Хто кому винен. Кличко дадуть підігріти воду до серпня або жовтня

Майновий енергетичний комплекс столиці з 2001 р. перебував в управлінні акціонерного товариства "Київенерго", структура власності якої неодноразово змінювалася на користь приватних інвесторів, поки він повністю не опинився у холдингу ДТЕК Ріната Ахметова. А в цьому році, по закінченні договору концесії, теплові мережі повернулися під контроль міста. Правда, не в найкращому стані і в навантаження з боргами "Київенерго". Тепер Ахметов буде заробляти на постачанні столиці тільки електроенергією (через нову компанію "ДТЕК Київські електромережі"), а тепловою енергією займеться комунальне "Київтеплоенерго".

Перед тим як передати майно місту, в "Київенерго" відзвітували, що вклали на капітальні ремонти, реконструкцію та інші поліпшення" 2,9 млрд грн, замінивши 190 км магістральних і розподільних теплових мереж (на 560 млн грн), встановивши 5,7 тис. теплових лічильників (на 227 млн грн) і інвестувавши в завод "Енергія" 100 млн грн. Плюс за весь час керування тепловим господарством міста "Київенерго" заплатило за використання цього майна 374,9 млн грн в столичний бюджет. Втім, загальна довжина теплових мереж столиці досягає 2 тис. км, а 70% з них, за даними "Київенерго", сношены. У КМДА підрахували, що для оновлення всієї інфраструктури потрібно близько 16 млрд грн.

З травня в розпорядження КП "Київтеплоенерго" перейшли десятки тисяч об'єктів - котельні, станції, самі мережі. А з серпня місто має взяти в експлуатацію ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, які виробляють не лише тепло, а й електроенергію, а також сміттєспалювальний завод "Енергія".

Та частина котелень, що вже перейшла до "Київтеплоенерго", перестала гріти воду для 30% жителів столиці (з кінця квітня). Справа в тому, що, на відміну від "Киевэенерго", у комунальній компанії немає договору з НАК "Нафтогаз України" на поставку палива, яке необхідно для підігріву. А підписувати його газовики не збираються до тих пір, поки "Київтеплоенерго" не розрахується за борги попередників, оцінені в 4,8 млрд грн. У НАК опираються на Закон "Про теплопостачання", згідно з яким структура, яка стала правонаступником майна, повинна взяти на себе боргові зобов'язання з оплати спожитих енергоносіїв компанії-попередника.

Але столична влада відмовляється визнавати і переписувати на "Київтеплоенерго" зазначений борг, під сяком випадку в такому розмірі. Чиновники зазначають, що структура боргу теж має значення: близько 1,2 млрд грн з 4,8 млрд грн - це штрафи і пені, 1,1 млрд грн - заборгованість держбюджету (за пільги та субсидії, різницю в тарифах і теплопостачання бюджетних установ). Тому в КМДА вважають, що автоматично не можна перекладати на комунальне підприємство всі грошові зобов'язання "Київенерго" перед "Нафтогазом".

"Дійсно, виходячи з положень ст. 22 спеціалізованого Закону України "Про теплопостачання", КП "Київтеплоенерго" як правонаступник ПАТ "Київенерго" зобов'язано прийняти на себе борги з оплати спожитих енергоносіїв та їх транспортування, постачання з урахуванням всіх раніше нарахованих штрафних санкцій", - констатував у коментарі "ДС" керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex, адвокат Віктор Мороз.

То ж, за його словами, стосується боргів по пільгах і субсидіях: спочатку виплати по них повинні бути зараховані на рахунки КП "Київтеплоенерго", а потім передані на користь НАК "Нафтогаз України". Тому, вважає адвокат, позиція КМДА про лише часткове визнання боргів "Київенерго" безпідставна.

Однак у конфлікту є ще і соціально-політична сторона. Столична влада лякає техногенною катастрофою вже з серпня, коли, нагадаємо, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, які також виробляють електрику, повинні перейти на баланс відрубаної від газу комунальної компанії. Це означає, що частина міста ризикує залишитися без світла. А до початку опалювального сезону - все місто без тепла. Тобто до того часу вже ніхто не дозволить "Нафтогазу" зображати суворого охоронця закону, і газ у "Київтеплоенерго" з'явиться в будь-якому разі, безвідносно до долі боргу "Київенерго". Але в той же час в КМДА могли б не чекати, поки "Нафтогаз" виявиться припертим до стінки загрозою техногенної катастрофи, а висувати пропозиції по суті - про реструктуризацію боргу. Адже гроші не розчинилися в повітрі, в кінці кінців, саме "Київтеплоенерго" споживачі повинні сплатити рахунки, а держава - віддати гроші за різницю в тарифах. Словом, відкрутити газовий вентиль можна було б вже зараз, не тримаючи в заручниках мільйони киян. А якби була заздалегідь пророблена вся розумна підготовча робота (про те, що тепломережі повернуться в управління столичної влади, було відомо ще рік тому), то влаштовувати жителям столиці многонедельное купання в тазиках взагалі не було ніякої потреби.

