минулому році Україна зібрала врожай у розмірі 110 тис. тонн волоського горіха, але з-за весняних заморозків дерева постраждали, я думаю, як мінімум на третину усього збору. Хоча нам гріх скаржитися. Ви знали, що волоський горіх росте тільки на семи відсотках земної кулі? І ми в самій сприятливій зоні, що ще раз доводить родючість і вигідне географічне розташування нашої країни. Наскільки мені відомо, найкраще росте волоський горіх в Західній Україні: Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях", - говорить Олександр Дубовицький. При такій великій родючої зоні вирощують горіхи в основному приватні фермерські господарства, малий і середній бізнес. За даними Української горіхової асоціації, горіхові сади займають лише 2,5 тис. га з майже 45 тис. га промислових садів.

Високі бар'єри входу на ринок зупиняють багатьох підприємців починати новий нішевий бізнес, хоча світові ціни на горіхи постійно зростають, ця динаміка спостерігається і на українському ринку. "Сьогодні складно починати горіховий бізнес хоча б тому, що інвестувати потрібно зараз і багато, а перший врожай буде років через сім-вісім. В нашій країні так далеко заглядати не можна, може змінитися не тільки влада, але і законодавча база. Так, ми багато експортуємо, і в цілому бізнес хороший, але є свої бар'єри зростання ринку експорту волоського горіха. Перший - це екстенсивний метод вирощування горіхів, варварський і допотопний. Другий - ні промислової бази, скуповують у приватних фермерів і перепродують. І третій - ручне збирання горіхів, через низьку якість товару, який не може конкурувати з лідерами ринку", - розповідає Олександр Дубовицький. Українські волоські горіхи цінують і добре купують у Туреччині, Іраку, Ірані, Молдові, Лівані та Греції. На міжнародному ринку українські горіхи мають середню якість і низькі ціни в порівнянні з конкурентами. У 2016 р. тонну волоських горіхів продавали за ціною $5 тис., в той же час німецький аналог коштує $12 тис., а китайський - $11 тис. "Ще мене дуже турбує, що українські горіхи виступають як напівфабрикати або сировинна база. Ми рідко продаємо кінцеву продукцію, яка йде безпосередньо в руки споживачів. Ось, наприклад, Туреччина, найбільший український експортер, закуповує наші горіхи в шкаралупі, обробляє їх, красиво пакує і нам і всьому світу продає як кінцевий продукт мінімум в чотири рази дорожче! І це з урахуванням того, що ми весь час розширюємо садові плантації, через десять років вони можуть досягти і 20 тис. гектарів, але ціна і якість будуть на тому ж рівні", - розповідає Олександр Дубовицький.

Багато експерти акцентують увагу на тому, що український волоський горіх - екопродукт, без будь-яких хімічних добавок, і на цьому можна непогано заробити. "Я знаю про екопродукцію і як її цінують в Європі, але зараз це не так важливо, як вивести експорт горіхів з тіні. М'яко кажучи, недосконале оподаткування призвело до того, що як мінімум 65% всього експорту знаходиться в тіні, лише п'ять найбільших компаній, таких як "Родинний сад" з полем в 100 гектарів, можуть дозволити сплатити податок", - повідомляє Олександр Дубовицький. Вирощувати і продавати горіхи - справа вигідна і в Україні перспективний, але тільки для тих, хто вже давно в цьому бізнесі або може купити готовий горіховий сад. "Повертаючись до экопродукту, скажу, що на європейському ринку він коштує від 30 євро в роздріб і десь 15 євро за кілограм в опті. Містити горіховий сад в рік коштує близько 90 тис. грн, з них близько 20 тис. йде на оплату праці. Але треба враховувати, що у мене вже дорослий сад, 20 років, і він добре плодоносить. А якщо починати з нуля, відбити гроші і почати заробляти можна не раніше, ніж через 15 років. При цьому середня площа горіхового саду в Україні 40 га, це знову-таки накладає свої витрати і зобов'язання. Мені сад дістався у спадок, інакше ні за яких обставин я б цим не займався", - розповідає Олександр Дубовицький.

Ягідний світ

Найулюбленішою і добре продається ягодою України стала полуниця, її споживання на внутрішньому ринку досягла майже 70 тис. т в рік. Ми посідаємо сьоме місце в Європі за обсягами виробництва полуниці, на нашу країну припадає 8% світового врожаю цієї солодкої ягоди. Причому український ягідний ринок щороку зростає на 3-6%, а найбільшим стрибком став 2015 р., коли експорт виріс на 70% порівняно з 2014 р. і склав 30 тис. т українських ягід. "Відразу скажу, що споживання українцями ягід в три рази нижче, ніж в європейських країнах, тому експорт вельми актуальний і успішний. В минулому році ми виростили близько 200 тис. т різних ягід на суму в $280 млн. В цьому році в моду серед дрібних і середніх фермерів увійшло вирощування смородини, ожини та агрусу, подивимося, що з цього вийде. Є деякі ризики, наприклад, українці швидше віддадуть перевагу лохину або малину, відповідно, попит в два рази менше, але можливий хороший експорт при наявності ринків збуту", - розповідає Вероніка Карпінська, експерт ягідного ринку України. Існує особлива специфіка українського ринку: близько 75% ягід вирощують в приватних господарствах і лише близько 25% у промислових обсягах. Основним ринком збуту для приватних підприємців стали перекупники-оптовики, і тільки невелика частина врожаю йде на переробні заводи. "У цьому році дрібні фермери звернули свою увагу на той факт, що врожайність в Польщі в три-чотири рази вище завдяки використанню якісних і високопродуктивних сортів ягід. Це спричинило за собою деякі інвестиції, які в поточному році повинні окупитися з лишком, так як ніяких заморозків у цьому році не було і урожай не постраждав від кліматичних умов. Вартість всіма улюбленої полуниці повинна залишитися в районі 25 грн/кг за закупівельними цінами", - розповідає Вероніка Карпінська.

