Недоторканний монстр. Як "Росатом" вп'явся у глобальну енергетику, політику і науку

"ДС" пропонує аналітичний матеріал у двох частинах про роль Росатома на світовій арені. У першій частині фокусуємося на проникненні атомного монстра в усі сегменти міжнародного ринку ядерної енергетики, у другій — на реалістичних способах зменшити його вплив

Одна з найбільших державних компаній ворога "Росатом" лишається майже незачепленою західними санкціями, попри очевидну та безпосередню причетність її до терористичного захоплення Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС). Заклики виправити це з Києва і деяких інших європейських столиць по суті залишаються непочутими в Брюсселі, Вашингтоні та Відні (МАГАТЕ). 

Корпорація "Росатом" відзвітувала, що в 2022 р. отримала дохід від продажів у сумі 1,7 трлн руб. (порівняно з 1,5 трлн руб. роком раніше), зокрема збільшила зарубіжну виручку на 20% — до $11 млрд. Серед іншого корпорація будує нові атомні потужності, а її паливна структура "ТВЕЛ" зберегла переважну більшість замовників і навіть уклала 12 нових контрактів на постачання уранової продукції до семи країн.

Окрім наповнення бюджету країни-агресора, Росатом становить ще більшу загрозу для України і світу своєю безпосередньою діяльністю. Так, проникнення його в глобальні енергетичні ланцюги політично узалежнює від Росії цілі країни та міжнародні організації (передусім МАГАТЕ). Ще гірше те, що частина з понад 300 підприємств, які входять до корпорації, співпрацють з військово-промисловим комплексом РФ — постачають матеріали й технології для виробництва зброї. Майже всім цим компаніям поки що вдалося сховалися від санкційної зливи під парасолькою Росатома, і завдяки цьому вони імпортують товари подвійного призначення, якими можна задовольняти військові потреби.

Розглянемо, як працює атомна імперія ворога та з якого боку реально почати її демонтаж.

Будівництво атомних блоків

Росія лідирує на світовому ринку атомного проектування. Фінансова оцінка замовлень на найближчі 10 років становить $130-140 млрд. Станом на зараз портфель закордонних проектів на різних стадіях реалізації налічує 33 енергоблоки в 11 країнах. Якщо говорити про найбільш значні, зокрема цілі АЕС, то це:

•  "Аккуя" (Туреччина), загальна потужність — 4800 МВт, орієнтовна вартість — $22 млрд;
• "Ель Дабаа" (Єгипет),4800 МВт, $30 млрд;
•  "Куданкулам" (Індія), друга черга — 2000 МВт, $6 млрд;
• "Пакш-2" (Угорщина), третя черга — 2400 МВт, $11 млрд;
• "Руппур" (Бангладеш), 2400 МВт, $13 млрд;
• "Сюйдапу" (Китай), два блоки загалом на 2400 МВт;
• "Тяньвань" (Китай), третя черга — 2400 МВт.

Примітно, що половина з цього списку країн (Індія, Бангладеш і Китай) утримуються під час голосування за резолюції на підтримку України в ООН (для прикладу, за українську формулу миру від 23 лютого 2023 р. із закликом до негайного виведення окупаційних військ).

Якщо вірити гендиректору "Росатома" Олексію Ліхачову, станом на кінець 2022 р. корпорація проводить переговори про побудову АЕС ще з десятком країн, і три-чотири з них уже планується вивести на міждержавні угоди.

Підтримка потужностей

Інший напрямок проникнення Росатому в світову атомну енергетику можна умовно назвати "підтримкою атомних потужностей". Це розгалужена система контрактів на:

• технічну підтримку експлуатації АЕС і окремих енергоблоків із залученням російських спеціалістів та обладнання,
• постачання ядерного палива та урану для його виробництва.

Як правило, саме виробник ядерних реакторів і компонентів гарантує безпеку АЕС в процесі експлуатації. Тож "Росатом" обслуговує реактори російського і радянського виробництва в усьому світі. Зокрема, корпорація надає обладнання, проводить технічний огляд та модернізацію. Деякі роботи на таких АЕС вже можуть виконувати західні компанії, решту — ні. Крім того, "Росатом" володіє в ЄС підприємствами, які постачають обладнання для реакторів.

Окремої розмови заслуговує забезпечення станцій ядерним паливом.

