Непереможний "Джон Дір". Чому в полях ніколи не будуть орати тільки харківські" (ІНФОГРАФІКА)
Прес-служба Мінагрополітики нещодавно розповіла, що цього року в Україні зібрано більше врожаю, ніж будь-коли в історії. Всього намолочено понад 67 млн т зерна при врожайності 46,5 ц/га (у 2017 р. - 41,8 ц/га).
Проте вирощування великих врожаїв вимагає активного використання сільськогосподарської техніки. Трактори, комбайни, сівалки і сотні інших агрегатів, навіть назви яких часто невідомі міському жителю. До розпаду СРСР багато з використовуваного українськими аграріями вироблялося на підприємствах країни, а інше (в основному комбайни) завозилося з сусідніх республік. Після здобуття незалежності більшість власних виробництв сільгосптехніки збанкрутували і закрилися.
Поновився через роки зростання агровиробництва забезпечувала в основному вже куплена в Європі техніка відомих західних виробників, в більшості випадків стара (виняток - трактора, тут велика частка нових машин від Мінського тракторного заводу). Статистика по імпорту свідчить, що близько $1 млрд щорічно витрачається на закупівлю зарубіжної сільгосптехніки, при цьому українські машинобудівні підприємства і раді б забезпечити поставки, але для нарощування виробництва потрібні інвестиції.
Новий час, новий попит
Ще не так давно основними покупцями сучасної західної сільгосптехніки були переважно великі агрохолдинги, які могли дозволити собі потрібне обладнання відразу і в необхідній кількості. Але в останні роки зростають доходи й у невеликих фермерів, і вони також запускають процес технічного переозброєння. Звідси - швидке зростання кількості лізингових договорів в АПК України.
За даними асоціації "Українське об'єднання лізингодавців", тільки за перше півріччя 2018 р. сукупна вартість укладених договорів склала близько 3 млрд грн, це на 28% вище, ніж за аналогічний період попереднього року. Як кажуть експерти, аграрне спрямування за темпами розвитку помітно випереджає інші галузі, поступаючись лише транспортної.
В асоціації констатують, що лідерами попиту на ринку залишаються такі світові бренди, як John Deere, Claas, Case New Holland, а також вітчизняний Харківський тракторний завод (ХТЗ). Найкращі показники по наданню лізингових послуг в 2018 р. демонстрували українські компанії: "Райффайзен Лізинг Аваль", "УЛФ-Фінанс", "Теком-Лізинг", "Ленд-Ліз". При цьому високу активність на ринку проявляють не тільки приватні та спеціалізовані лізингові компанії, але і державні оператори. Один з них - ВАТ "Украгролізинг", яке за півроку передало замовникам понад 200 одиниць техніки.
Однак українські споживачі воліють купувати німецьку, французьку або американську техніку. До більш доступною за ціною української чи білоруської особливої довіри немає. "Я за півтора десятка років вже добре усвідомив для себе: можна купити п'ять вживаних тракторів John Deere або дешевше - п'ять нових МТЗ. Але John Deere будуть працювати хоч цілу добу, а з п'яти білоруських тракторів один завжди буде на ремонті чи обслуговуванні, - розповів "ДС" голова фермерського господарства "Овсянники" Рівненської області Василь Семенюк. - Трактор, який стоїть, гроші не заробляє. До того ж Belarus споживає більше палива і масла. Так що вибір очевидний".
Великі агрохолдинги дотримуються схожої точки зору: їм вигідніше використовувати уніфіковані лінійки техніки західних виробників. Це гарантує продуктивність, здешевлює обслуговування і ремонт. "Ми у себе в групі компаній Ukrlandfarming використовуємо в цілому 330 тракторів John Deere 8-ї та 9-ї серій. Комбайнів - 182, з них 150 марки John Deere. Тракторів - 600 штук: ХТЗ Т-150 - 100 штук і МТЗ - 500 штук, - розповів "ДС" директор департаменту механізації Ukrlandfarming Володимир Харченко. - Якщо беремо трактор, то при закупівлі нової одиниці ми керуємося його строком експлуатації до капітального ремонту, а також потужністю (вже під потужність підбирається весь інвентар). При закупівлі нових комбайнів також враховуються його продуктивність і термін експлуатації до капітального ремонту".
На питання про те, чи готовий Ukrlandfarming купувати якусь українську техніку, якби вона проводилася, Володимир Харченко відповів: "Особисто я не робив би закупівлі української самохідної техніки, так як поки ще немає такої, яка б давала той же рівень продуктивності і була б надійною".
Китайці хочуть, білоруси роблять
Насправді не всі "радянські" виробники згорнули виробництво. Наприклад, намагається зберегти якусь частку ринку ХТЗ - найбільше в Україні і країнах СНД підприємство з виробництва уніфікованих гусеничних і колісних тракторів. Ще кілька сотень компаній випускають менш дорогу спеціалізовану техніку: дискові борони, сівалки, культиватори, обприскувачі, плуги і т. д. Однак обсяги виробництва невеликі - від декількох сотень до декількох тисяч одиниць в рік. Розвинути їх у великий бізнес не виходить.
У 2014-2015 рр. в Україні спостерігалося велике падіння імпорту сільгосптехніки, і це дозволило підняти голову вітчизняним виробникам. Наприклад, виробництво ґрунтообробних машин тільки в 2016 р. зросло на 30-80% залежно від типу техніки). Додатковим стимулом для виробників стала їх зросла конкурентоспроможність в результаті девальвації гривні (імпортна техніка подорожчала в рази).
Між тим у Кабміні підрахували, що для забезпечення зростаючих обсягів виробництва сільгосппродукції необхідно щорічне оновлення парку сільгоспмашин: до 7,5 тис. зернозбиральних комбайнів, до 35 тис. тракторів, понад 2,5 тис. посівних комплексів в агрегаті з потужними тракторами. В цих умовах уряд вимушений приймати екстрені заходи щодо налагодження випуску сучасних сільськогосподарських машин.
Гарна можливість відновити власне виробництво сільгосптехніки - використовувати іноземні технології та досвід, а по можливості - і інвестиції. Тобто створювати спільні підприємства, на першому етапі - просто складальні. Зараз, наприклад, побудувати спільне виробництво сільгосптехніки для українського ринку пропонують китайці. На першому етапі Херсонський машинобудівний завод і китайська YTO Group Corporation планують створити підприємство з виробництва тракторів. З 2017 р. ХМЗ - офіційний дилер YTO в Україні.
Але поки китайці збираються створити виробництво в Україні, білоруси його успішно розвивають. У вересні цього року український дилер Мінського тракторного заводу - ТОВ "Укравтозапчастина" - зазначив 16-річчя з дня відкриття складання тракторів Belarus на власному виробництві в Україні. Всього з вересня 2002 р. було випущено понад 17 тис. машин.
Спочатку конвеєр з випуску ліцензійних білоруських тракторів розміщувався в Києві на території місцевого заводу "Ленінська кузня". Сьогодні це виробництво розташоване в Ніжині на площах ЗАТ "Ніжинсільмаш".
Читайте також: