Плюс 78 грн з сім'ї. Навіщо Вітренко "вдарив струмом" по найбідніших українцях

Отже, уряд вніс зміни до постанови КМУ від 5 червня 2019 р. №483 "Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії". Спецзобовʼязання — це забезпечення фіксованої ціни для населення, з початку нового року і як мінімум до 31 березня тариф для побутових споживачів, незалежно від кількості використаної електрики, буде єдиним — 160 коп. за кіловат·годину (коп./кВт·год) з урахуванням ПДВ. При цьому на колишньому рівні збережений розмір оплати при диференційованому в часі обліку споживання.

Підкреслимо, що економічно обґрунтованим оновлений тариф в уряді не вважають і обіцяють подальший перегляд моделі ринку в найближчі місяці. "Якщо уряд не ухвалює цього рішення, а дія нинішнього ПСО закінчується з 1 січня наступного року, то ціна на електроенергію буде формуватися за ринковими механізмами, і це призведе до її підвищення як мінімум у 2,5 раза", — заявив т.в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко, додавши, що його відомство спільно з Нацкомісією з регулювання ринку електроенергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) напрацьовує вдосконалений сценарій фінансового збалансування на ринку.

Ми розповімо про проблеми на українському ринку електроенергії (якщо його можна так назвати), але для початку кілька слів про найнеобхідніше — як підвищаться суми в платіжках.

На скільки зростуть ціни на електрику

Для більшості споживачів платіжки "поважчають" на 78 грн. Це пов'язано з чинною методикою розрахунку вартості одиниці електрики для домогосподарств — сьогодні розцінки залежать від кількості спожитої енергії. Так, першу "порцію" електрики до 100 кВт·год на місяць ми оплачуємо за пільговим тарифом, який не змінювався майже чотири роки, — 90 коп. за кВт·год, решту — по 160 коп. Значить після підвищення вартості кіловата за перших 100 кВт·год на 78 коп. всі, хто споживає понад 100 кВт·год на місяць, отримають надбавку до загальної суми в 78 грн. А таких домогосподарств в Україні, судячи з офіційної статистики, понад 80%.

Подорожчання ніби й невелике. Але що примітно — 1 січня завершується останній етап вирівнювання тарифів на електрику для побутових споживачів. На графіку ми бачимо, що прогресивне ціноутворення (хто використовує більше — платить за більшими розцінками) почали згортати ще у 2016–2017 рр., і зараз цей процес закінчився.

Інакше кажучи, підвищення тарифів "імені Вітренко" вдарить по бюджетах найбідніших українців, умовно кажучи, тих, хто прикручує лампочки, "щоб не нагоряло". Для більшості це радше просто неприємна новина. А у кого особняки з гірляндами по всьому периметру — той нового подорожчання навіть не помітить.

Навіщо підвищують тариф

Офіційна мета коригування тарифу для населення — забезпечити фінансову стабільність на ринку електроенергії і стійку роботу державних підприємств, задіяних у виконанні згаданих вище спецзобовʼязань, — НАЕК "Енергоатом", ПрАТ "Укргідроенерго", а також НЕК "Укренерго". Простими словами, першим двом занадто дешево і з-під палки доводиться продавати ресурс на потреби населення — по 1 коп./кВт·год.

За чинними спецзобовʼязаннями, "Енергоатом" для забезпечення побутових споживачів реалізує держпідприємству "Гарантований покупець" ("ГарПок") близько половини своєї електроенергії по 10 грн/МВт·год. (Потім вона перепродується постачальникам електрики для населення.) А згідно зі згаданою вище постановою, якою скасовується пільговий тариф для населення, ціна продажу ресурсу "Енергоатома" "ГарПоку" в рамках спецзобовʼязань зростає до 150 грн/МВт·год. Для ПрАТ "Укргідроенерго" тариф залишений на колишньому рівні — 10 грн/МВт·год.

Подивимося, про які обсяги і суми йдеться. У листопаді "ГарПок" придбав для потреб населення 3,24 млн МВт·год у "Енергоатома" і 92,7 тис. МВт·год у "Укргідроенерго" за ціною 10 грн/МВт·год (до речі, це і є згадана 1 коп./кВт·год, яку населення платить виробникам електрики). За наявними даними, за дев'ять місяців 2020 р. "Енергоатом" отримав 5,3 млрд грн збитку, а в "Укргідроенерго" нещодавно заявили про 1,57 млрд грн збитків.

І, судячи з усього, скасування пільгового тарифу для населення ситуацію не врятує. Після цього "Укргідроенерго" так і буде отримувати від "ГарПока" 1 коп./кВт·год, а "Енергоатом" — 15 коп./кВт·год. У НАЕК давно все порахували і назвали неприйнятною зміну спецзовʼязань, згідно з якими доведеться продавати ресурс "ГарПоку" для населення за ціною від 1 до 15 коп./кВт·год. Як стверджує глава "Енергоатома" Петро Котін в листі прем'єр-міністру Денису Шмигалю, це наступного року призведе до фінансового дефіциту компанії у 18–23 млрд грн.

У зв'язку з цим Котін просив або дозволити "Енергоатому" продавати весь згенерований ресурс за ринковими цінами; або підвищити для "ГарПока" закупівельну вартість атомної електроенергії до 35 коп./кВт·год. Останнє рішення, за розрахунком НАЕК, призвело б до збільшення тарифу для населення до 2,21 коп./кВт-год (з ПДВ). Таким чином, платіжки за електрику для типового домогосподарства "поважчали" б приблизно вдвічі (що можна порівняти з прогнозами Вітренко про "ринкову ціну" для населення). Втім, як ми пам'ятаємо, все тільки починається, і навесні, найімовірніше, тарифи знову переглянуть.

А чи є ринок?

