Горла ненаситні. Хто і як заробить на котах, собаках і хом'яках українців

Йдеться про законопроєкт № 3796 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами, які утримуються в неволі". Документ, зареєстрований в липні представниками більшості, передбачає обов'язкову реєстрацію та ідентифікацію тварин.

Отже, під ідентифікацією розуміється присвоєння тварині номера з "використанням візуальних, електронних та змішаних засобів ідентифікації". Потім він повинен бути внесений до Єдиного держреєстру тварин — і цей процес називається реєстрацією, в рамках якої також фіксуються дані про власника тварини, її вигляд і породу, місце утримання тощо. Примітно, що вся ця інформація буде потрапляти до реєстру через спеціальні бази даних — запам'ятаємо це ключове нововведення.

Але перед тим, як придивитися до схеми, пояснимо логіку авторів законодавчої ініціативи. Введення обов'язкової системи реєстрації та ідентифікації тварин обґрунтовується благими намірами. Потрібно встановити чіткий юридичний зв'язок між власником і його тварину. Очікується, що це допоможе підвищити відповідальність людей "за тих, кого приручили" (зокрема за умови утримання в неволі диких видів), а якщо тварина загубилося, стане легше знайти господаря.

Нова схема

Ідентифікація та реєстрація тварин віднесена законопроєктом до компетенції фахівців з ветеринарної медицини, які так і називаються "агенти з ідентифікації". Можна зрозуміти, чому це мають бути професіонали (слід визначити вид, породу тварини, що іноді може бути важко), але в цій схемі все скидається на спробу створити "пляшкове горлечко" в процесі реєстрації тварини. Такими агентами може стати обрана група спеців, яка тільки й матиме доступ до держреєстру. Причому виключно через згадані вище авторизовані бази даних — і це друге "пляшкове горлечко". Як резюмують в освітньому проєкті "Ліга антітраста", інформація про тварин буде потрапляти до реєстру "через приватних посередників, які навряд чи будуть займатися такою діяльністю безкоштовно, тобто за обов'язкову реєстрацію вам потрібно буде цим "прокладкам" заплатити гроші". Та й у самому законопроєкті чорним по білому написано: "Проведення ідентифікації і реєстрації домашніх і диких тварин, які утримуються в неволі або в напіввільних умовах, є платними процедурами". Питання б відпали, якби можна було прийти в будь-яку спеціалізовану (ветеринарну) установу, працівники якої мали б доступ до реєстру і нехай за невелику плату могли б безпосередньо внести в нього дані про тварину. Але беручи до уваги вищесказане, є великі сумніви, що цей ринок буде відкритий і конкурентний.

Кому і скільки

Тому цікаво з'ясувати ось що: яка ціна питання і кому на руку нововведення? Для початку спробуємо оцінити "кормову базу", тобто хоча б приблизно визначити, скільки взагалі домашніх тварин доведеться внести в базу. Зараз реєстрації та ідентифікації підлягають тільки сільськогосподарські тварини — велика рогата худоба, коні, вівці, свині і кози, а в разі ухвалення запропонованих норм в цей список потраплять домашні, дикі, безпритульні та навіть лабораторні представники тваринного світу. Конкретного списку ще немає — це буде справа уряду. Однак експерти не сумніваються, що в ньому будуть, зокрема, чотирилапі і крилаті улюбленці українців. "Ваші домашні кішечки, цуценята, папуги і хом'ячки також увійдуть до переліку тварин звіряток, яких потрібно буде реєструвати згідно з цим законопроєктом", — уточнюють в "Лізі антітраста".

Щоб зрозуміти, скільки можна заробити хоча б на домашніх тваринах, потрібна статистика про їх кількість. Офіційних даних по нашій країні немає. Однак, згідно з дослідженням сайту Worldatlas.com, в Україні утримуються близько 7,5 млн домашніх котів. Щодо їхніх "заклятих друзів" немає й таких даних, але в Польщі, яку можна порівняти за кількістю населення і менталітетом з Україною, якщо вірити Statista, налічується приблизно стільки ж домашніх собак. Таким чином, навіть якщо не брати до уваги пташок, хом'яків, екзотичних тварин, можна припустити, що законослухняні українці повинні будуть як мінімум 15 млн разів замовити послугу з реєстрації та ідентифікації вихованця, а потім повторювати її в міру придбання (народження) нових особин.

Тепер потрібно прикинути, скільки може коштувати сама реєстрація. У законопроєкті не прописані жодні суми, що зрозуміло, адже займатися цим будуть приватні структури. Теоретично вони повинні встановитися ринком (правда, як ми припускали, конкуренція, а значить, і ціноутворення, можуть бути сильно спотворені). Якими усе ж можуть бути ціни на таку послугу, підкаже інший законопроєкт (№7220 від 20.10.2017), яким в Україні вже намагалися внести в базу даних всіх домашніх тварин, правда, безуспішно. Три роки тому йшлося про держреєстрацію, і тому вказувалася вартість: депутати вважали 1/10 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тоді 176 грн, зараз 220 грн) адекватною сумою. Отже, навіть якщо взяти 200 грн як правдоподібну плату і помножити на 15 млн, результат вразить: лишень коти й собаки (які, без сумнівів, становлять левову частку всіх домашніх тварин) можуть обійтися господарям у 3 млрд грн...

Доповнення законодавства щодо утримання тварин та поводження з ними в Україні стало трендом в останні роки. Так, згаданий вище проєкт №7220, який так і не став законом, пропонували депутати з провладної у 2017 р. фракції БПП (у ньому, до речі, складніше простежити чиїсь приватні інтереси, оскільки реєстрація тварин мала б стати державною і за фіксованою ставкою). У тому ж році був Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту тварин від жорстокого поводження)". Розроблялися ще кілька законопроєктів на цю тему. Що примітно, майже всі з них активно коментував, доповнював поправками, а один навіть написав депутат багатьох скликань Антон Яценко. Він є одним з авторів проєкту №3796, який ми розглядаємо сьогодні. І можна було просто все пояснити любов'ю парламентарія до тварин, але експерти і ЗМІ відразу відчули підступ, оскільки руку Яценка бачать в сумнівних положеннях законопроєкту про тварин — йдеться про посередників, які наповнюють базу даних. Колись появу фірм-"прокладок", що з'явилися й на ринку нерухомості, журналісти видання "Наші гроші" пов'язували з Яценком, який, до речі, також стояв біля витоків створення сумнозвісної Тендерної палати, побудованої за тим же принципом — плата за посередництво, якого не можна уникнути. Сам Яценко причетність до електронних майданчиків на ринку оцінки нерухомості заперечував. Не дивно, що сьогодні заголовки ЗМІ рясніють фразами, що 27 народних депутатів — ініціаторів законопроекту №3796, серед яких майже всі "Слуги народу", нібито під егідою Яценка вигадали нову схему.

Але є ще одна важлива передумова: в законопроєкті поки що не передбачені санкції за "приховування" домашньої тварини. А якщо так, то беручи до уваги той факт, що українці не люблять, коли держава втручається в їхній побут, і прагнуть не витрачати зайву копійку на те, що завжди було безкоштовним, — скільки господарів дійсно підуть реєструвати улюбленців? Швидше за все, лічені відсотки, наприклад, ті, кому не дозволять транспортувати неідентифіковану тварину (така норма міститься в проєкті). Але навіть це принесе десятки мільйонів гривень в кишені "фахівцям-реєстраторам". Й те хліб у нинішні кризові часи.