Нафта все. Путін Лукашенко заборонив торгувати з Україною його пальним
Остаточно рішення "нафтового" питання
Верхня палата російського парламенту - Рада Федерації - поставила крапку в питанні реекспорту нафти і нафтопродуктів, які поставляються з Росії в Білорусь. На пленарному засіданні було розглянуто спеціальний протокол до Угоди між країнами про постачання нафти і нафтопродуктів. Відтепер вже на законодавчому рівні на подібний реекспорт накладено пряма заборона.
Говорячи економічною мовою, протокол, зокрема, передбачає узгодження індикативних балансів по постачаннях нафти і нафтопродуктів між двома країнами. Також передбачається визначення переліку "нафтових" товарів, заборонених або обмежених до постачання з РФ до Білорусі.
Нагадаємо, що останні кілька років дуже велику кількість зрідженого вуглеводневого газу (ЗВГ, він же "пропан-бутан"), бензину, дизпалива та інших продуктів переробки нафти, що поставлялася з РФ до Білорусі, але на білоруській території надовго не затримувався - відразу реэкспортировалось. В основному в Україну, у менших обсягах - в Польщу та інші країни Центральної Європи. Виходило, що Білорусь і сама з лишком забезпечена нафтопродуктами (в країні працює два потужних НПЗ), додатково до цього купувала у Росії в кілька разів більше різних вуглеводнів, ніж споживала сама.
У Кремлі все це відмінно бачили і розуміли, але терпіли: дозволений білорусам реекспорт служив свого роду фінансовим заохоченням за підтримку Олександром Лукашенком Росії в усіх міжнародних структурах, а також за військове співробітництво двох країн. А заробляла білоруська сторона дуже непогано: в 2018 р. 2,743 млн т нафтопродуктів були куплені білоруськими фірмами (контрольованими урядом) у Росії за середньою ціною $395,7/т, а йшли на експорт в Україну вже за $544/т. З урахуванням різниці між експортною ціною і ціною нафтопродуктів з Росії в $148 за т, білоруські нафтотрейдери і бюджет, абсолютно не напружуючись, змогли заробити в минулому році на реекспорті до $407 млн.
Зі скрапленим газом було ще крутіше. За даними української "Консалтингової групи А-95", за перше півріччя 2018-го поставки ЗВГ з Білорусі в Україну зросли на 35% порівняно з тим же періодом минулого року - до 258 тис. т (191,7 тис. т у першому півріччі 2017-го). У реальності в Україну з білоруської території реекспортувався скраплений газ російського походження. Просто в Білорусі він "паспортизировался", тобто отримував сертифікати, що "підтверджують" його місцеве походження.
За офіційними даними, які надає "Белстат", залізничний експорт ЗВГ з Росії в Білорусь у другому півріччі 2017 р. виріс на 60% порівняно з першим півріччям 2016-го, до 56 тис. т на місяць, у січні-травні 2018 р. - ще на 41%, до 79 тис. т в місяць. Всього за перше півріччя 2018-го сукупний обсяг поставок становив 474 тис. т., після чого вони пішли в ще більших обсягах: у травні 2018-го залізничний експорт ЗВГ з Росії в Білорусь збільшився до рекордних 107.375 т. Для порівняння: експорт ЗВГ з Росії в Білорусь в 2015 і 2016 роках становив у середньому лише близько 20 тис. т в місяць.
Звичайно, всі ці цифри приблизні, толком розмірів реекспорту російських вуглеводнів ніхто не знав і не знає.
Між тим відносини між Мінськом і Москвою поступово погіршувалися: російському керівництву не подобалося "занадто вільне" поводження Олександра Лукашенка і його спроби реабілітуватися перед Заходом за минулі провини. У якийсь момент в Кремлі вирішили пов'язати збереження "вуглеводневої дотації" для білоруського керівництва з його лояльністю РФ, а потім - і з виконанням Договору про Союзну державу Росії і Білорусі (він був підписаний у 1999 р., але з 2007-го практично не виконувався.
Про намір прикрутити нафтовий і газовий краники для Мінська було оголошено в серпні 2018-го. Послідувала низка напружених зустрічей Путіна і Лукашенка, але за підсумком у Кремлі не поступилися. У жовтні минулого року між країнами були узгоджені (і вступили в силу з 1 листопада) нові баланси, які, зокрема, не передбачали поставок з РФ до Білорусі бензину, дизпалива і мазуту. Як результат, у січні 2019 р. Білорусь імпортувала з Росії всього 3,6 тис. т нафтопродуктів проти 350 тис. т в січні 2018 р. Дзеркально скоротився і обсяг білоруського експорту нафтопродуктів - на 13,8%, до 1 млн т, В грошовому вираженні - на 14,9% - до $482,4 млн.
