Не образити сусіда. Як правильно Україні торгувати з Близьким Сходом (ІНФОГРАФІКА)
"Ділова столиця" продовжує цикл публікацій про перспективи українського аграрного експорту. Ми розглядаємо всі основні ринки збуту нашої агропродукції і сьогодні вирушаємо на Близький Схід. Нагадай, що в першій публікації циклу ми розповідали про особливості роботи на ринку Індії.
Це дуже контрастний і суперечливий регіон. З одного боку, за останнє десятиліття він пережив хвилю протестів і повстань. Такі країни, як Сирія, Ірак і Ємен, переживають громадянські війни, в регіоні мільйони біженців. З іншого - всім відомо про багатство нафтогазовидобувних країн регіону: Ірану, Іраку, Кувейту, Саудівської Аравії, Катару, Оману, Бахрейну та ОАЕ. Також дуже значними є показники Туреччини, чия економіка - одна з найбільш швидкозростаючих в регіоні.
Основним військово-політичним подразником для регіону є навіть не ізраїльсько-арабський конфлікт, а протистояння сунітської Саудівської Аравії і шиїтського Ірану. Ці країни вже ведуть проксі-війни в Сирії та Ємені. До зони впливу Ірану можна віднести Ірак, де Тегеран посилився після виведення американських військ, що режим Башара Асада в Сирії, хуситов в Ємені, шиїтське населення Бахрейну. До зони впливу Саудівської Аравії, ОАЕ, Єгипет, Ємен (прихильники Мансура Хаді), Йорданію, Бахрейн.
Осібно в цьому протистоянні варто Туреччина. Насамперед, у сунітської Туреччині теж вельми непрості відносини з шиїтами та Іраном. Шиїтські секти на початку ХVI ст. мало не розвалили державу османів. Саме шиїтська загроза штовхнула османів до завоювання Єгипту та Сирії, які тоді були під владою мамлюків, а османи побоювалися союзу мамлюків і шиїтів шаха Ісмаїла Сефеві. В той же час не можна вважати, що союзницькі відносини об'єднують Туреччину і Саудівську Аравію. Наприклад, Туреччина не підтримала КСА в питанні блокади Катару, навіть закликала до розблокування і відправила в Катар додатковий військовий контингент на свою військову базу.
Ще один приклад напруженості в регіоні - конфлікт навколо Нілу в Африці. Ефіопія, за підтримки Судану, почала будувати ГЕС на Нілі. Ці наміри не сподобалися Єгипту, який може втратити 20% обсягу водопостачання та не менше 40% електроенергії, виробленої гідроелектростанціями. Не дивно, що між Єгиптом і Суданом наростає напруга: Єгипет на початку 2018 р., за даними турецьких ЗМІ, ввів війська в сусідню з Ефіопією Еритреї, а Судан відкликав посла з Каїра. Єгипет підтримує Саудівська Аравія та ОАЕ, а Судан сподівається на заступництво Туреччини і Катару.
Так що було би правильно розділити мусульманський Близький Схід на три полюсу сили, де панують Туреччина, Саудівська Аравія та Іран. Це прямо не впливає на експорт української агропродукції в регіон, але цей геополітичний пасьянс завжди слід тримати в розумі. Також потрібно пам'ятати, що Єгипет, один з основних покупців українського зерна, фінансово підтримується Саудівською Аравією, але намагається вибудувати дружні відносини з РФ, яка є нашим конкурентом на експорт агропродукції.
Серед основних товарів, які Україна може постачати в країни Близького Сходу, можна відзначити яйця, м'ясо, зерно, олія.