Друга за популярністю ягода в Україні - малина, під її плантації виділено в загальній складності близько 6,5 тис. га, у 2016 р. урожай склав 72 тис. т. Самої елітної і затребуваною ягодою на українському ринку стала лохина, навіть незважаючи на дорогі саджанці (середня ціна 2,5-3 євро) і те обставина, що урожай можна зібрати тільки на третій сезон. "Вирощування лохини - найбільш вигідну, на мій погляд, ягода добре росте, один гектар може дати від 10 до 13 тис. кг, а витрати на вирощування мінімальні, близько 50 грн на кущ, без урахування первинних капіталовкладень. При цьому ціна лохини на ринку в роздробі стартує від 300 грн за кг! В Україні найбільший виробник лохини вирощує ягоду на 200 га, а в Європі на 300 га, так що ми дуже добре розвиваємося як для молодого ягідного сектору", - каже Вероніка Карпінська. Основними країнами-імпортерами для нас стали європейські, країни Близького Сходу та ПАР. Варто відзначити, що експортувати заморожені ягоди в рази вигідніше і зручніше. Приміром, у 2016 р. українці заробили близько $10 млн, майже в три з половиною рази більше, ніж за свіжі ягоди. Що стосується бар'єрів входу на ягідний ринок, то вони мінімальні. Побудувати теплицю можна і на власній дачі, а замовити якісні сорти ягід без проблем можна з Європи. Однак таким чином ви налагодите ринок збуту або з оптовиками, або безпосередньо з заводами з переробки, а можливість працювати на експорт мізерно мала.

Бобові культури

Перше, з чого варто почати, це перерахувати найпопулярніші і вирощують бобові культури в Україні: горох, соя, сочевиця. Горох дає 70% валового збору бобових в країні. "Вирощувати бобові культури важко, і не кожен фермер зуміє рентабельно вести бізнес. Одна з найпоширеніших проблем серед фермерів, які вирощують бобові, - відсутність кооперації", - розповідає Антон Скляренко, аграрій і приватний підприємець. Основний експортний ринок для українських бобових культур - це Індія, але поки тільки в планах на найближчі роки, так як головний наш конкурент - Канада - 20-річним досвідом роботи. "Зараз ми активно експортуємо квасоля, близько 80% йде в Європу, ОАЕ, Єгипет, Молдову і Туреччину. Така бобова культура, як нут, експортується в Індію, Пакистан і Ізраїль, як один з головних національних продуктів, близько 7 тис. тонн. Сочевиця продається найбільше в Туреччину і Єгипет, загальний обсяг експорту склав близько 600 тонн", - розповідає Антон Скляренко. Незвичайна ситуація з сочевицею в супермаркетах, на полицях в основному імпортний аналог з Росії та Канади. У 2016 р. Україна виростила близько 10 тис. т зеленої сочевиці, проте в сегменті органічних культур, що виробляються дрібними і середніми фермерами. Природно, така сочевиця коштує дорожче імпортного аналога, близько 40 грн/кг на ринку, 65 грн/кг в магазинах. "Зараз попит на сочевицю зростає, відповідно, українські фермери можуть витіснити імпортний аналог без особливої праці. Наскільки мені відомо, у 2016 році було засіяно близько 8 тис. га сочевицею, в цьому році стільки ж, однак якщо раніше збирали врожай у 12 ц/га, то зараз як мінімум 16 ц/га, результат очевидний. Ще хочу сказати кілька слів про нут, площі посіву якого на сьогоднішній день в Україні становлять близько 45 тис. га. незабаром, через три-п'ять років, площі виростуть як мінімум в два рази, експортний попит на нут в країнах Східної Азії суттєво збільшився за останні кілька років. Зараз я активно вивчаю українську червону і білу квасолю, посівні площі в основному знаходяться в Одеській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Як завжди, найбільше бобових вирощують домашні господарства, а найбільшим промисловим виробником квасолі в Україні стала "Сварог Вест Груп". В середньому врожайність квасолі на полях близько 2,5 т/га, найбільш родючі сорти: "Еурека" - 3,5 т/га, "Червона шапочка" - 3 т/га, "Мавка" - 2,7 т/га. Найбільші іноземні споживачі української квасолі - Болгарія, Іспанія і Румунія", - розповідає Антон Скляренко.

Висновки

Підбиваючи підсумки, варто сказати, що АПК України активно розвиває нішеві ринки, які з кожним роком збільшуються як мінімум на 2% і розширюють свій експорт у країни ЄС і Східної Азії. Одним з найбільш рентабельних агробизнесов в Україні стало вирощування горіха, в основному волоського. Ринок плодово-ягідних культур з кожним роком збільшується як мінімум на 4%, найбільшим попитом користуються полуниця, малина і лохина. Головною української бобової культурою став горох -70% валового збору. Слідом йде соя, хоча багато хто не котирують її як нішеву культуру. Нут має великі перспективи розвитку в наступні п'ять років, а сочевиця поступово заповнює український внутрішній ринок, витісняючи імпортні аналоги.