"Неправильний" неоліберал. Ким був і куди поведе економіку міністр Олексій Любченко
Віцепрем'єр-міністром — міністром економіки України призначено Олексія Любченка, який до цього очолював Державну податкову службу. Ким він був, як себе проявив і які цілі ставить на новій посаді?
Кандидатуру Олексія Любченка підтримали 293 народних депутати, втім, вистачило б і голосів "слуг" — 228.
Податківець зі стажем
Олексій Любченко — перш за все податківець. Ще з 1999 р. він був першим заступником голови податкової адміністрації в Кіровоградській області, а з 2003 по 2005 рр. очолював податкову адміністрацію Черкаської області. Потім на кілька років він пішов зі структури, працював заступником голови Кіровоградської ОДА.
Однак у 2009 р. Любченко повернувся відразу на пост заступника голови Державної податкової служби України, як раз перед зміною влади. Утім, і після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах 2010 р. Любченко втримався на посаді, незважаючи на зміну свого керівництва — тоді головним податківцем став Віталій Захарченко, майбутній голова МВС, який зараз переховується в Росії. За даними "Українських новин", вони добре ладнали, адже були знайомі по роботі в областях. Після того як Захарченко залишив посаду, Олексій Любченко ще деякий час співпрацював з одним з "молодих реформаторів" режиму Януковича — Олександром Клименком, який очолив Міністерство доходів і зборів.
У 2015 р. Любченко через конкурс намагався навіть очолити податкову, але безуспішно. У тому ж році він відійшов від політики і до теперішнього часу працював першим віцепрезидентом ПрАТ "Украгрохімхолдинг".
Лобізм і люстрація: скандали
На тлі скандалу, викликаного заявами ексміністра фінансів Ігоря Уманського про щомісячні збитки бюджету на 10 млрд грн через схеми ухилення від сплати податків, коли захиталося крісло під тодішнім головою ДПС України Сергієм Верлановим, видання "Главред" дізналося, що саме Олексія Любченка нібито лобіював на цю посаду новий голова Мінфіну Сергій Марченко.
Ще один скандал пов'язаний з тим, що Любченко нібито підпадає під закон про люстрацію, оскільки працював у податковій під час президентства Віктора Януковича. Зокрема, про це заявляли депутати з фракції "Голос". Але Мін'юст відповів на це листом, що Любченко не був люстрованим і претензій до нього немає. Так, згідно з документом, хоча він і працював у ДПС у період з 2009 по 2012 рр., однак цей орган всього лише реалізував податкову політику, а не формував її. Тому закон про люстрацію в цьому випадку застосовуватися не може.
Результати в податковій
Однак на посаді голови ДПС України Любченку вдалося не нариватися на таку критику, як його попереднику, коли в першому кварталі минулого року впали заплановані платежі в бюджет (правда, це, зокрема, пояснювалося незалежним від керівництва відомства фактором у вигляді аномального зміцнення гривні взимку 2019/2020 рр.). Отже, за минулий рік до держбюджету (сальдо) надійшло 567,4 млрд грн, що на 21,5% (100,5 млрд грн) більше, ніж роком раніше. Сергій Марченко пояснював такі результати скороченням обсягів тіньових операцій.
Що стосується податкової політики, то Любченко заявляв, що не підтримує збільшення ставок, однак виступає за вирівнювання "податкового ландшафту", відкриття персональних даних українців щодо сплачених податків, виконання плану BEPS і зменшення відтоку капіталів ($ 22,4 млрд за три роки "бізнес шанованих людей" вивів за кордон).
Утім, деякі ініціативи Любченка можуть прямо торкнутися рядових українців. Заявляючи, що втрати України від схем з ухилення від сплати податків складають $7,7 млрд на рік, голова ДПС зазначав, що $4,3 з них припадають на зарплати в "конвертах". За його словами, загальні доходи населення без обліку податків склали 3,4 трлн грн у 2020 р., з яких 1,9 трлн грн — трудові. При цьому обсяги виторгу підприємств торгівлі, що зафіксовані касовими апаратами, не перевищили 1,3 трлн грн. "Це означає, що тільки 38% витрат домогосподарств фіксується через фіскальний чек з оплатою відповідних податків і зборів", — пояснив Любченко. Звідси два можливих висновки: буде подальша фіскалізація і спроби виявити "тіньові" доходи звичайних громадян, а не тільки великого бізнесу.
Цілі на посаді
Під час виступу в парламенті перед призначенням Олексій Любченко визначив кілька чітких цілей на міністерській посаді. Однак при цьому він був не цілком послідовним.
"Я виключно дотримуюся консервативних поглядів, неолібералізму. Але зараз всі тренди говорять, що держава — активний гравець на ринку", — зазначив Любченко.
При цьому одним з основних завдань він бачить "інноваційний і технологічний розвиток через локалізацію виробництва". Нагадаємо, локалізація, яка пропонована народними депутатами і бізнесом, означає, що при державних закупівлях у машинобудуванні можна купувати ту продукцію, яка хоча б частково зроблена в Україні; це елемент протекціонізму, яким користуються багато держав, включаючи США і країни ЄС. Такі ініціативи неоліберали зазвичай не підтримують. З іншого боку, Любченко заявив, що його кінцевий KPI — зменшення частки держави в перерозподілі ВВП — це дійсно неолібералізм, але він може ускладнити роботу за деякими іншими напрямами.
Отже, серед інших цілей Любченко виділив такі:
- Фінансування виробничої сфери замість збільшення держборгу через скупку державних цінних паперів.
- Стимулювання експорту з великою часткою переробки.
- Збільшення доходів домогосподарств для підвищення сукупного попиту, зменшення або скасування оподаткування мінімальної зарплати. "Треба купувати українське, стимулювати споживчий попит. Для цього треба перекрити кордон, щоб не було контрабанди, щоб все було фіксоване і знаходилося під держконтролем".
- Регулювання економічної діяльності за допомогою податкових та митних стимулів.
Крім того, на думку новопризначеного першого віцепрем'єра, бізнес з оборотом до 1 млн може працювати без касових апаратів (але слід прибрати зі спрощеної системи "тіньовий" більший бізнес). У цілому Любченко запевняє, що проти збільшення ставок основних податків — ПДФО, ПДВ і податку на прибуток.