Не Босфором єдиним. Чи отримає Україна газ з Катару
Під час візиту Володимира Зеленського до Катару говорилося про будівництво в Україні терміналу з приймання зрідженого газу. Однак у цього проєкту і тепер не більше шансів, ніж було при Вікторі Януковичу
Переговори в Катарі
Українська делегація на чолі з Володимиром Зеленським під час візиту до Катару підписала безліч документів, які підкріплюють плани посилення співпраці між країнами. Одним з них став Меморандум про взаєморозуміння, що стосується співпраці у сфері енергетики, який підписали в. о. міністра енергетики Юрій Вітренко і генеральний директор компанії Qatar Petroleum, державний міністр з енергетики Саад бін Шеріда Аль-Каабі.
За даними Міністерства енергетики, меморандум передбачає інвестиції Катару в розвідку і видобуток газу в Україні, а також постачання зрідженого природного газу (СПГ або LNG) з Катару до України.
Володимир Зеленський також повідомив, що Україна хоче залучити катарських фахівців для розробки шельфу Чорного моря і сторони обговорювали питання перспективи будівництва LNG-терміналу, через який піде в Україну газ з Катару.
Мрії про LNG-термінал
У контексті будівництва в Україні LNG-терміналу для приймання зрідженого газу можна згадати анекдотичну історію часів Януковича. У листопада 2012 р. керівник Держінвестпроєкта Владислав Каськів підписав з Джорді Сарда Бонвіт, який нібито представляв іспанську компанію Gas Natural, контракт на $1,1 млрд, що передбачає будівництво терміналу в Чорному морі. Однак пізніше з'ясувалося, що підписант з іспанської сторони не має до цієї компанії жодного відношення, а є простим лижним інструктором. В результаті скандалу Каськів був осоромлений, отримав догану, а ідею будівництва терміналу зняли з порядку денного на кілька років.
Тепер бачимо спробу номер два. Але тут варто розуміти, що Меморандум про взаєморозуміння — це документ, що ні до чого не зобов'язує, таких підписується безліч, і потім про них благополучно забувають. Утім, за роки, що минули з часу афери Каськіва, перспектива проєкту будівництва терміналу в Україні не стала реалістичнішою.
Експерт з енергетики, президент Центру глобальних досліджень "Стратегія XXI" Михайло Гончар пояснив, що реалізація цього проєкту залежить не від Катару і України, а від Туреччини, яка не дозволяє проходити газовозам через протоку Босфор, посилаючись на питання безпеки. Цей фактор став перешкодою для будівництва LNG-терміналу в 2012 р., і він нікуди не подівся досі.
Михайло Крутихін, партнер інформаційно-консалтингового агентства RusEnergy, прокоментував ідею про постачання СПГ з Катару і перспективи роботи українського LNG-терміналу в Чорному морі коротко: "Судна з СПГ не можуть проходити турецькі протоки. Питання закрите".
Правда, за словами Михайла Гончара, ситуація з проходом газовозів у Чорне море сьогодні зазнає певних трансформацій — президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив про плани побудувати канал з Мармурового моря в Чорне, на який, можливо, не буде поширюватися це обмеження. Але це далека і невизначена перспектива.
Імпорт через ЄС і Туреччину
Катар сьогодні зацікавлений у збільшенні експорту свого газу, оскільки цей ринок стає все більш конкурентним, і його, що продає газ в Азіатському і Тихоокеанському регіонах, потіснила Австралія. Тому Катар зацікавлений у розширенні ринку збуту в Європі і не проти був би отримати ще одну нішу у вигляді українського ринку.
Однак для продажу катарського газу в Україну необов'язково будувати свій термінал — досить скористатися потужностями, вже побудованими в Європі. Наприклад, терміналом Свіноуйсьце в Польщі (з цієї країни технічно можна прийняти до 6,6 млрд куб. м газу на рік), Ревітуза — в Греції або терміналом в Туреччині на Мармуровому морі, звідки газ по системі газопроводів вже може надійти в Україну.
При цьому, як зазначив Михайло Гончар, в 2019–2020 рр. вже були проведені пробні поставки газу в Україну через термінали в Польщі і Греції. "Технічно все працювало, і питань немає. Інша справа — питання комерційної вигідності. Але тут потрібно ловити кон'юнктуру", — сказав він.
Щодо ідеї участі Катару в розробці родовищ газу в Україні, то вона виглядає нереалістично. Якщо говорити про інвестиції і кредити, то це можливо. А ось участь катарських фахівців у роботах на українській території малоймовірна. Експерт пояснив: в Україні і Катарі, що на суші, що на морі, абсолютно різні геологічні умови. Крім того, індустрію видобутку, скраплення і експорту газу Катару побудували в минулому столітті американські компанії Exxon Mobil і Chevron за своїми технологіями. Тому якщо вже і говорити про видобуток, то в такому разі потрібно мати справу безпосередньо з американськими компаніями.
Отже, поки що розмови про можливе будівництво LNG-терміналу в Україні для приймання катарського газу — це не більш ніж чергова піар-акція. Вона практично не має шансів бути втіленою в реальності і забудеться, як і перша історія, пов'язана з "лижним інструктором". Більш реалістичні поставки катарського СПГ через європейські термінали.
