Кінець швидким кредитами онлайн? Як українців хочуть вберегти від хитрих позик "до зарплати"

Як упорядкувати мікрокредитування

15 вересня Верховна Рада прийняла закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій", який поширює дію закону "Про споживче кредитування" на кредитні договори, укладені на термін до одного місяця, а також на позики, розмір яких не перевищує одну мінімальну зарплату (5 тис. грн). "За" проголосували 310 народних депутатів.

Ініціатор законопроекту — глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу"). Сам документ, до речі, трохи "залежаний": вперше він був поданий в Раду ще 29 серпня 2019-го; пройшов через комітети в листопаді-грудні того ж року. У першому читанні його прийняли 369 голосами ще 4 лютого.

Закон передбачає нормування сфери мікрокредитування з метою підвищення якість системи кредитних історій фізичних осіб. У ньому, зокрема, передбачено встановлення максимальної суми стягнення з боржника по мікрокредитах незалежно від домовленості сторін. Крім того, забороняється одночасне застосування штрафу та пені за порушення споживачем зобовʼязань за договором.

Все це, вважає Гетманцев, забезпечить права і кредитора, і позичальника. Також передбачено згоду на передачу інформації в бюро кредитних історій — це буде передумовою для укладення такого договору.

На думку автора законопроекту, він дозволить забезпечити захист прав споживачів послуг з мікрокредитування фізосіб, належну перевірку кредитоспроможності позичальників, недопущення настання катастрофічних фінансових наслідків для тих, хто порушив терміни повернення дрібних кредитів.

Також прийнятий закон обмежує максимальну суму неустойки, яку можна стягнути з позичальника, і встановлює чіткі вимоги до реклами кредитних продуктів, що ускладнює введення споживача в оману.

Як потрапляють в боргове рабство

Однак до сих пір мікрокредити не потрапляли під дію закону про споживче кредитування — і виходило так, що проста небагата людина, перехопивши у лихварів 3 тис. грн до зарплати і трохи прострочивши виплату, міг потрапити в справжню боргову кабалу.

Про це, до речі, прямо говориться в пояснювальній записці — там наводиться приклад, коли, отримуючи мікрокредит, споживач враховує процентну ставку за день (1-2%), не розуміючи, що в підсумку середня ставка за такими кредитами сягає 650% річних.

"Оскільки такі кредити дуже часто надаються через інтернет протягом пʼяти хвилин, споживачі через свою необізнаність і неможливість порахувати свої фінансові можливості часто не повертають кредити вчасно і потрапляють в боргову яму", — йдеться в документі.

Ще одне завдання нового закону — сприяти зменшенню кількості безнадійних кредитів і, отже, зниженню кредитних ставок на ринку мікрокредитування в цілому.

Максимальна сума стягнення з боржника (штрафів, пені, процентної ставки, інших платежів) відтепер буде обмежена подвійним розміром кредиту. Тобто якщо позика склала 3 тис. грн, максимальна сума всіх платежів разом узятих не зможе перевищувати 6 тис. Грн. При цьому законопроект зобовʼязує фінансові компанії, що працюють на ринку мікрокредитів, оперативно (не пізніше наступного робочого дня) передавати дані по кожному договору в Бюро кредитних історій (БКІ). І тут важливо відзначити: послуги таких бюро платні, якщо постійно відправляти їм дані неперевірених клієнтів — витрати будуть занадто великі. Ось чому мікрокредитним організаціям доведеться ретельніше перевіряти кредитоспроможність позичальників.

Кредитів "до зарплати" стане менше?

Зовсім недавно — 13 серпня — НБУ опублікував розʼяснення щодо дій небанківських фінансових установ, які пропонують українцям "кредити під 0% за 10 хвилин" без паспорта і довідки про доходи. Там, зокрема, пояснювалося, як виникають ситуації, коли кредит з нульовою процентною ставкою насправді може перетворюватися в 100%, 700% і навіть 1700% річних.

Питання дійсно дуже болюче для суспільства, особливо в ситуації, коли через тривалий карантин багато хто втратили свої доходи від малого бізнесу та самозайнятості. Вже до початку березня, за даними Нацбанку України, населення уклало близько 10 млн договорів на мікрокредити на загальну суму близько 40 млрд грн. За оцінками учасників ринку, з якими спілкувався оглядач "ДС", з тих пір сукупний розмір боргів по таким кредитам зріс на 20-25%.

Зараз численні лихварі у вигляді фінансових компаній пропонують клієнтам швидкі позики в режимі 24/7. "ДС" промоніторила ряд таких компаній і зʼясувала найпоширеніші умови: мінімальна сума 250 грн, максимальна для клієнтів, що вперше звернулися, — 4000 грн, для постійних — до 15 тис. Грн. Мінімальний термін — одна доба, може бути збільшений до 65 днів на прохання клієнта. Взяти гроші в борг можна під 1,75% на добу, знадобиться тільки паспорт і код ІПН. Заявку можна оформити прямо на сайті компанії, отримати гроші — на карту будь-якого банку України.

"Автори закону не приховують, що його завдання — зробити мікрокредити недоступними для маргіналів (алкоголіків, наркоманів, ігроманів), які, щоб розплатитися, підуть на злочин. А також для завідомо мало платоспроможних людей (пенсіонерів, безробітних, серйозно хворих), яким, щоб розплатитися, доведеться віддати останнє — житло, наприклад, — сказав в коментарі "ДС" фінансовий консультант Сергій Шульга. — Але це означає, що ринок мікрокредитування впаде в два рази мінімум. Адже для захисту прав споживачів послуг з мікрокредитування буде потрібно достовірно перевіряти кредитоспроможність позичальників. А це сама по собі справа нешвидка і витратна. Тобто виростуть операційні витрати, збільшиться час на видачу кредиту. Не буде більше "кредит онлайн за 7 хвилин", а значить, буде менше кредитів, узятих імпульсивно, без довгих роздумів і аналізу. І здерти три шкури з позичальника потім теж не вийде. Так що весь бізнес стане менш вигідним".

Коли законодавчі зміни підпише президент, мікрофінансові організації України напевно розділяться на три групи. Одні підуть з ринку і будуть шукати інші способи легкого і швидкого заробітку. Інші — приймуть нові правила гри і стануть більш солідними і стабільними бізнесами, але з меншою маржинальністю. А треті — підуть в тінь і будуть надавати ті ж послуги на тих же умовах, але вже полупідпільно, ризикуючи не тільки грошима, а й власною свободою.