Турки проти поляків. Чим обернеться битва за українські обленерго

Після візиту Володимира Зеленського до Туреччини його офіс повідомив, що турецька компанія Aksoy Ventures розглядає можливість приватизації українських енергетичних підприємств. А тижнем раніше під час візиту Зеленського в Польщу Фонд держмайна України і польська компанія PGNiG підписали договір, що стосується приватизації українських підприємств, зокрема пройшла інформація, що поляки можуть бути зацікавлені в приватизації в Україні ТЕЦ і обленерго.

Такі інформаційні приводи всіляко підтримує українська влада, щоб створити враження прийдешнього великого розпродажу енергокомпаній. "ДС" розбиралася, чи дійсно іноземні інвестори шикуються в чергу за українськими енергетичними активами.

Старші партнери турок

У повідомленні про зацікавленість Aksoy Ventures в покупці українських енергокомпаній не сказано, які саме підприємства розглядає турецька компанія. Тому розглянемо її ближче.

На сьогодні Aksoy Ventures працює в енергетиці за кількома напрямками, діючи через компанію Turcas. Перший напрямок — роздрібний продаж палива, виробництво і збут мастильних матеріалів. Тут у Turcas спільне підприємство з Shell. Це великий бізнес, який контролює понад 1 тис. автозаправок по всій країні, має в своєму розпорядженні 12 терміналів для зберігання палива і змішування машинних олій, частина з яких йде на експорт. Спільне підприємство Shell і Turcas входить в десятку найбільших компаній Туреччини, його оборот в 2018 р. досяг 33 млрд турецьких лір (близько $6 млрд).

Також Turcas разом з німецькою компанією RWE володіє і експлуатує парогазову електростанцію Denizli потужністю 800 МВт. Електростанція забезпечує близько 2% потреби Туреччини в електроенергії.

Що характерно, в обох видах бізнесу — і з продажу нафтопродуктів, і по виробництву електроенергії — партнери Aksoy Ventures, компанії Shell і RWE, грають першу скрипку. Так, в СП з виробництва електроенергії RWE володіє 70% акцій, а Turcas — 30%, такий же розподіл часток і в бізнесі по генерації електроенергії з німецькою RWE.

Тому дуже сумнівно, що Aksoy Ventures, яка грає в енергетичних бізнесах у власній країні другі ролі, готова самостійно інвестувати в ринки інших країн, зокрема в Україні.

Енергетика нікому не потрібна

Якщо говорити про те, що Україна може запропонувати іноземним інвесторам в сфері електроенергетики, то в держвласності ще залишилася одна генеруюча компанія "Центренерго", а також пакети акцій в обленерго.

Однак керуючий директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко вважає, що перспектива приватизації "Центренерго" в наступному році із залученням іноземних інвесторів за прийнятну ціну прагне до нуля. Він пояснив, що угода України з ЄС щодо асоціації містить вимогу до України в частині викидів електростанцій, в тому числі вугільних. І застаріле обладнання українських вугільних станцій вже не може відповідати європейським екологічним вимогам. "Сьогодні в Європі крім Green Deal (" Зелений курс " — комплекс політичних ініціатив Єврокомісії, мета якого — зробити Європу нейтральною стосовно клімату до 2050 р. — "ДС".) нічого не звучить. Це — головна тема, і нею всі займаються. А наші вугільні станції — це металобрухт, модернізувати який до стану, коли станції будуть хоч якось відповідати вимогам ЄС, буде коштувати стільки ж, скільки і будівництво нових генеруючих потужностей ", — сказав він.

Крім того, відповів Олександр Харченко, після синхронізації української енергосистеми з європейською електроенергія з українських вугільних станцій не отримає збуту в Європі саме через невідповідність екологічним вимогам. "Тому я вважаю, що жоден нормальний інвестор на цьому етапі цікавитися" Центренерго "вже не буде. А повиводити звідти гроші і порізати на металобрухт — це і наші інвестори можуть. Але що прийде хтось, хто буде грати роль стратегічного інвестора і модернізувати цю компанію, — я в це не вірю", — сказав він.

Сумнівним виглядає і інтерес польської PGNiG до обленерго та ТЕЦ — польська компанія працює в нафтогазовій сфері, і активи в електроенергетиці — це не її профіль. Що стосується ТЕЦ, то сьогодні тарифи на тепло в Україні далекі від ринкових, жорстко регулюються центральною і місцевою владою, і за підсумком ці компанії відчувають хронічний дефіцит грошей навіть для розрахунків за газ. У такому вигляді ТЕЦ, більшість з яких були побудовані ще за часів СРСР, навряд чи цікаві інвесторам.

Шматочки обленерго

Що ж стосується обленерго, то більшість контрольних пакетів акцій цих компаній вже розпродані, і залишкові пакети акцій будуть цікаві лише їх нинішнім власникам, які можуть викупити їх з метою консолідувати повний контроль і уникнути можливих рейдерських атак. Для інших цілей вони не цікаві нікому, особливо під час відсутності фондового ринку в Україні.

Єдиний інтерес можуть викликати обленерго, в яких державі належать контрольні пакети акцій: 51% "Тернопільобленерго", 60,5% "Запоріжжяобленерго", 65% "Харківобленерго", 70% "Хмельницькобленерго", 70% "Миколаївобленерго".

Ці компанії на сьогодні стабільно працюють з прибутком, хоча ступінь прибутковості дуже сильно відрізняється. Наприклад, за 2019 р. прибуток "Хмельницькобленерго" склав 85,7 млн грн, що набагато перевищує прибутковість інших державних обленерго, разом узятих: "Харківобленерго" — 1,1 млн грн, "Запоріжжяобленерго" — 0,7 млн грн, "Миколаївобленерго " — 30,4 млн грн," Тернопільобленерго " — 0,6 млн грн.

Інтерес до обленерго може вирости після введення стимулюючого тарифоутворення (так звані RAB-тарифи ), проте цей процес тільки на початку запуску.

Отже, виходячи з усієї наявної у нас інформації, можна зробити висновок, що заяви про можливу приватизацію українських енергетичних підприємств поляками чи турками — перебільшені. Поки що немає чітких офіційних повідомлень від інвесторів, що конкретно їм потрібно. Можливо, вони зʼявляться після введення RAB-тарифів.

Чого чекати споживачам

І ще одне важливе питання — як можлива приватизація іноземцями енергетичних підприємств, що належать державі, вплине на ціну електроенергії. Для українських побутових споживачів, навіть якщо залишки обленерго розкуплять інвестори, практично нічого не зміниться — тарифи на електроенергію для населення чітко встановлені на рівні 1,68 грн за 1 кВт-год. Хоча для промислових споживачів тарифи на передачу електроенергії можуть вирости.