Війна за робочу силу. Скільки українських заробітчан зможе переманити Німеччина у Польщі

У другій половині минулого року польські ЗМІ буквально истерили: мовляв, ФРН готується відкрити свій ринок праці для громадян країн, що не входять в Євросоюз. І українці, чиїми трудовими мозолями багато в чому створюється нинішнє благополуччя Речі Посполитої, віддадуть перевагу масово перебратися до західного сусіда Польщі, на більш високі зарплати.

За оцінками компанії Work Service, на які посилається польська газета Rzeczpospolita з Польщі можуть виїхати до 59% українських заробітчан. "Це велика загроза для польської економіки. Через два-три місяці нестача кадрів може вирости з 165 тис. до напівмільйона чоловік, - заявляв глава агентства працевлаштування Personel Service, яке займається рекрутингом українських працівників, Томаш Инглот. - Наслідки виїзду з Польщі півмільйона українських працівників важко уявити. В магазинах не вистачало продавців. Не було б кому сидіти за касою, прибирати в готелях, видавати ключі".

Польська економіка продовжує швидко розвиватися та вимагає робочої сили, потреба в якій в останнє десятиліття закривають саме українці. Українські заробітчани стали, по суті, опорою ринку праці в Польщі, яка принципово відмовляється приймати мігрантів з Африки та Близького Сходу. Однак, на думку аналітиків найбільшого банку країни PKO Bank Polski, потенціал міграції з України поступово себе вичерпує. За їх даними, ті мігранти, які вже працюють у Польщі, все більше уваги звертають на Захід і планують їхати працювати у Німеччину та інші країни ЄС.

Німеччина "відкриється" в березні

Економіка Німеччини потребу в робочих руках не менше, ніж польська. Безробіття - найнижча з моменту возз'єднання країни в 1989 р., рівень зайнятості - рекордний. Німецькі компанії відчувають труднощі з пошуком співробітників, і приплив робочої сили з країн ЄС це компенсувати не в змозі. Приплив мігрантів з Близького Сходу і Північної Африки теж нічого не дає - вони або зовсім некваліфіковані, або просто не хочуть працювати.

За офіційними даними, зараз Німеччині не вистачає 1,2 млн фахівців. Насамперед це стосується будівельної сфери і медичного обслуговування, в тому числі догляду за літніми і хворими людьми. Німецьке уряд розглядає це як реальні ризики для німецької економіки. Ситуація ускладнюється і тим, що населення Німеччини старіє.

Все це і стало причиною появи законопроекту про міграцію кваліфікованих спеціалістів з третіх країн - під першою країною тут розуміється сама Німеччина, під другими - країни ЄС. 28 червня нинішнього року німецький парламент схвалив цей законопроект. Очікується, що новий закон збільшить приплив робочої сили на 25 тис. в рік. Вступ в силу нових правил заплановано на березень 2020-го.

Головні нововведення, які перетворюють Німеччину в більш відкриту країну - можливість приїхати на роботу будь-якого фахівця з підтвердженою кваліфікацією, а також скасування привілеїв для німців при наймі на роботу. Так, вперше у післявоєнній історії у громадян Німеччини при наймі більше не буде переваг перед мігрантами.

Тепер будь-який фахівець з підтвердженою кваліфікацією зможе в'їхати в країну на півроку для пошуку роботи. У свою чергу, німецькі роботодавці зможуть наймати іноземців, у тому числі з країн - не членів ЄС, відразу ж, по мірі необхідності, а не вичікувати певний строк.

Як зазначають німецькі ЗМІ, країні потрібні найрізноманітніші фахівці, але більше всього - кваліфіковані робітники, медсестри, працівники сільського господарства та сфери обслуговування. Середні зарплати у них стартують від 1600 до 2000 євро в місяць. У тій же Польщі на аналогічних посадах пропонують 550-650 євро. Звичайно, життя в Німеччині дорожче: витрати на житло і прожиток приблизно на 30% вище польських. Однак більш високі зарплати з лишком це перекривають.