Втім, багато городян знайшли альтернативу як мінімум по гарячій воді. Ще в 2014 р. рейтинг найпопулярніших в Україні Google-запитів в рубриці "Покупка року" очолив бойлер - головним чином тому, що з літа і до початку опалювального сезону у Києві тоді відключили гарячу воду для більшості споживачів у зв'язку з жорсткою економією газу. Благо електричні водонагрівачі дозволено встановлювати в багатоквартирних будинках, якщо вони вписуються в проектну потужність квартири.

Гріти або не гріти: економіка бойлера

Вигідно відмовлятися від гарячого водопостачання та встановлювати бойлер? Спробуємо розрахувати. Але для початку поставимо питання ширше: які плюси і мінуси електричного нагрівача, адже справа не тільки в грошах.

При центральному водопостачанні можна митися всією сім'єю один за одним, не боячись вичерпати гарячу воду, природно, не потрібно витрачатися на бойлер, його обслуговування, а також виділяти місце у ванні на громіздкий апарат. Але гаряча вода може перетворитися в холодну через чергового прориву на теплотрасі або гідравлічних робіт.

Бойлер дозволяє регулювати і зберігати температуру води до потрібного моменту, попутно рятуючи від необхідності зливати "прохладненькую" за "гарячим" тарифом. Можна економити, включаючи водонагрівач вночі, коли вартість електрики вдвічі нижче (при встановленому в квартирі многозонном лічильнику). А до зазначених вище мінусів, додамо, що ємність вибраного бойлера зазвичай є компромісною, тому гарячої води може не вистачати на всіх домочадців.

Словом, різниця у витратах на бойлерні та центральне водопостачання залежить від розміру і побуту сім'ї, характеристик і часу використання водонагрівача, якості та вартості гарячого водопостачання, ціни на електроенергію, холодну воду та інших змінних.

Ми ж розглянемо найпопулярніший варіант: електроводонагрівач на 80 л накопичувального типу проти централізованого водопостачання з температурою води не нижче 50 градусів (як за нормативами). Приймемо, що в середньому холодну воду в бойлері потрібно підігрівати на 35 градусів.

Також важливо знати, що при нормальному тиску для нагрівання одного кубометра води на 1 градус потрібно витратити близько 1,167 кВт·год енергії. При цьому на підтримання температурного режиму в бойлері потрібно близько 30 кВт·год на добу. Врахуємо і діючі тарифи: на холодну воду - 15,5 грн за кубометр, на електроенергію - 1,68 грн за кВт·год (так оплачується весь обсяг, спожитий понад 100 кВт·год на місяць).

А тепер розрахуємо суму оплати для сім'ї з трьох осіб по нормативним споживанням - 9 кубометрів на місяць.

Нагрівання води на 35 градусів: 367,6 кВт·год (1,167 кВт·год х 35 х 9)
+
підтримка температури: 30 кВт·ч (1 кВт·год х 30 діб)
=
397,6 кВт·год х 1,68 грн = 668 грн
+
холодна вода для нагріву: 139,5 грн (15,5 грн х 9)
=
807,5 грн

Тепер порівняємо. Тариф на гарячу воду становить 80,62 грн (при працюючому полотенцесушителе), і сім'я з трьох чоловік заплатить за неї 725,6 грн в місяць, якщо, як за нормативом, використовує рівно 9 кубометрів. Тобто різниця складе 81,9 грн. Звичайно, вона може змінитися в залежності від того, скільки гарячої води потрібно конкретного домогосподарства. Швидше за все, більше. Так, сім'я з чотирьох осіб з "нормативними" споживанням та встановленим бойлером переплатить 92,4 грн (1059,8 грн проти 967,4 грн). Та й сама норма в 3 кубометра на людину, ймовірно, для багатьох надто мала.

Слід врахувати і витрати на бойлер: найбільш ходовий апарат на 80 л можна придбати як за 2 тис. грн, так і за 12 тис. грн, в залежності від виробника, якості матеріалів, кількості і потужності водонагрівальних елементів (тенів) і т. п. Якщо не брати до уваги фактор енергоефективності пристрою, який теж впливає на вартість нагріву води, до витрат власників бойлера все одно потрібно додати витрати на його купівлю та утримання в перерахунку на місяць. Термін служби таких апаратів оцінюється в 10 років і більше, а значить, недорога модель за 3000 грн обійдеться приблизно в 25 грн в місяць. Також бойлер за цей період потрібно прочищати, а можливо, доведеться лагодити - сміливо додаємо мінімум 1000 грн на обслуговування, тобто ще 10 грн в місяць. Таким чином, вартість бойлерної гарячої води для сім'ї з трьох осіб можна оцінити в 842,5 грн, а з чотирьох - 1094,8 грн в місяць. Відповідно, переплата порівняно з послугами центрального водопостачання становить 116,9 грн і 127,4 грн. Навряд чи це можна вважати великою ціною за комфорт мати гарячу воду цілий рік.