Нічого надзвичайного. ПП в енергетиці не дає Ахметову заробляти
Компанія "ДТЕК Енерго" Ріната Ахметова намагається через суд домогтися скасування режиму надзвичайного стану в енергетиці, який діє в галузі з лютого цього року. Відповідний позов від "ДТЕК Енерго" Окружний адміністративний суд Києва зареєстрував 10 липня.
Компанія хоче скасувати, зокрема, розпорядження Кабінету Міністрів №409 від 14 червня, якими режим надзвичайного стану був в черговий раз продовжений ще на один місяць - до 17 липня цього року.
Надзвичайний стан на ринку електроенергії було введено 17 лютого у зв'язку з "стихійної" блокадою ОРДЛО, з-за якої припинилося ввезення вугілля-антрациту. На антрациті працювало сім з 14 теплоелектростанцій країни. Незважаючи на те, що режим надзвичайного стану в лютому був введений лише на один місяць, Кабмін потім чотири рази продовжував його своїми розпорядженнями від 16 березня, 12 квітня, 11 травня і 14 червня.
Режим надзвичайного стану дозволяє зупинити дію правил роботи енергоринку і в ручному режимі регулювати, яким станцій включатися в роботу, будь - вимикатися, і, відповідно, від цього залежить, які компанії скільки грошей зможуть заробити. В умовах надзвичайного стану розширюються повноваження центрального диспетчера Національної енергетичної компанії "Укренерго" - вона отримує право в ручному режимі регулювати вироблення електроенергії кожної конкретної ТЕС.
Іншими словами, якщо на станції, що використовує антрацит, було мало вугілля, її блоки в обхід правил роботи енергоринку можна було просто вимкнути з метою економії дефіцитного вугілля.
Однак "ДТЕК Енерго" вважає, що тепер в режимі надзвичайного стану вже немає ніякої необхідності. Мало того, він шкідливий, оскільки призводить до тарифної дискримінації працюючих ТЕС. Режим надзвичайного стану (читай - ручне управління) дозволяло 30% всіх коштів, які повинні були отримати ТЕС за вироблену і продану в енергоринок електроенергію, направлялися на фінансування виключно тих ТЕС, які були зупинені через дефіцит антрациту. В результаті виникає значна диспропорція між сумами, які отримують ТЕС за вироблену електроенергію. Наприклад, тариф на вироблену і продану енергогенеруючою компанією "Донбасенерго" за червень склав 359 грн/кВт-година, а тариф "ДТЕК Західенерго" - 1,24 грн/кВт-год.
ДТЕК вважає, що дискримінація призвела до того, що тариф, встановлений для ДТЕК Західенерго" на квітень-червень, не покриває витрати компанії на виробництво електроенергії.
Режим надзвичайного стану в період гострого дефіциту антрациту - це було логічно, але зараз за вікном літо, і енергогенеруючі компанії вже повинні були знайти можливість поповнити його запаси. І це сталося, правда не у всіх. Зокрема, державна компанія "Центренерго" провела кілька тендерів на закупівлю антрациту, але безуспішно - постачальника компанія так і не знайшла. У березні-квітні компанія оголосила тендери на поставку 700 тис. т вугілля, які не відбулися через відсутність пропозицій. Результати третього тендеру на поставку 700 тис. т вугілля антрацитної групи в період травня-грудня цього року, в якому перемогла грузинська компанія Sakhnakhshiri GIG Group, були скасовані через ризик курсових коливань.
У той же час у компанії ДТЕК питання із закупівлею вугілля йдуть трохи краще - в кінці травня в порт "Південний" прибуло перше судно з 75 тис т антрациту з ПАР, а в середині липня очікується ще одне судно з аналогічним вантажем. ДТЕК швидше запасається вугіллям і вже готовий включати свої блоки в роботу - в кінці червня компанія заявила, що запустити антрацитовые блоки і забезпечити енергосистему електроенергією в період літнього піку споживання. На складах Придніпровської та Криворізької ТЕС накопичено понад 195 тис. т антрациту, що дозволить станцій включитися в роботу натомість блоків атомних станцій, які будуть зупинені на ремонт.
Таким чином, ДТЕК вже запасся вугіллям і хоче заробляти на виробництві електроенергії, проте режим надзвичайного стану йому буде тільки заважати.
Однак судова епопея може затягнутися на місяці. І цілком можливо, що позитивне рішення компанія отримає вже в наступному опалювальному сезоні, коли такий режим буде знову актуальним.
Подібні ситуації з ручним керуванням енергетикою і боротьба з ним будуть виникати постійно, поки повноцінно не запрацює два закони - "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ)", вважає генеральний директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. Перший закон створить ринкові умови роботи енергоринку, зокрема, будуть введені двосторонні договори між виробником і покупцем електроенергії. І тоді приватної компанії не доведеться "воювати" з режимом надзвичайної ситуації - вона просто пред'явить договір з покупцем електроенергії і отримає згоду на включення блоків. Однак план імплементації Закону "Про ринок електричної енергії" передбачає, що закон запрацює лише з 1 липня 2019 р.