На глобальному ринку ядерного палива частка Росії ("ТВЕЛ") сягає 17% з планами збільшення до 20% (серед інших постачальників: AREVA з Франції і Німеччини — 31%; Toshiba-Westinghouse з Японії і США — 26%; Japan Nuclear Fuel Limited з Японії — 17%). Конкретно в ЄС ситуація схожа: 18 із 103 енергоблоків залежить від поставок з "Росатома" (ще три працюють на російсько-французькому ядерному паливі). Зокрема, всі енергоблоки Болгарії, Словаччини і Чехії поки що потребують поставок з РФ. Варто наголосити, що не так просто змінити постачальника ядерного палива. Уранові таблетки містяться у трубкоподібних стрижнях — тепловидільних елементах (ТВЕЛах), які об´єднані у тепловидільні збірки (ТВЗ). Конструкція збірок залежить від виробника. До радянських/російських реакторів підходять "рідні" ТВЗ, і модифікувати їх для роботи, скажімо, на американському паливі — завдання на роки. До речі, тут є релевантним досвід України, яка завершує перехід на паливо Westinghouse, що тривав 10 років.

Спускаємося нижче по виробничому ланцюгу. Росатом збагачує уран для інших виробників ядерного палива в різних куточках світу — він контролює 46% відповідних потужностей. Зокрема, чверть збагаченого урану в ЄС та США має російське походження.

Спускаємося ще нижче. У глобальному масштабі росіяни контролюють понад третину конверсії урану (перетворення U3O8 на гексафторид урану UF6 ) — етапу перед його збагаченням.

Що ж до видобутку, то Росія безпосередньо охоплює лише кілька відсотків світового ринку, а разом з активами у Казахстані — понад 10%. В цьому сегменті кількісний показник "Росатома" не такий вражаючий, але в його продукції є велика конкурента перевага — низька ціна.

На цьому графіку звернімо увагу на Нігер, який забезпечує понад 4% світових потреб в урані. Переворот у цій африканській країні може сплутати карти на користь Росії — про це ми поговоримо у другій частині огляду.

Окремо варто згадати про зберігання і переробку відпрацьованого ядерного палива (ВЯП). Майже все, що виймається з реактора, не є відходами і може давати енергію в майбутньому, але поки що тільки третина палива після АЕС було перероблене. Що стосується ринку переробки ВЯП, то на ньому також помітне місце належить Росії. За найсвіжішими даними станом на 2020 р. світові потужності здатні були переробляти до 3860 т на рік, з них 400 т — на заводі в Озерську Челябінської області (до слова, невдовзі планується відкриття підприємтва в Желєзногорську Красноярського краю). Всі решта розміщалися у Франції, Японії, Великій Британії та Індії. Що ж до сховищ тривалого зберігання (або кінцевого захороення) відпрацьованого ядерного палива, то вони працюють або будуються в різних країнах Європи і світу, зокрема й у російському Желєзногорську. Україна також має по суті готовий об'єкт для зберігання ВЯТ у Чорнобильській зоні. Однак варто зауважити, що деякі користувачі російських реакторів і палива, як от Угорщина і Болгарія, не мають таких сховищ і за домовленістю відправляють ВЯТ назад до виробника. Це ще більше узалежнює їх від РФ.

Тож можемо констатувати, що російська атомна імперія глобально охопила всі стадії життя АЕС (від будівництва до експлуатації) та весь цикл виробництва і поставок ядерного палива. Тепер зрозуміло, чому майже ніхто квапиться із санкціями. Але й це не все.

Науково-дослідницька діяльність

На міжнародній арені "Росатом" проводить активну науково-дослідницьку діяльність з акцентом на розвитку реакторів на швидких нейтронах та проектуванні АЕС малої потужності. Ключовий науковий напрямок — участь у міжнародному проекті ITER зі створення експериментального термоядерного реактора (в якому понад 9% російського обладнання у вартісному вимірі).

Серед інших ініціатив за участю Росатома можна виділити такі:

• Міжнародний проект з інноваційних ядерних реакторів і паливних циклів (INPRO),
• Міжнародний форум "Покоління IV" (Generation IV) про ядерно-енергетичні технології нового покоління і рішення проблеми кліматичних змін,
• Платформа технологій сталої ядерної енергетики (SNETP) для науково-дослідницької підтримки надійної та ефективної експлуатації цивільних ядерних систем II, III та IV поколінь.

Тут головна небезпека в тому, що наукові інтереси ворога виходять далеко за межі поводження з "мирним атомом".

"Діяльність багатьох науково-дослідницьких організацій, які входять в структуру держкорпорації "Росатом", тісно пов’язана з російським військово-промисловим комплексом. Ці організації залучені до розробки, випробувань та виробництва ядерних боєприпасів країни, капітальних ремонтів, модернізації та розширення цивільного флоту криголамів та підводних човнів РФ з атомними двигунами", — йдеться у дослідженні DixiGroup.

Варто нагадати, що РФ входить до складу Ради керуючих МАГАТЕ та бере участь в формуванні програми діяльності та бюджету організації, прийомі нових членів тощо.

Але що можна вдіяти з цим монстром, який має вплив на світову ядерну промисловість, галузеву науку та профільні міжнародні організації? Про це ми поговоримо у наступній частині — вона вийде на "ДС" 29 липня.