Турки проти поляків. Чим обернеться битва за українські обленерго
За останній місяць інтерес до приватизації об'єктів української енергетики проявили інвестори з Польщі та Туреччини. Чи може це закінчитися чимось корисним для країни?
Після візиту Володимира Зеленського до Туреччини його офіс повідомив, що турецька компанія Aksoy Ventures розглядає можливість приватизації українських енергетичних підприємств. А тижнем раніше під час візиту Зеленського в Польщу Фонд держмайна України і польська компанія PGNiG підписали договір, що стосується приватизації українських підприємств, зокрема пройшла інформація, що поляки можуть бути зацікавлені в приватизації в Україні ТЕЦ і обленерго.
Такі інформаційні приводи всіляко підтримує українська влада, щоб створити враження прийдешнього великого розпродажу енергокомпаній. "ДС" розбиралася, чи дійсно іноземні інвестори шикуються в чергу за українськими енергетичними активами.
Старші партнери турок
У повідомленні про зацікавленість Aksoy Ventures в покупці українських енергокомпаній не сказано, які саме підприємства розглядає турецька компанія. Тому розглянемо її ближче.
На сьогодні Aksoy Ventures працює в енергетиці за кількома напрямками, діючи через компанію Turcas. Перший напрямок — роздрібний продаж палива, виробництво і збут мастильних матеріалів. Тут у Turcas спільне підприємство з Shell. Це великий бізнес, який контролює понад 1 тис. автозаправок по всій країні, має в своєму розпорядженні 12 терміналів для зберігання палива і змішування машинних олій, частина з яких йде на експорт. Спільне підприємство Shell і Turcas входить в десятку найбільших компаній Туреччини, його оборот в 2018 р. досяг 33 млрд турецьких лір (близько $6 млрд).
Також Turcas разом з німецькою компанією RWE володіє і експлуатує парогазову електростанцію Denizli потужністю 800 МВт. Електростанція забезпечує близько 2% потреби Туреччини в електроенергії.
Що характерно, в обох видах бізнесу — і з продажу нафтопродуктів, і по виробництву електроенергії — партнери Aksoy Ventures, компанії Shell і RWE, грають першу скрипку. Так, в СП з виробництва електроенергії RWE володіє 70% акцій, а Turcas — 30%, такий же розподіл часток і в бізнесі по генерації електроенергії з німецькою RWE.
Тому дуже сумнівно, що Aksoy Ventures, яка грає в енергетичних бізнесах у власній країні другі ролі, готова самостійно інвестувати в ринки інших країн, зокрема в Україні.
Енергетика нікому не потрібна
Якщо говорити про те, що Україна може запропонувати іноземним інвесторам в сфері електроенергетики, то в держвласності ще залишилася одна генеруюча компанія "Центренерго", а також пакети акцій в обленерго.
Однак керуючий директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко вважає, що перспектива приватизації "Центренерго" в наступному році із залученням іноземних інвесторів за прийнятну ціну прагне до нуля. Він пояснив, що угода України з ЄС щодо асоціації містить вимогу до України в частині викидів електростанцій, в тому числі вугільних. І застаріле обладнання українських вугільних станцій вже не може відповідати європейським екологічним вимогам. "Сьогодні в Європі крім Green Deal (" Зелений курс " — комплекс політичних ініціатив Єврокомісії, мета якого — зробити Європу нейтральною стосовно клімату до 2050 р. — "ДС".) нічого не звучить. Це — головна тема, і нею всі займаються. А наші вугільні станції — це металобрухт, модернізувати який до стану, коли станції будуть хоч якось відповідати вимогам ЄС, буде коштувати стільки ж, скільки і будівництво нових генеруючих потужностей ", — сказав він.
Крім того, відповів Олександр Харченко, після синхронізації української енергосистеми з європейською електроенергія з українських вугільних станцій не отримає збуту в Європі саме через невідповідність екологічним вимогам. "Тому я вважаю, що жоден нормальний інвестор на цьому етапі цікавитися" Центренерго "вже не буде. А повиводити звідти гроші і порізати на металобрухт — це і наші інвестори можуть. Але що прийде хтось, хто буде грати роль стратегічного інвестора і модернізувати цю компанію, — я в це не вірю", — сказав він.
Сумнівним виглядає і інтерес польської PGNiG до обленерго та ТЕЦ — польська компанія працює в нафтогазовій сфері, і активи в електроенергетиці — це не її профіль. Що стосується ТЕЦ, то сьогодні тарифи на тепло в Україні далекі від ринкових, жорстко регулюються центральною і місцевою владою, і за підсумком ці компанії відчувають хронічний дефіцит грошей навіть для розрахунків за газ. У такому вигляді ТЕЦ, більшість з яких були побудовані ще за часів СРСР, навряд чи цікаві інвесторам.
Шматочки обленерго
Що ж стосується обленерго, то більшість контрольних пакетів акцій цих компаній вже розпродані, і залишкові пакети акцій будуть цікаві лише їх нинішнім власникам, які можуть викупити їх з метою консолідувати повний контроль і уникнути можливих рейдерських атак. Для інших цілей вони не цікаві нікому, особливо під час відсутності фондового ринку в Україні.
Єдиний інтерес можуть викликати обленерго, в яких державі належать контрольні пакети акцій: 51% "Тернопільобленерго", 60,5% "Запоріжжяобленерго", 65% "Харківобленерго", 70% "Хмельницькобленерго", 70% "Миколаївобленерго".
Ці компанії на сьогодні стабільно працюють з прибутком, хоча ступінь прибутковості дуже сильно відрізняється. Наприклад, за 2019 р. прибуток "Хмельницькобленерго" склав 85,7 млн грн, що набагато перевищує прибутковість інших державних обленерго, разом узятих: "Харківобленерго" — 1,1 млн грн, "Запоріжжяобленерго" — 0,7 млн грн, "Миколаївобленерго " — 30,4 млн грн," Тернопільобленерго " — 0,6 млн грн.
Інтерес до обленерго може вирости після введення стимулюючого тарифоутворення (так звані RAB-тарифи ), проте цей процес тільки на початку запуску.
Отже, виходячи з усієї наявної у нас інформації, можна зробити висновок, що заяви про можливу приватизацію українських енергетичних підприємств поляками чи турками — перебільшені. Поки що немає чітких офіційних повідомлень від інвесторів, що конкретно їм потрібно. Можливо, вони зʼявляться після введення RAB-тарифів.
Чого чекати споживачам
І ще одне важливе питання — як можлива приватизація іноземцями енергетичних підприємств, що належать державі, вплине на ціну електроенергії. Для українських побутових споживачів, навіть якщо залишки обленерго розкуплять інвестори, практично нічого не зміниться — тарифи на електроенергію для населення чітко встановлені на рівні 1,68 грн за 1 кВт-год. Хоча для промислових споживачів тарифи на передачу електроенергії можуть вирости.