Ланцюжок аргументів уряду і енергетиків про неминучість підвищення тарифів для побутових споживачів стрункий до того моменту, поки він веде до "ринкових цін" як якогось незаперечного орієнтира. Але як формуються ринкові ціни? Що таке взагалі ринок електроенергії в українських реаліях? І чи існує він в класичному розумінні, коли покупці і продавці ресурсу ухвалюють незалежні рішення про угоди та їх умови. Це тема для великого дослідження, ми ж просто покажемо, чому про повноцінний ринок електроенергії в Україні годі й казати, а значить і "ринкові ціни" як орієнтир не більш ніж суб'єктивна оцінка влади або енергетиків.

Розглянемо один з улюблених аргументів "риночників" — в Україні найдешевша електрика для побутових споживачів на європейському ринку. Назвемо це аргументом "зовнішнього ринку". І дійсно, дані Євростату (див. графік) це підтверджують. Але в таких міркуваннях є два істотних огріхи. По-перше, Україна майже (крім "Бурштинського півострова") не інтегрована в європейський ринок електроенергії — тому порівняння некоректне. По-друге, під час зіставлення вартості будь-якого товару в різних країнах завжди потрібно враховувати загальну різницю в цінах, оскільки ті самі витрати на виробництво електроенергії частково складаються з факторів, таких як праця, транспорт, які в Україні дешевші, ніж в більшості європейських країн. Без урахування цього порівняння двічі некоректне. А якщо взяти до уваги різноманітність генерації, включаючи атомну, електрика у нас і не повинна коштувати стільки ж, скільки в середньому по Європі (поки немає спільного ринку).

Перейдемо до аргументу "внутрішнього ринку". Який у нас чи то є, то чи немає, що нібито й хоче виправити влада, але дивиться на нього тільки з одного, вигідного для себе ракурсу. Зрозуміло, що спецзобовʼязання для "Енергоатому" і "Укргідроенерго" — неринковий захід. Тож його й намагаються поступово скасувати. Але ж проблема не тільки в цьому.

Увесь так званий ринок електроенергії в Україні перекошений через нерівноправність його гравців. Якщо в загальних рисах, то у нас є чотири генерації — атомна (АЕС), гідро (ГЕС, ГАЕС), теплова (ТЕС) і відновлювальна (насамперед сонячна і вітряна — СЕС та ВЕС). Перші два види генерують відносно дешеву електрику, другі два — більш дорогу. Відновлювальні джерела енергії (ВДЕ) взагалі продають струм за вкрай високим тарифом — у середньому 4–5 грн (без ПДВ) за 1 кВт·год (який ще й прив'язаний до євро), — і це узаконена практика: держава зобов'язалася за кратно завищеними цінами купувати ресурс у цієї генерації упродовж багатьох років після відкриття станцій. Щоб залучити "чисті" інвестиції. Перестаралися чи спрацювали на власників ВДЕ — окреме питання. Але сукупна потужність "зеленої" генерації стрімко збільшується, і хтось платить за банкет...

Точніше ось що виходить. Державний "ГарПок", який купує у державних же атомників і гідроенергетиків електрику за 1 коп./кВт·год, частково відраховує, а частково винен захмарні суми за "зеленими" тарифами власникам ВДЕ. При цьому державна "Укренерго" призначена джерелом для покриття "ГарПоком" заборгованості перед відновлювальною генерацією, у неї недостатньо грошей, і вона теж змушена підвищувати тарифи на передачу. Всю цю схему обплутує вузол боргів. Хто кому і скільки винен — це вже окрема історія, але йдеться про десятки мільярдів гривень. Тепер не дивно, що всі перераховані держкомпанії у збитках. При цьому постійно дорожчає електрика для промислових споживачів (що, до речі, штовхає вгору ціни на товари і послуги). Загалом, а чи є ринок?

Тримач портфеля

Залишається додати, що взаємозв'язок між збитками державної генерації ("Енергоатом" і "Укргідроенерго") і стрімко зростаючою дорогою "зеленкою" давно публічно визнаний. Як один із виходів навесні поточного року вже пропонувалося... скасувати пільговий тариф для населення в 90 коп за кВт·год. Те ж саме, що зроблено зараз, коли на чолі процесу став "непопуліст" Юрій Вітренко. Тепер зрозуміло, чому так наполегливо йому намагалися дати — ну хоча б потримати — міністерський портфель...

У сухому залишку

• У найближчі три місяці тариф на електрику для населення підніметься загалом незначно — в основному суми в платіжках зростуть на 78 грн, але більше за все відчують це найбідніші українці.
• Справжньої ринкової ціни на електрику в Україні не існує (навіть як умоглядного орієнтира), тому що немає справжнього ринку електроенергії. А ситуація, яка склалася на сьогодні, заганяє в збитки державні АЕС і ГЕС, збагачуючи власників "зеленої" генерації.
• Після 31 березня, особливо якщо Вітренко залишиться в міністерському кріслі, можна очікувати нового підвищення тарифів — швидше за все, вже рівномірно для всіх. Якщо розцінки збільшаться, то, найімовірніше, до 2–2,5 грн/кВт·год.
• За гірших розкладів у більш далекій перспективі тарифи для побутових споживачів можуть злетіти до 3 грн/кВт·год і вище. Це буде пов'язано з подальшим вивільненням "руки ринку" (точніше, в нашому випадку квазіринку), яка, охороняючи "зелені" тарифи, винагородить найсильніших: великий бізнес буде контрактувати поставки у найдешевшої генерації "за оптовими цінами", а населенню залишиться дорога електрика. Але щодо такого сценарію у нас є сумніви — усе-таки в уряді не один Вітренко, а в більшості політиків, навіть у зеніті влади, на диво розвинений інстинкт самозбереження...