Найбільшими покупцями українських яєць є ОАЕ (близько 48% всього експорту за 2017 р.), Ірак (18%) і Катар (8%). Згідно з даними Інституту аграрної економіки, за останні п'ять років Україна збільшила експорт яєць в ОАЕ майже в 20 разів. Справа в тому, що ОАЕ - це країна-хаб, там є вільні економічні зони, де досить лояльні умови, зрозумілі для європейця закони, за якими можна укладати угоди. Наприклад, від вас не будуть вимагати дотримуватися деякі місцеві закони і визнавати верховенство виключно Законів Шаріату. Ймовірно, далі через ОАЕ українські яйця розходяться з тієї частини арабських країн, які входять у зону впливу Ер-Ріяда, насамперед у саму Саудівську Аравію.
Ірак і Катар змушені самі піклуватися про свою продовольчої безпеки. В цілому українські виробники мають непогані шанси на нарощування експорту яєць у країни Близького Сходу.
Зростаюче населення країн регіону вимагає все більшої кількості продуктів, зокрема м'яса. Тому одночасно зростають споживання, виробництво і імпорт м'яса. В основному за рахунок м'яса птиці, що можна бачити за даними української статистики. За інформацією Державної фіскальної служби (ГФС), за минулий рік на зовнішні ринки було продано 271,33 тис. т м'яса птиці та субпродуктів, що на 11,5% більше, ніж роком раніше. У грошовому вираженні експорт курятини в 2017 р. виріс на 25% - до $389,64 млн. Основними імпортерами українського м'яса птиці стали Нідерланди ($78,07 млн), Єгипет ($65,24 млн і Ірак ($42,67 млн). Експорт у ці країни склав 54,37 тис., 45,42 тис., 29,71 тис. т відповідно.
Також можна звернути увагу на ринок яловичини. За даними ГФС, Україна за підсумками 2017 р. експортувала 41,87 тис. т свіжого та замороженого м'яса ВРХ, що на 19,38% більше показника 2016 р. Заморожену яловичину в основному експортували в Азербайджан ($20,12 млн), Казахстан ($18,61 млн і Білорусь ($17,59 млн). Експорт у ці країни склав 18,32 тис., 6,43 тис. і 6,08 тис. т відповідно. Тобто серед лідерів країн Близького Сходу немає. Хоча, звичайно, яловичина - теж вельми перспективна ніша, але в зв'язку з тим, що в Україні відбувається скорочення поголів'я великої рогатої худоби, значне зростання українського імпорту, у тому числі в країни Близького Сходу малоймовірний, але ось ще наростити продаж м'яса птиці - реально.
За даними Інституту аграрної економіки, основним покупцем українського зерна в 2017 р. був Єгипту, частка якого в загальному експорті склала 12,8%. Єгипет утримує лідируючу позицію в рейтингу найбільших покупців цієї продукції з 2011 р. У минулому році він збільшив закупівлі на 10,5% порівняно з 2016-му - до $833,8 млн. Далі з країн Близького Сходу йде Саудівська Аравія, яка займає восьме місце серед всіх імпортерів українського зерна. Продажі в КСА склали в минулому році $295 млн (4,5%). Далі Ізраїль, який закупив зерна в 1,6 рази більше, ніж в 2016-му, на $281 млн (4,3%).
Цікаво, що Туреччина не увійшла в десятку основних покупців, але закупила зерна на $237 млн. (3,6% у загальному експорті), хоча раніше майже не купувала цю українську продукцію.
Серед покупців соняшникової олії потрібно відзначити Туреччини та Іраку. У 2017 р. поставки українського сирої соняшникової олії в Іраку досягли 113 тис. т, тоді як роком раніше вони становили лише 15 тис. т. В чому це пояснюється тим, що раніше Туреччина продавала рафінована олія в Ірак, часто купуючи перед цим нерафінована олія у України. Але тепер іракський бізнес вирішив відібрати у турків частина прибутку, побудувавши свої потужності.
У цілому Туреччина, Іран, Саудівська Аравія і ОАЕ купують обсяги української соняшникової олії в межах від 40 до 300 тис. т. Тут теж у нашого бізнесу також є непогані перспективи по нарощуванню експортних обсягів.