Не всі зможуть перебратися

Однак навряд чи українські заробітчани масово поїдуть до Німеччини з Польщі або Чехії. Тому є кілька причин.

По-перше, для в'їзду в Німеччину з метою роботи фахівця потрібно буде підтвердити свою кваліфікацію. Крім того, йому необхідно володіти німецькою мовою в ступені, достатньої для роботи за фахом. Для цього в інститутах ім. Гете за межами Німеччини обіцяють організувати відповідні курси. Кандидати старше 45 років повинні заробляти щомісяця як мінімум 3685 євро або мати належне пенсійне забезпечення на батьківщині.

Багато українські заробітчани зможуть відповідати цим критеріям? Простіше всього буде фахівцям з вищою освітою. Ще до прийняття нового закону у власників вузівського диплома, отриманого за межами Євросоюзу, була спрощена можливість в'їхати до Німеччини. Правда, як і у випадку з новим законом, треба було заздалегідь подбати про те, на що жити - підробляти в цей час не дозволялося. В основному у в'їжджають по роботі вже був на руках трудовий контракт, і вони відразу отримували дозвіл на перебування.

Всі професії в Німеччині поділяються на регламентовані і нерегламентовані. Хоча в новому законі і зазначено, що іноземним фахівцям необхідно пройти процедуру визнання диплома, це стосується тільки регламентованих професій - таких, як лікар, медсестра, вчитель. У цьому випадку кваліфікація повинна повністю відповідати німецьким стандартам.

Нерідко Німеччина не визнає іноземні дипломи повністю, і здобувачам доводиться доучуватися. Так, у 2017 р. від росіян і українців було подано 3 тис. заявок на визнання кваліфікації, і приблизно в половині випадків диплом був визнаний лише частково.

Для нерегламентованих професій таких суворих вимог немає, можна починати працювати без спеціального дозволу. Тобто рішення про працевлаштування іноземців буде практично покладено на самого роботодавця. Якщо він вважатиме за можливе підписати контракт, а працівник підтвердить, що мають право займати дану посаду, цього буде достатньо для законної роботи в Німеччині.

Якщо мова не йде про підтверджене іноземною дипломі (наприклад, лікаря), то засвідчити кваліфікацію можна буде досвідом роботи за фахом протягом певного часу. Що, в свою чергу, можна буде підтвердити попередніми трудовими договорами.

Але залишається знання німецької мови, особливо необхідне для професій, що потребують безпосереднього спілкування з населенням. Ні електриком, ні сантехнік з України не зможуть зрозуміти вимог замовника без знання мови. У Польщі, зможуть, у Німеччині - ні.

Поляки українців не віддадуть?

У Польщі, між тим, загрозу втратити українські робочі руки сприймають дуже серйозно і не хочуть з нею миритися. Наприклад, вже обговорюється значне спрощення для заробітчан бюрократичних процедур.

Кандидат у депутати Сейму Польщі, голова фонду "Наш вибір", експерт з питань міграції Мирослава Керик каже: "Дуже складними і тривалими стають процедури легалізації, якщо людина хоче залишитися в Польщі. Управління, які займаються цими питаннями, по року і більше не видають дозволів - і це шкодить не тільки мігрантам, але і роботодавцям і економіці країни".

За її словами, проблема і в тому, що часто українці в Польщі прив'язані до конкретного місця роботи. Якщо вони міняють місце роботи та роботодавця, то всі дозволи вони повинні робити з самого початку. Відповідно, збільшується кількість звернень в управління з питань іноземців.

Мирослава Керик також зазначила, що і польські роботодавці знаходяться в програшній ситуації, оскільки повинні довго чекати рішень для легалізації своїх працівників з України. "Людей виштовхують в сіру зону: не платяться податки, люди не застраховані, не йдуть страхові відрахування. Тому треба спрощувати цю процедуру і розблокувати роботу регіональних установ, які легалізують іноземців".