Те ж саме відбулося і з пропан-бутаном. 18 жовтня по всій Україні зросли роздрібні ціни на зріджений вуглеводневий газ (він же ЗВГ, він же LPG). Середній рівень цін по країні склав 16,02 грн за літр. Це зростання цін було пов'язане з дефіцитом скрапленого газу у трейдерів. Причина в тому, що в кінці вересня - початку жовтня 2018-го Росія закрила "білоруський канал" "сірого" реекспорту скрапленого газу з Росії. Але одночасно Москва відкрила можливості для легальних прямих поставок ЗВГ з Росії в Україну. Однак логістика нових схем була відпрацьована не відразу, і тому на ринку виник тимчасовий дефіцит "пропан-бутан".
Стало зрозуміло, що колишньої моделі підживлення білоруського бюджету за рахунок нафтового реекспорту більше не буде. Міністр енергетики РФ Олександр Новак заявив: "Безмитний експорт нафтопродуктів в Білорусь недоцільний, оскільки Білорусь повністю забезпечує свої потреби в них шляхом переробки російської нафти. А ось надлишки союзна республіка реекспортує в Україну, заробляючи на цьому мільярди".
Україна: переформатування ринку
Втрачати український ринок моторного палива білоруські постачальники почали ще раніше. Як вказувала у своїх звітах "Консалтингова група А-95", в 2017 р. спостерігалося істотне зниження поставок білоруських бензинів і дизельного палива в Україну в порівнянні з показниками минулих років. Так, поставки бензину впали на 22%, а ДП - на 14% від рівня 2016-го. Причиною зниження стали дії самого спецекспортера білоруських нафтопродуктів - державної Білоруської нафтової компанії (БНК).
В результаті Україна збільшила закупівлі моторного палива у Польщі та Литві, після чого БНК у грудні 2017 р. довелося знизити ціни на паливо для українських оптових покупців.
Але і росіяни постачали дизпаливо в Україну всі ці роки, незважаючи на, м'яко кажучи, натягнуті відносини між двома країнами. І після "закриття" реекспорту через Білорусь прямі продажі саме дизпалива (найбільш чутливий продукт для українського ринку) по лінії Москва - Київ помітно зросли.
З 2016 р. дизпаливо в Україну з Росії поставляла тільки "Роснефть" - по трубопроводу "Прикарпатзахідтранс", оформлялося воно через швейцарську Proton Energy ізраїльського бізнесмена Нісана Моїсеєва. У жовтні 2017 р. "Роснефть" уклала на 10 років контракт на експорт 30-50 млн т дизельного палива з компанією ITC Industry Trading Company SA. (Швейцарія), голова якої - власник єдиного в Україні нафтопродуктопроводу, громадянин Німеччини Анатолій Шефер. Договором передбачено, що "Роснефть" буде поставляти ITC Industry Trading Company від 3 до 5 млн т дизельного палива Євро-5, рік.
У вересні 2017 р. дизельне паливо в Україну також почала поставляти (залізницею) компанія ТОВ "Газпром нафтохім Салават", що входить в структуру "Газпрому". Покупцем виступає українська "дочка" Socar - Торговий дім "Сокар Україна", що працює через посередника LVK CENTRE LIMITED (Великобританія). Остання компанія належить проживає в Монако громадянці Фінляндії Світлані Котиранате.
В результаті за 2018 р. частка білоруських виробників в балансі українського ринку ДТ скоротилася з 43% до приблизно 30%. Цей обсяг замістили поставки російського дизеля, частка яких зросла з 28% до 39%.
Україна завжди критично залежала від імпорту енергоносіїв. В останні роки вона стала споживачем навіть тих видів палива, які раніше виробляла сама: вугілля для теплової генерації електроенергії, моторне паливо. Сьогодні для російських і білоруських НПЗ Україна - ринок з мільярдними оборотами і ємністю приблизно 5,5-5,6 млн т в рік (до 70% всього паливного імпорту України). І така ситуація буде зберігатися, поки Україна не відродить власні НПЗ і не налагодить зрідження газу, видобутого з власних джерел.