Антиринкова змова. Що таке картель і чим він згубний для економіки

Картель — це форма монополістичного об'єднання або угоди, при якій його учасники зберігають свою фінансову і виробничу самостійність, але домовляються діяти на ринку узгоджено.

Як правило, картельну угоду укладають компанії, що працюють в одній галузі. А узгодженість дій фірм, які увійшли до картелю (інакше кажучи, картельна змова), може стосуватися питань ціноутворення на їх товари та умов їх продажу, розділу сфер впливу і ринків збуту, регулювання обсягів виробництва, використання патентів або найму робітників.

Оскільки картель ускладнює функціонування ринкових механізмів в економіці і шкодить конкуренції, призводить до підвищення цін на товари, то в ряді країн такі змови заборонені і караються як порушення антимонопольного законодавства. Правда, є випадки, коли створення картелів заохочується — наприклад, якщо це необхідно для проведення реструктуризації промисловості, стандартизації використання матеріалів і комплектуючих.

Домовленість учасників картелю тримається або на довірі, або на примусі. Якщо хто-небудь виходить з нього і, наприклад, всупереч обіцянкам тримати ціни, починає демпінгувати, то картель розпадається.

На відміну від картелю, в синдикаті учасники домовляються об'єднати свої зусилля, наприклад, створивши єдині точки збуту товару, щоб отримати повний контроль над ринком. В результаті товар продається через один канал, і якщо учасник синдикату залишає його, він втрачає доступ до збуту і споживачів. Синдикати є більш стійкою структурою. Втім, і створення синдикату може вважатися порушенням конкуренційного законодавства.

Приклад — створений ще в 1887 р. в Києві синдикат цукрозаводчиків "Цукор", який об'єднував 171 завод з 219 діючих і понад 90% виробництва цукру в галузі. Це об'єднання увійшло в історію як одна з перших і найбільших монополій не тільки на території України, а й усієї Російської імперії.

Ще один приклад синдикату — група компаній De Beers, яка наприкінці минулого століття контролювала до 90% світової торгівлі алмазами. Незалежні від De Beers алмазодобуваючі підприємства були змушені співпрацювати з синдикатом, щоб мати можливість продати свої алмази на світовому ринку. До 2012 р. частка De Beers на глобальному ринку алмазів знизилася до 40%.

Найяскравішим і відомим прикладом картелю може служити ОПЕК — Організація країн — експортерів нафти, до яку входять 14 країн: Алжир, Ангола, Венесуела, Габон, Ірак, Іран, Конго, Кувейт, Лівія, Об'єднані Арабські Емірати, Нігерія, Саудівська Аравія, Еквадор, Екваторіальна Гвінея. Це міжнародна міжурядова організація зі штаб-квартирою у Відні. Країни — учасники картелю сумарно контролюють близько 2/3 світових запасів нафти і, регулярно зустрічаючись, цілком відкрито домовляються про спільні дії на нафтовому ринку. Як правило, йдеться про скорочення видобутку з метою утримання цін. До речі, США, незважаючи на те що є одним з найбільших видобувачів нафти, не входить в ОПЕК — участь в картельних змовах заборонена американським законодавством і суворо карається.

Основний засіб боротьби з картельними змовами — високі штрафи. Законодавство в ЄС, яке регулює покарання за картельні змови у цій сфері, періодично переглядалося, що щоразу призводило до підвищення розмірів штрафних санкцій.

Штрафи за участь у картельній змові можуть бути дуже високими і досягати $500–900 млн. Наприклад, у 2010 р. штраф, стягнутий за результатами розгляду справи про авіаційні вантажі в США, становив $1,6 млрд.

Однак картельні змови притаманні не тільки "серйозним" промисловим ринкам. Наприклад, в 2015 р. французька влада з'ясувала, що 11 компаній-виробників, які займали 90% ринку йогуртів Франції, протягом шести років перебували в картельній змові, домовляючись, коли і на скільки підвищувати ціни на свою продукцію і як ділити між собою ринок. Представники компаній таємно зустрічалися в готельних номерах, використовували для переговорів спеціальні телефонні лінії, щоб уникнути прослуховування. Картель викрили лише тому, що один з його учасників, компанія Yoplait, бажаючи уникнути покарання і штрафу, розповіла про все антимонопольному відомству. В результаті учасників картелю оштрафували на 192 млн євро.

Розслідуванням картельних змов в Україні займається Антимонопольний комітет України (АМКУ). Вітчизняне законодавство передбачає, що за вчинення антиконкурентних узгоджених дій (інша назва картельної змови) компанія-учасник може бути оштрафована на суму до 10% від її обороту за попередній рік. Однак якщо учасник змови повідомить про неї в антимонопольне відомство, то може уникнути відповідальності.

Наведемо лише кілька прикладів. У 2015 р. АМКУ встановив факт картельної змови між великими торговельними мережами, які працюють під брендами "Сільпо", "Фора", "Фуршет", "Велика Кишеня", "ЕКО маркет", "Караван", "БІЛЛА", "НОВУС", "Спар", "Бімаркет", "МЕТРО", і дослідницькою компанією "Аснільсен Юкрейн". Учасників оштрафували на 203 млн грн.

У 2019 р. АМКУ оштрафував на 77 млн грн за картельну змову мережі автозаправних станцій WOG, SOCAR і ОККО. Ще раніше — у 2018 р. — АМКУ покарав цілу групу компаній за цінову змову під час продажу скрапленого газу: штрафи становили від 3,5 тис. до 8,1 млн грн., а загальна сума — 41 млн грн.