Нездійснені мрії. Чому держбюджет недорахувався 112 млрд грн (ІНФОГРАФІКА)

Про стан держфінансів можна судити з різних точок зору. Уряд, наприклад, віддає перевагу порівнювати з попередніми роками. Фактичні витрати держбюджету в 2016 р., за даними Державної казначейської служби, склали 684,7 млрд грн, і це на 18,7% більше, ніж у 2015-м. Однак якщо врахувати, що споживчі ціни в 2016-му, за даними Держстату, зросли на 13,9%, а ціни виробників промислової продукції — взагалі на 20,5%, то цифри зростання бюджетних витрат вже не вражають.

Ще більш сувора реальність відкривається, якщо порівнювати фактичні витрати з плановими, тобто дивитися саме на виконання бюджету. Тоді виявляється, що 684,7 млрд грн факту — це на 23,6 млрд грн менше плану. Крім того, більш ніж наполовину зірвані плани кредитування за рахунок бюджетних коштів: було надано кредитів на суму 7,1 млрд грн (менше, ніж у 2015-му), хоча в плані записано 15,9 млрд грн.

З великих напрямків витрат тільки одне було профінансовано на 100% — соціальний захист пенсіонерів. У той же час сфера оборони недоотримала майже 7,4 млрд грн, а це дев'ята частина обіцяних коштів. На економічну діяльність спрямована на 11,2 млрд грн менше, ніж планувалося, і в цієї нестачі, між іншим, криється сума, яку недоотримав "Укроборонпром". У листопаді 2016 р. гендиректор концерну Роман Романов спрогнозував, що недофінансування концерну за державним оборонним замовленням на 2016 р. складе близько 1 млрд грн. Петро Порошенко на засіданні РНБО 27 січня 2017 р. підтвердив, що оборонний комплекс мав серйозні фінансові проблеми: "Видатки загального фонду держбюджету, які становили близько 58% від загального обсягу фінансування, були профінансовані на 100%, а видатки спеціального фонду були профінансовані менш ніж на 1%". Виходячи з цифр, наведених президентом, неважко підрахувати, що оборонний комплекс недоотримав 41% обіцяних йому грошей.

Серед інших напрямків економічної діяльності особливо багато недоотримали електроенергетика (2,3 млрд грн кредитування) і дорожнє господарство (2,5 млрд грн кредитування і 1 млрд грн бюджетних витрат). Крім того, на 3,6 млрд грн менше, ніж планувалося, було направлено на вищу освіту, а сфера ЖКГ не дочекалася з держскарбниці 2 млрд грн кредитних коштів.

Ця картина здається дивною, якщо згадати бадьорі звіти ГФС. Річні плани щодо прибуткового податку, податку на прибуток, акцизів, а також з ПДВ на товари, ввезені в Україну, і ввізного мита перевиконані сумарно на 28,7 млрд грн. Також є перевиконання і по деяких неподаткових статтями доходів. До того ж 42,8 млрд грн було зекономлено за рахунок меншого, ніж планувалося, обсягу погашення за внутрішніми та зовнішніми борговими зобов'язаннями.

Однак всі ці успіхи були перекриті серйозними проблемами, що сталися з різних причин. Перш за все, при плануванні бюджету тверезий розрахунок традиційно конкурував з прагненням задовольнити побажання зовнішніх кредиторів, різних відомств і держкомпаній, губернаторів і депутатів. Потім депутати багаторазово саботували прийняття законів (наприклад, про спецконфискации), здатних поповнити скарбницю, і в той же час старанно посилали сигнали Захід, що відбивають охоту допомагати Україні. Зриву бюджетних планів сприяв і різнобій у діях уряду, відомств, держкомпаній і місцевої влади, що призвела, зокрема, до провалу приватизації (вона дала в 2016 р. лише 1% від запланованих коштів). У підсумку, якщо підсумувати всі статті, за якими держбюджет недоотримав надходжень, вийде діра об'ємом понад 112 млрд грн.