Не вчасно і не до місця. Чому Кабмін нічого не доб'ється регулюванням цін

Влади пильнують

На період надзвичайної ситуації у зв'язку з поширенням коронавіруса уряд вирішив повернутися до державного регулювання цін на соціальні продукти, ліки і медичні вироби, повідомив на своїй сторінці в Facebook голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко.

"З 15 квітня моніторинг буде поширений на 10 продуктів, вісім фармпрепаратів та два медичних товару. Якщо ціна в торгівлі на них планує підвищуватися, то заклад торгівлі через електронну форму зобов'язана повідомляти про це Госпотребнадзору", - зазначив Дорошенко.

Під нагляд уряду потрапили такі продукти, як гречка, цукор, борошно пшеничне вищого сорту, макарони українського виробництва, молоко 2,5% жирності в плівковій упаковці, житньо-пшеничний хліб, курячі яйця першої категорії, курка в тушці, вершкове масло 72,5% і мінеральна вода без газу. Також під прицілом ціни на медичні маски і рукавички.

За словами Дорошенка, виробники і постачальники звільнені від моніторингу, інформацію про підвищення цін повинні повідомляти владі торгові мережі і магазини.

Примітно, що уряд ці заходи назвало "моніторингом", хоча Дорошенко і зазначив, що влада будуть вивчати причини зростання цін в магазинах і аптеках і "мати можливість впливати на виробників та імпортерів, якщо ціни ростуть без економічного обґрунтування".

Дорошенко зазначив, що державне регулювання цін в Україні існувало з 1996 р. і до 2018 р., і саме після скасування держрегулювання спостерігалося зростання цін на продукти. Він також категорично не згоден, що введення держрегулювання цін - це "повернення в СРСР". "Ні, ми з вами йдемо в Європу, де є більш жорсткі заходи регулювання взаємовідносин з торгівлею, з виробниками і постачальниками. У деяких країнах є обмеження націнки", - сказав він.

Він нагадав, що в період, коли держава регулювала розмір націнки на продукти (максимум на 15% - при поставці товару від поля до полиці і ще на 15% - на полиці в торговій точці), торгівля платила хабарі, щоб контролери "не помічали" більш високу торговельну націнку. "На сьогодні немає регулювання самої націнки. Будемо вважати, що та ціна, яка склалася на початок березня, - це нормальна ціна. І якщо торговельна мережа буде підвищувати ціну, то вона повинна внести в електронну форму інформацію про це. Після цього ми можемо запросити інформацію про ціну, за якою товар зайшов у торговельну мережу. Але не для того, щоб оштрафувати, а щоб зрозуміти, чому це відбулося", - заявив Олексій Дорошенко.

Не вчасно

Проте експерти вважають, що таке втручання держави в ціни на продукти харчування буде, з одного боку, несвоєчасним, а з іншого - і зовсім безглуздим.

За словами економічного експерта Бориса Кушнірука, на сьогодні є відразу кілька причин для того, щоб ціни на деякі продукти не росли, а, навпаки, падали. По-перше, населення під час березневого ажіотажу накопичила запаси, і ці позиції в магазинах вже якийсь час купувати не буде. Тому торгові мережі будуть змушені робити знижки та акції, щоб розпродати їх. Зокрема, мережі магазинів АТБ і Novus з 10 квітня синхронно запустили продаж продуктів, які потрапили в приціл держконтролю, без торгової націнки - за цінами постачальників.

Борис Кушнірук нагадав і про сезонний чинник - навесні і влітку, як правило, ціни на такі товари, як яйця і молоко, знижуються. Що стосується курятини, то сьогодні є певні складнощі з її експортом, і партії товару будуть переорієнтовані на внутрішній ринок.

Ще одним фактором зниження цін стане відкриття продовольчих ринків - як тільки кількість торгових точок збільшиться, конкуренція у торгівлі зросте і також вплине на зниження цін. "Тому ми зіткнулися з ситуацією, коли ціни на продукти будуть знижуватися, і в зв'язку з цим нагальна потреба в моніторингу цін і їх регулювання теж знизиться", - сказав він.

І не до місця

Професор Київської школи економіки Олег Нів'євський вважає, що контроль держави над цінами - це точно повернення у часи СРСР. "Такий підхід не має нічого спільного зі здоровим глуздом. У нас це вже було, ми з великими труднощами відійшли від цього, але тепер знову повертаємося до популізму. Це великий мінус", - зазначив він.

Експерт пояснив, що прагнення уряду контролювати ціни - це його реакція на наслідки, а не на причини явища. "А якщо ви реагуєте на наслідки, то ви з причинами ніяк не боретеся, а тільки робите ще гірше", - сказав Нів'євський.

Олег Нів'євський ще в кінці березня, коли всі спостерігали ажіотажний попит на продукти і зростання цін, попереджав, що держрегулювання в такій ситуації не допоможе. "Екстраординарне підвищення цін у часи надзвичайних ситуацій - це нормальна реакція економіки (як температура при вірусній інфекції) і є причиною короткострокового зростання попиту, за яким не встигає пропозицію. Все, чим може допомогти держава в даному випадку, - це допомогти постачальникам і виробникам збільшити пропозицію в як можна більш короткий час, але ні в якому разі не контролювати ціни", - заявив він.

В ефективність держрегулювання цін не вірить і Борис Кушнірук. "Мій досвід свідчить, що там, де держава намагається щось контролювати, ні до чого, крім корупції, це не призводить. І вже точно не до покращення життя людей", - сказав він.

Нічого подібного до того, що робить український уряд з цінами, в описах відносин між владою та учасниками ринку у Європі знайти не вдалося. Жодної згадки про те, що влада стурбовані зростанням цін на який-небудь продукт і мають намір "поговорити" з виробниками, або торговими мережами на предмет обґрунтованості високих цін. В європейських країнах справедливий рівень цін забезпечується високою конкуренцією, влада тільки стежать за тим, щоб на ринках не було антиконкурентних змов, які ведуть до підвищення цін.

Між тим, згідно з останніми соцопитуваннями, населення починає ремствувати, що гроші закінчуються, а карантин немає. Таким чином, головною причиною повернення совкового рудименту у вигляді держрегулювання цін може бути бажання зображувати турботу про населення - мовляв, влада тримає руку на пульсі.

Цінові війни в Європі

Хоча в Європі також періодично виникають проблеми з цінами і навіть спалахують "цінові" протести, однак вони зовсім іншого характеру. Наприклад, у Франції з 1 січня 2019 р. планувалося в рамках екологічної реформи підвищити податки на паливо, щоб стимулювати економіку активніше використовувати більш екологічно чисті види енергії. Це загрожувало підвищенням цін на бензин для кінцевого споживача. У результаті напередодні підвищення податків спалахнули масові заворушення - вуличне повстання так званих "жовтих жилетів". Після півтора місяців протистояння влади вирішили відкласти на півроку підвищення податків.

З аналогічними протестами, але тільки вже з боку фермерів, зіткнулося на початку цього року уряд Німеччини. Фермери були незадоволені багатьом: посиленням політики в галузі захисту клімату і тварин, несправедливим розподілом дотацій і надто низькими закупівельними цінами на їхню продукцію з боку супермаркетів. Однак канцлер Ангела Меркель відкинула можливість встановлення мінімальних цін на продукти харчування. Поважні відносини між усіма учасниками ринку важливіше державного контролю над ними, заявила вона.